Наприкінці жовтня світ сколихнула хвиля інформації про дуже ретельну підготовку операції щодо другого етапу агресії РФ проти суверенної і незалежної держави Україна. На жаль, листопад місяць ми чули спростування цієї очевидної інформації замість того, щоб використати в повному обсязі весь цей час для якісної підготовки міжнародної солідарності з Україною, координації дій з нашими іноземними партнерами і підвищення боєздатності наших Збройних Сил для відсічі агресору.
Чому загроза реальна? Тому що Путін не уявляє собі існування держави Україна. Він не дає права українському народу на існування і вважає, що його держава Росія може відбутися лише в форматі «Російська імперія 2.0» або «Радянський Союз 2.0». І в цих умовах, звичайно, що Україна не може зупинити свій рух до ЄС, до євроатлантичних структур, які і забезпечать справжній суверенітет, територіальну цілісність і незалежність нашої держави.
В цих умовах буде дуже важливо наголосити, чого саме зараз ми чекаємо від наших партнерів:
Надання Україні допомоги у вигляді постачання нам безпекової зброї, яка значно підвищить бойові спроможності українських Збройних Сил. Україна не просить, щоб натовські солдати воювали за наш суверенітет. Ми маємо одні з найкращих у світі Збройних Сил, які здатні дати відсіч. Але для підвищення ефективності наших Збройних Сил, ми потребуємо високоефективної найсучаснішої зброї у вигляді систем протиповітряної оборони, систем радіоелектронної розвідки і перешкоджання, контрбатарейних систем, ударних дронів і інших позицій, які зупинять агресора від прийняття жахливого рішення. Запровадження пекельних санкцій проти Росії у випадку продовження агресії. Сьогодні спеціальні представники Європейського Союзу і Сполучених Штатів мають покласти на стіл керівників своїх держав і оприлюднити їх – що чекає Путіна у випадку, коли він перейде чергові «червоні лінії». Що чекає Путіна у зв’язку з продовженням повзучої анексії, в тому числі і Азово-Чорноморського басейну, нашого Азовського моря, яке на сьогоднішній день Путін намагається встановити, захопити і продемонструвати це як внутрішнє російське море. Що ми точно допустити не можемо. Де за ініціативою нашої команди була почата справа у Гамбурзькому трибуналі, де Росія точно має бути притягнена до відповідальності. Надання і підтвердження абсолютно чіткої перспективи членства в Північно-Атлантичному Альянсі для України. Підтвердити рішення Бухарестського саміту 2008 року. Підтвердити те, що я чув під час того як брав участь у засіданні комісії Україна-НАТО на найвищому рівні, саміті НАТО: Україна має перспективу членства в НАТО. Вже у 2022 році на Мадридському саміті НАТО Україна має отримати План дій щодо членства в НАТО. Якщо Україна це отримає – це буде перемога вільного світу. Якщо Україні буде в цьому відмовлено – це буде означати перемогу Путіна. Сьогодні, коли у світу вже немає рожевих окулярів, світ чітко знає ціну Путіна, вони мають чітко розуміти, що Україна і українці б’ються на східному фланзі НАТО не тільки за суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Україна і українці б’ються за свободу та демократію всього вільного світу. Зупинка будівництва і перешкоджання введення в експлуатацію «Північного потоку-2». Ми ще раз наголошуємо, що це не економічний, не енергетичний проект. Цей проект є проектом безпековим і його введення в експлуатацію, де-факто означає запрошення російської армії, Російської Федерації до агресії по відношенню до України. Сьогодні ми ще маємо можливість зупинити сертифікацію «Північного потоку-2» і це точно в інтересах енергетичної незалежності не лише України, Східної Європи, а всього вільного світу. Підтримка тих ключових реформ, які були розпочаті в 2014 році і на сьогоднішній день мають надзвичайно високу важливість щодо здатності України давати відсіч і щодо руху України вперед до інтеграції європейської і євроатлантичної. Звичайно, що основна частина відповідальності в цих питаннях лягає на українську владу. Але хочу наголосити, позиція «Європейської Солідарності», інших опозиційних фракцій і моя як лідера опозиції в тому, що на сьогоднішній день це є наша спільна справа, і ми точно готові спільними зусиллями просувати реформи в Україні, підвищувати здатність України для відсічі, прискорювати рух нашої країни до ЄС.