Нащо нинішній владі антизахідна істерія

Незручних питань до Зеленського стає все більше. Все більше відкритих інтерв’ю, де губернатор Херсонщини зізнався, що кіт не качався щодо підготовки до війни — робили басейни, а не тероборону. Хоча великий проукраїнський регіон межував з гігантською військовою базою Крим — у яку РФ перетворила наш півострів. Інтерв’ю Дмитра Марченка прояснило, що Миколаївщину врятувала затятість місцевих, ще він подякував Кіму, що він прикладом цивільної людини дозволив підняти бойовий дух всіх цивільних мешканців, які пішли варити «їжаки» і рити окопи. І помітила я, що після цього незручного в’ю Кіма стало менше в рази в прямих ефірах. Незручний політик, який забагато знає.

Є багато питань щодо оборони Маріуполя. І головне — як нам витягнути 2,5 тисячі вмотимованих і підготовлених воїнів, які потрапили в полон. «Азов» це супервоїни, це взірець усім.

Є питання до того, скільки ж людей загинули в Маріуполі загалом. І чи можна було організувати евакуацію вчасно.

Чому глава ЦРУ попереджав про десантну операцію в Гостомель ще 12 січня, а ніхто ж не вірив, що може бути напад з Білорусі. Наслідки відомі всім — Буча і Бородянка. Могили знаходять донині.

Питання ще і в тому, де були Наумов, Слюсарєв і купа інших відповідальних осіб, які нині повтікали з сумками грошей.

Зелена влада розуміє, що кожне таке питання крах і придумала геніальний план. Що це не влада провалила підготовку до війни, що це не влада виділяла на армію мало коштів — і цю різницю зараз кожен громадянин щоденно виділяє, купуючи броніки, тепловізори, машини, форму, труси… Що це Джозеф Байден винуватий у братських могилах і депортованих дітях, би мало дає нам зброї. Що це Британія нам винна. Що це Макрон злісний ворог України.

Якщо ж ми подивимось на близьке оточення ЗЕ — це люди віком 50 років. Авантюристи, які постійно працювали з російським ринком і російськими проектами. Для самого Зеленского в пріорітеті завше було постояти на сцені із Філєю Кіркоровим аніж потрапити на шоу Елен Дедженерес. Для цієї маси людей омєріканскоє завше було ворожим, рузкоє братскім. І тому нема дивного, що на піку війни із РФ — одна рука винить Захід у всіх стражданнях, інша тягне сюди із вигрібної ями «ногу свєло» і показує стриптизи самотнім латитіним.

Антизахідна риторика підрізала крила Україні в 90-ті, коли наші західні сусіди працювали як прокляті, щоб стати частиною Заходу. Антизахідна риторика і російські гроші збили розквіт України в нульові, коли наші західні сусіди тріумфально вступали в НАТО і ЄС. Антизахідна риторика зараз це самогубство. Бо на кону стоїть питання — бути Україні чи ні. Буде український народ чи ляже рядками у колективні братські могили. Антизахідна риторика зараз — привід не робити реформи і не виконувати обіцянки нашим друзям. А гроші, шалені гроші Захід виділяє зараз на наші операційні витрати з прицілом на виконання обіцянок.

Я знаю, для чого ця антизахідна риторика — для дешевих рейтингів. Для спроби всеодно потім привезти нам ешелони російських чужих і рузкіх грошей. Ми ж наїлися цього чи іще ні? Чи знову на ті ж граблі під ракетними ударами?

І адептам «превентивних санкціях від Джо», яка мала зупинити війну — скажу, що РФ готувала війну з Україною 20 років. Тому зупинити її санкціями третіх сторін було неможливо, нашою ж підготовкою — так.