“Опис подорожі Гольштинського посольства в Московію та Персію”, 1647 р.
(Адам Олеарій, німецький посол у Персії 1634-1639 рр.)
“Усі московити є рабами та кріпаками. Звичай і вдача їхні такі, що перед іншою людиною вони принижуються, проявляють свою рабську душу, кланяються знатним людям, низько нахиляють голову – аж до самої землі, і кидаються навіть до ніг.
Звичним у них є також дякувати за побої та покарання. Як усі піддані високого та низького звання називаються і повинні вважатися царськими “холопами”, тобто рабами і кріпаками, так само й вельможі та знатні люди мають своїх рабів, кріпосних робітників і селян.
Князі та вельможі забов’язані виявляти своє рабство і нікчемність перед царем ще й у тому, що в листах і чолобітних мають підписуватися зменшуваним іменем, наприклад, писати “Івашка”, а не Іван, або “Петрушка, твій холоп”.
Коли великий князь до когось звертається, він користується такими зменшувальними іменами. Втім, і за злочини вельможам призначають такі варварські покарання, що з них можна судити про їхнє рабство.
Коли бачиш душевні якості, характер і спосіб життя московитів, то їх, безсумнівно, не можеш не зарахувати до варварів. Вони зовсім не люблять вільних мистецтв і високих наук, не мають жодного бажання займатися ними. Вони залишаються невігласами і грубими людьми. Більшість з них грубо і неосвічено відгукуються про високі, їм невідомі, природні науки та мистецтва у тих випадках, коли зустрічають іноземців, що мають такі знання”.
————-
Жак Маржерет, французький офіцер у Московщині в 1600-1606 і 1608-1611 рр:
“Хоча в Московії їжі вдосталь і вона дешева, проте всі живуть малим запасом, бо вони не могли б нести витрат на утримування, бо не мають ніякої промисловості і є вельми ледачими. Вони не схильні до роботи, але приохотилися для пияцтва до крайньої межі.
Коли вони веселяться, то п’ють переважно горілку і медовий напій. Цьому ганебному пияцтву безмежно віддаються всі, як чоловіки, так і жінки, дівчата і діти, а священнослужителі – навіть більше, ніж інші.
Вони ненавидять навчання, особливо – латину. У них немає ані жодної школи, ані університету.
З будь-яких причин чоловік розлучається з дружиною, відправляючи її проти волі в монастир, яких там безліч, і одружується знову до трьох разів.
Вони не терплять у себе жодного єврея відтоді, як Іван Васильович, прозваний Грозним, наказав зібрати їх усіх, скільки було в країні, та, зв’язавши їм руки і ноги, привести на міст. Він велів їм зректися своєї віри і змусив сказати, що вони хочуть охреститися… і в той же момент наказав всіх їх скинути у воду.
Всі шляхи з країни закриті так, що неможливо залишити її без дозволу імператора.
У Московії не припиняють брати хабарі, адже знайшлася нова витівка. Вони підносять що-небудь іконі в домі того, у чиєму рішенні зацікавлені, та підвішують цю річ до неї.
Це найбільш недовірлива і підозріла нація у світі. Московити грубі та неосвічені, нечемні, брехливі, без віри, без закону, без совісті, заплямовані незліченними іншими вадами і скотськими пристрастями”.
Це був ще один уривок з книги відомого українського історика Олександра Палія “Збагнути Росію. Свідчення очевидців”.
