На перший погляд, нічого сенсаційного поки що не відбулося. Журналістське розслідування зафіксувало виключно факт перельоту секретаря Ради безпеки Росії генерала Миколи Патрушева і президента України Володимира Зеленського чартерним бортом.
Журналісти не підтверджують сам факт зустрічі Зеленського з досвідченим російським чекістом, нічого не знають про зміст можливих переговорів. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак спростовує інформацію про можливі контакти Зеленського і Патрушева. Пропагандисти влади проклинають журналістів і дивуються відсутності логіки. Нерідко це ті ж самі люди, які не дивувалися відсутності логіки в розслідуванні про приватну поїздку колишнього президента на Мальдіви — можливо, просто тому що там не спостерігалося чартерних літаків з високопоставленими російськими чиновниками на борту. Але я повинен думати не про відсутність совісті у тих, у кого її і так ніколи не було. Мене цікавлять факти і наслідки.
Підтвердження факту зустрічі Патрушева і Зеленського немає. На сьогодні. Але ми не знаємо, що буде завтра. Потрібно розуміти, що ми стали свідками філігранної спецоперації російських спецслужб — і зараз знаходимося в самому її розпалі.
Для початку потрібно усвідомити, що якщо зустріч Зеленського і Патрушева і була, Кремль організовував її зовсім не для того, щоб секретар російського Радбезу про щось домовився з президентом України. Під час паризького саміту Володимир Путін міг переконатися, що його новий український колега не схильний до «компромісу» на російських умовах. Коли російським спецслужбам стає ясно, що «клієнт » не розуміє чітких сигналів, вони починають спецоперацію по його компрометації — або з метою схилити «клієнта» до співпраці, або з метою дестабілізувати ситуацію в країні «клієнта» і привести до влади людину, яка врахує досвід попередника і проявить більшу лояльність до російських побажанням. Поїздка в Оман могла бути обрана в якості правильної мети просто тому, що в Москві могли побачити, який ефект для зниження популярності Петра Порошенка і подальшої дестабілізації ситуації в країні зіграла горезвісна поїздка на Мальдіви — при тому, що тодішній президент не проводив ніяких переговорів і їздив за власний рахунок. Але обурення з приводу самого факту приховування поїздки і того, що вона взагалі відбулася, не могли не показати Кремлю, з якою вдячної аудиторією він має справу в Україні. Так що Оман — так Оман!
Микола Патрушев міг зіграти в цій ситуації роль умовної »підсадної качки». Чому саме він, а не Владислав Сурков або Дмитро Козак, які в цей момент працювали на українському напрямку? А тому, що і Сурков, і Козак — це рівень Андрія Єрмака, а не Володимира Зеленського. Приліт в Оман «самого» Патрушева, одного з найбільш довірених людей Путіна, повинен був переконати українську сторону, що мова може йти про серйозні домовленості на президентському рівні. Домовленості, для яких не потрібні ніякі посередники-радники. Саме така постановка питання і дозволяла виманити Зеленського в Оман.
Чи розраховував Патрушев на будь-які домовленості в Омані, не скаже ніхто. У всякому разі, прогресу в переговорах сторони не досягли — про що засвідчило оприлюднення факту про поїздку Зеленського в Оман. Першим джерелом цього оприлюднення стали видання, відомі своїми симпатіями до Росії і хорошими джерелами в Москві. Але при цьому ні про які приїзди російських чиновників в Оман і мови не було, спостерігачам залишалося тільки здогадуватися, чи був хтось в Омані, чи зустрічався із Зеленським?
Тепер з’являється нова інформація, про збіг бортів і можливе перебування в Омані Патрушева. При цьому інформація від проекту Радіо Свобода — тому що дуже важливо, щоб тепер інформацію оприлюднили незалежні розслідувачі. У Москві, зрозуміло, таким розслідувачам не допомагатимуть так, як власній клієнтелі в українських ЗМІ. Але і заважати їм теж не будуть.
