Нет ничего невозможного

64

Sergey Fursa:
Когда сидишь в дыму на карантине во время мирового финансового кризиса и в состоянии войны с ядерной державой, то начинаешь разделять тезис некоторых товарищей о том, что хуже не будет…
Но потом вспоминаешь о планах Коломойского, прихожанах московского патриархата, примере Венесуэлы и Зимбабве и понимаешь, что нет ничего невозможного.

Віталій Портников:
Рішення суду про цілодобове домашній арешт для журналістики і політика Тетяни Чорновол — поза всяким сумнівом, груба провокація реваншистів, які працюють в тісній зв’язці з російськими дестабілізаторами України.

І таких рішень ми найближчим часом побачимо ще чимало.
Нафта дешевшає, незважаючи на всі спроби російського президента Володимира Путіна завершити цінову війну, яка розв’язана Кремлем. У цій ціновій війні Росія вже програла — і тепер питання тільки в тому, якими будуть втрати для її бюджету. А тут ще й пандемія, яка пробиває свої дірки в “Титаніку” російської економіки. Питання навіть не в тому, коли потоне це іржаве хиже судно. Питання в тому, що у його старезного капітана немає грошей на велику війну.

А ось гроші на дестабілізацію України у нього є. Це просто дешевше — тим більше, коли мова йде про країну, яка і сама занурюється в хаос. Непрофесійне управління, президент-популіст, який досі не зрозумів, де опинився, депутати — «прислужники» олігархічних кланів, за влучним визначенням сатирика Володимира Зеленського. І теж епідемія, так. Путіну необхідно, щоб наш корабель затонув першим. Щоб він затягнув нас на дно разом з Росією. І там, на дні, зайнявся інтеграцією мерців.

Карл Волох:
Кілька разів проскакувала в голові думка, чого це чемпіоном із коронавірусу є Тернопільщина. Навіть якщо головними постачальниками хвороби були заробітчани з Італії-Іспанії, все одно не зрозуміло, чому Львівщина з Франківщиною поступилися лідерові.

Аж тут мені нагадали, що останні просто не мають у себе нічого подібного до Почаївської лаври — центру високої луб‘янської духовності. І питань більше не залишилося.
Крім одного: а держава у нас іще існує — чи зупинити московських попів може тільки самий вірус?

Андрій Смолій:
У ЗМІ з’явились дані, що у предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія діагностували коронавірус, його госпіталізували. Крім того, недугу виявили у митрополита Антонія і ректора Київської духовної академії при Києво-Печерській лаврі єпископа Сильвестра.

Так це чи не так, проте РПЦ в Україні досі продовжує збирати людей в церквах та храмах, а на завтра закликають людей приходити до Лаври. Це не просто злочин. Це відверта диверсійна діяльність проти України. Це потенційні тисячі інфікованих. Влада мовчить і жодним чином не оцінює ситуацію. Зеленський продовжує записувати «ролики».

«По информации от священнослужителей «УПЦ МП», обитающих на территории «ДНР», в самой России Данилов монастырь (Отдел внешних церковных связей Священного синода) ещё 8 апреля разослал циркуляр по всем российским митрополиям и епархиям, с указанием воздержаться от массовых мероприятий в религиозные праздники, в том числе Пасхи…

Такие двойные стандарты РПЦ: на территории Украины прихожан РПЦвУ призывают к посещению богослужений в условиях карантина, а в самой России дают указания максимально придерживаться карантина и самоизолироваться… Это следует рассматривать как диверсию, направленную на ухудшение эпидемиологической ситуации в нашей стране.» https://sprotyv.info/

Vitalii Chepynoga:
Придумав такий перформанс.
В неділю зранку надягти чорний худі з капішоном, взяти в руки косу, і просто тупо стоять біля входу до якоїсь церкви МП

Аркадий Бабченко:
Я вам честно скажу — я стараюсь. Искренне стараюсь. Правда.
Но я вообще не могу понять, что говорит этот человек.
Чтоб наши родители жили дольше, надо не к Богу обращаться, а, например, поставить адекватного министра здравоохранения, который сможет расчистить эти авгиевы конюшни. Ну, как минимум. Хоть с чего-то начать.

Чтоб внуки не кашляли, надо не Великдень святковать, а пожары, дым от которых за двести километров в Киеве затмил солнце и сделал его самым загрязненным городом в мире на сегодня, тушить. Не видосики записывать, а ехать туда, под Чернобыль, там создавать оперативный штаб, и спать по четырнадцать минут в сутки в палатке в поле.

Чтоб дети были счастливыми, желательно было не нае…нуть экономику за первый же год, но это — я понимаю — уже слишком большие запросы. Слишком сложно.
И прочая, и прочая, и прочая.

И вот в стране, которая, по меткому выражению — сейчас не помню кого, в ленте прочитал — похожа на кружку, стоящую на краю стола, в стране, где война, эпидемия и экономический кризис — президент записывает видосик и говорит: а давайте помолимся…

Дмитрий Чекалкин

Поделиться:
Загрузка...