Петра Порошенка таки пропустили через кордон на з’їзд Європейської Народної Партії. Уже з дороги, замість написати жорстке звернення, він надіслав Зеленському відкритого листа у формі, як ніби нічого й не відбулося й два рази його законний виїзд наче б і не блокували в абсолютно провокативний спосіб. Бо він державний діяч найвищого рівня. І не лише за посадами.
Чи могли заблокувати втретє? Цілком. Наскільки розумію, ніяких контактів із владою не було, оскільки зелені живуть за принципом «поділяй і владарюй» і не підтримують контактів з опозицією, навіть, якби від цього залежала доля країни. Але цей третій раз і безперешкодний проїзд про дещо таки свідчить. Найперше, про абсолютно незаконні перешкоди в перші два рази. Розпорядження про відрядження вже на з’їзд ЄНП від голови Верховної Ради був абсолютно аналогічним до попереднього за формою та юридичним значенням. Жодних додаткових документів (про що блеяли три тупі виконавці минулого разу) на кордоні не представляв. Та й про них не запитували. Були: дипломатичний паспорт, документ про відрядження і все. А ще пряма норма чинного закону, що режим воєнного та надзвичайного стану не можуть обмежувати повноваження народних депутатів. За порушення цієї норми три прикордонники мали б сісти в тюрму. Та й Зеленський услід за ними, але в нього там стільки вже всього…
Але то були правові позиції. А основна суть у міжнародно-політичній. Порошенку заблокували виїзд на Парламентську Асамблею НАТО, але не стали чинити перешкод при поїздці на важливий форум у політичному житті Євросоюзу. І тут основна відповідь. Зеленський категорично проти вступу України в НАТО й досі вірить у «мир-дружба матрьошка» з московщиною — тому й указ про переговори з рашею як «гарантом безпеки України» підписував та досі не скасував. Про причини цього здогадуйтеся самі. А нагле й демонстративне блокування поїздки на натівський форум без уваги там не залишилося. І саме на це Зеленський (тут уже навіть не Єрмак) дуже розраховував. Від перших днів при владі воно провокувало натівців на відмову Україні.
А от до ЄС він дуже хоче. Ні, виконувати стандарти й принципи спільноти точно не планує. Тому й на повноцінне членство не розраховує. Але статус офіційного кандидата відкриває доступ до колосальних внутрішніх ресурсів ЄС. А гроші ця компанія ой як любить. Зараз навіть питання кандидатства стає чимось майже не реалістичним — забагато противників. Скандал із недопуском на форум найбільшої європейської партії узагалі б заблокував такі перспективи. А от участь Порошенка, як дуже авторитетного в Європі політика й дипломата, може цю кригу й зламати. А Зеленський добре знає, що Порошенко — діаметральна протилежність до нього самого — в Ротердамі буде обстоювати інтереси України, а не вирішувати свої власні образи. От лише ця шайка зелених наперсточників не розуміє, що в Європі бачать трохи далі свого власного форуму. Знають і оцінюють усі неприйнятні дії укрсучвлади, в тому числі й під час перших двох приїздів Петра Порошенка на кордон. І про все інше неподобство, що твориться в країні під прикриттям війни. Тому місія Порошенка буде вельми складною. Але побажаємо йому успіху.
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас, прямуючи з Києва на Конгрес та Саміт Європейської народної партії — найвпливовішої політичної родини в Європі, членами якої є керівництво структур ЄС та багатьох держав-членів.
Саме там будуть формуватися рішення, серед іншого, і щодо перспектив посилення санкційного режиму проти росії, і щодо механізму післявоєнної відбудови України, і щодо можливості надання нашій державі статусу кандидата на членство в Євросоюзі на засіданні Європейської Ради наприкінці червня.
Маю відповідне офіційне запрошення від Президента Європейської народної партії. Є оформлене відрядження, підписане Головою Верховної Ради України. Заплановано мої виступи на Конгресі та Саміті ЄНП, низку зустрічей з керівниками ЄС, держав та урядів країн, лідерами європейських партій.
Після того, як абсолютно незаконно було зірвано мою поїздку у складі офіційної парламентської делегації на Парламентську асамблею НАТО, де я мав намір відстоювати надання Україні ПДЧ на саміті Альянсу цього року, сподіваюся, що висновки зроблено і ніхто вже не перешкоджатиме моєму виїзду до Роттердаму.
На тлі зовнішньої загрози надзвичайно важливо зберігати єдність та скоординованість наших зусиль, уникати будь-яких внутрішніх розбратів і спільно працювати на всіх можливих міжнародних майданчиках, а особливо таких вагомих як Європейська народна партія.
Хочу наголосити: головний сигнал, з яким прямую до Роттердама, — надати Україні статус країни-кандидата на членство в ЄС вже в червні, шо символічно збігається з п’ятиріччям запровадження безвізового режиму.
Другий сигнал — це підтримати Україну у відсічі путінської агресії та відновленні територіальної цілісності. Це — наша спільна війна і тому дайте Україні більше зброї, а рашистам — більше санкцій!
Третій сигнал — це надання нашій державі достатньої фінансової допомоги під час війни та схвалення «Плану Маршалла 2.0» для післявоєнної відбудови.
При такій ясності в цілях та меседжах, в чиїх інтересах зупиняти мене на кордоні?
Український народ в ці складні часи заслуговує на мудрість політиків. Запорукою наших успіхів завжди були міцне військо, внутрішня єдність, потужна міжнародна підтримка та солідарність.
І сьогодні всі разом — і влада, і опозиція, і громадянське суспільство — працюємо для розбудови сильної незалежної демократичної процвітаючої європейської України.
Разом переможемо.
Слава Україні!