Президентський офіс буде все заперечувати, громадськість — у всякому разі та її частина, яка схильна позитивно ставитися до дій президента — постарається нічого не помітити або просто звинуватить журналістів в дезінформації. Але це до моменту, поки не з’явиться нова інформація — фотографії, записи розмов, що завгодно. І не обов’язково в лютому. Можливо, навіть тоді, коли про інформацію про збіг літаків встигнуть забути.
Тому що мета російської спецоперації — знищити репутацію Зеленського і привести до серйозної дестабілізації в Україні. А така робота — не на кілька тижнів, а на кілька місяців.
При цьому потрібно розуміти, що якщо Зеленський спробує захиститися від нових витоків інформації за допомогою будь-яких домовленостей з росіянами, це його не врятує. Кремлю не потрібні ніякі домовленості із Зеленським просто тому, що Путін не сприймає всерйоз ані українського президента, ані саму Україну. Зеленський для нього — просто інструмент, за допомогою якого він спробує дестабілізувати і демонтувати Українську державу, зробити її частиною своєї нової імперії. Тільки заради цього Зеленського заманювали в пастку Омана — і будуть заманювати в нові і нові пастки, куди він неодмінно потрапить. Не може не потрапити. Непрофесіонал завжди потрапляє в сильця, які розставляють професіонали. Це — закон політики, з яким українці вирішили поекспериментувати на виборах 2019 року. Що ж, експеримент продовжаться.
А як же збіг бортів Патрушева і Зеленського? А ніяк. Це історія про той самий дилетантизм. Професійний політик втік би від борта, яким користувався керівник Радбезу ворожої країни, як від вогню. Але Зеленському після трагедії з українським літаком терміново потрібно було до Києва, він і так уже — тепер уже зі зрозумілих кожній розсудливій людині причин — запізнювався.
І недосвідчений президент скористався послугами першого-ліпшого борту, який перебував на льотному полі Маската. Зупинити його було нікому.
P.S.
А тепер хронологія:
Чартер 9H-VJN з Патрушевим прилетів з Москви в Оман 8 січня о 0:16
Український Боінг був збитий в Ірані 08.01 о 6:14. Отже, вранці Зеленський вже знав про це. Якби він через форс-мажор викликав борт авіапідприємства Україна, то не пізніше 15:00 міг вилетіти до Києва. Але не викликав. Іншими чартерами, яких повно в сусідніх ОАЕ і які були би, за бажання, в його розпорядженні за дві-три години, теж не скористався.
Зеленський вилетів з Оману в Київ о 21:03 саме тим літаком, який напередодні прилетів з Москви.
Виникає логічне питання: що робив Зеленський ще півдня в Омані, коли мав би терміново летіти додому через трагедію під Тегераном? Докупувався в басейні? Чи є щось серйозніше, що від суспільства він хоче приховати?
Що могло бути важливіше для нього в той момент? Саме цей пробіл і викликає підозри. А присутність десь там секретаря російського Радбезу Патрушева і спільний з ним літак лише обтяжують обставини. Не кажучи — а хто заплатив за цей переліт чому це досі не у декларації?
Вочевидь, без розслідування не обійтись. Бо офіс президента так і не спромігся чесно пояснити — що саме затримало Зеленського в Омані.
Про Оман
Анекдот в тему:
Повертається мужик з відрядження і відразу до 10-річного сина:
— Синок, ну шо? Шо мама робила, поки мене не було?
— Приходив той дядько, що і минулого разу
— І шо?
— Вони пішли у вашу кімнату
— А далі?
— Далі я став дивитися у шпаринку від ключа
— Так?
— Він почав маму обіймати і цілувати
— І…?
— А потім вони повісили труси на ручку від дверей і мені перестало бути видно
Чувак, задумливо:
— Що ж там потім було? От ця гадська невизначеність…
Кажуть, що Схеми не сказали прямо у своєму розслідуванні, чи була зустріч Зеленського і Патрушева, чи не було. Єдине, що вони стверджують, що Патрушев прилетів тим літаком, яким потім вилетів назад Вова. А про зустріч вони, як журналісти не стверджують.
А український народ заглянув у замочну шпаринку і побачив труси.
Ця бл*ядська невизначеність.