«Україна – динамічна європейська країна, яка вдосконалює свій інвестиційний клімат, щоб конкурувати на світовому рівні…
…Україна з допомогою бізнес-спільноти здійснила історичні реформи: ухвалила законодавство про запровадження ринку землі, підвищила прозорість податкової системи, підтримала бізнес доступними кредитами, розпочала відкриту приватизацію, підписала перші концесійні угоди…
…Понад сто міжнародних компаній мають свої інноваційні потужності в Україні. Ми співпрацюємо з Microsoft, яка інвестуватиме понад 500 мільйонів доларів у розвиток хмарних сервісів в Україні…
…Україна відкрита для світу як інвестиційна гавань у час змін…»
У цього чувака ВІДТОК інвестицій склав 3,37 мільярди доларів США. У нього замість іноземних інвестицій — втеча капіталу з країни. Знаєте, що найбільш моторошно? Жахливо стає від думки що він справді вірить у те що говорить.
Можна вивести професійного блазня в президенти країни. Але ніколи не можна вивести професійного блазня з «ржачної версії президента».
Є такий бородатий анекдот, який говорить про все. Тому, я його все ж таки розповім.
Жив собі заштатний другосортний провінційний актор. Справи у нього йшли так собі. Ролей не було. У театрі тільки ролі третього плану за копійки. Перебивався заробітками тамадою, масовиком, і аніматором дитячих свят. Ну там, «утрєннікі», «ялинки» в сезон. Тобто – «йолки». Життя нудне і безвихідне.
Але одного разу у нього задзвонив мобільник.
На тому кінці зв’язку мила дівчина з приємним каліфорнійським акцентом представилася помічником Стівена Спілберга. І розповіла, що знаменитий кінорежисер знайшов в архівах фотографії та кінопроби провінційного актора. І, о диво — актор виявився саме таким, яким Майстер уявляв собі одного другорядного, але ключового героя нового блокбастера.
Дівчина відбарабанили умови контракту. Де був окремий вагончик, масажист, тренер, сума в 5 мільйонів доларів. І натяк на те, що наступна роль може бути головною. У Спілберга. Чи згоден вельмишановний пан? ..
Майже знепритомнілий від щастя, заштатний другосортний актор промекав «Згоден …»
— От і добре! — радісно підсумувала асистент Спілберга. Я замовляю вам квитки на Лос- Анджелес. З візою проблем не буде — гарантую. Стівен зараз зателефонує послу.
Зйомки розпочнуться 24 грудня…
І тут…
Засмученим, але твердим голосом заштатний, провінційний, нікому не потрібний актор відповів асистентки геніального режисера:
— На жаль, нічого не вийде, мадам !Ніяк не можу. Ні за яких умов. У МЕНЕ «ЙОЛКИ» !!!
Коли пішли розмови про «новорічний локдаун», на одному з телеканалів мене запитали — які у мене прогнози щодо термінів? І я відповів особливо не замислюючись — почнеться не раніше 28 грудня 2020. Закінчиться не пізніше 24 січня 2021.
Коли мене запитали — від чого я відштовхуюсь в своїх прогнозах, я відповів просто — від гастрольного графіку «95 Кварталу».
Власне, я був не правий на один день. І концерт, запланований на 24, їм доведеться відкласти рівно на один день. Але в моєму (частково) жарті — все інше, на жаль, нагадує правду.
В оточенні Зеленського, у фракції «монобільшості» давно не приховують ставлення до співвідношення — локдаун / новорічний корпоративний «чьос».
Кажуть, мовляв — ви що! Це ж час, коли люди заробляють. Люди!!! Заробляють!!! Не можна їх цього позбавляти!
А тут ще й один цілком серйозний інсайдер розповів зворушливу історію. Про одну із зустрічей у найвпливовішого політика сучасності.
Коротше, коли у нього запитали — а чому ж локдаун не вводиться перед новим роком? Це ж логічно? Адже свята максимізують контактність і зараження. І медики про це вже буквально кричать. Мовляв — або зараз, або буде пізно!
На що наймудріший з коміків, і найкомічніший з можновладців — відповів (зі сльозою в голосі): «Ну що ви! А ЯК ЖЕ КОРПОРАТИВИ? ».
Розумієте, так? Бізнесу довелося буквально долотом забивати в голову влади неможливість «різких рухів» по відношенню до ФОПам під час епідемії.
Бізнесу, громадськості та осудним політикам, довелося АКТИВНО ПОЯСНИТИ владі, що необхідні не «підбадьорливі відео» — а конкретна фінансова допомога в період «коронавірусних потрясінь» і усіляких локдаунів.
І все це йшло і йде дуже туго. І поки на рівні обіцянок.
А на тлі ви можете задихатися в лікарнях (або вдома) без кисню. Можуть закінчиться останні резерви ліжок для хворих на COVID-19. Всі осудні фахівці можуть кричати в голосину про те, що якщо вживати заходів, то ТЕРМІНОВО!
Але НІТ!
У НИХ ЙОЛКІ, курво !!!
Ось це вони розуміють. Це доступна їм економіка, політика, і рівень державних рішень.
Тому, інсайдеру я повірив. А ви самі вирішуйте.
Ні, я поважаю і розумію проблеми шоубізнесу і індустрії розваг. У мене багато друзів у цій сфері. І вони теж потребують підтримки і захисних механізмів.
Але ж не ціною заробітку на бенкеті під час чуми.
Тому, що на кладовище звуть зовсім інших музикантів, і взагалі не звуть коміків. І на поминках корпоративів не буває.
Шоу добре виходить у живих і здорових. Для живих і здорових.
Але не можна вивезти «йолкі» з другосортних артистів, що потрапили у владу. Навіть по новому асфальту на гроші «ковідного фонду»
Тому «шоу маст гоу он». Безглуздо і нещадно.
