Чому я вважаю, що наше ходіння по колу зараз може завершитися: Україна вже не буде в окупації, як вона була в окупації радянського союзу. Бо коли ти в неволі, з тобою роблять що завгодно. Зросійщують твоє населення, принижують твою культуру, руйнують твою армію, економіку, освіту.
Зараз єдині наші вороги — дурість та, деякою мірою, доброта. Бо хтось колись таки скаже: «а давайте ж їх вибачимо. Деяких. Бо то було колись, а тепер пройшло 50-100-150 рокіів, вони вже інші…» Ось тоді буде ще одна війна. А не будемо надто добрі та дурні — залишимося вічними ворогами. Причому ми сильніші в цьому протистоянні.
Бути вічним ворогом росії — вигідно. Бо тоді в твоїх містах та містечках не прийнято дружити з к@цап@ми. Отже, не будеш тягнути до себе додому все те, що руйнує Україну. Бути ворогом росії — означає власний розвиток. Бо я вважаю росію тягарем на наших плечах — вона на нас виїхала і в радянські часи, і пізніше. Навіть в дріб’язках. Навіть щодо боксу (коли вони наших спортсменів називали своїми) чи щодо борщу. Коли ти їх ворог — ти протиставляєш себе їм. Ти чітко кажеш — не бери, це моє. В той час коли під час «дружби» ти кивав головою: «ми ж одін народ», та дозволяв брати.
То ж ми маємо шанс, нарешті. Відокремити, відрізати та чітко закріпити свої позиції. Свою власність. Свої наміри.
Світ, можливо, колись скаже: дивіться, німцям показували кадри їх злочинів. Вони вилікувалися. Вони стали іншими. І ці стануть. І тут варто пам’ятати, що рашисти з фашистами і схожі, і ні. Схожі в тому, що вбивають та знущаються. Що проводять Геноцид народів. Але відрізняються тим, що одні визнали — а другі не визнають.
Чому я не вірю, що визнають? Бо всю свою історію воюють. Захоплюють чужі землі. І якщо фашисти робили це десятиліття тому — то ці роблять це сьогодні. Коли є інтернет. Коли світ відкритий для пізнавання та порівняння. Коли вже була велика війна, і багато хто сказав собі «ніколи знову».
А ці не скажуть.
А тому давайте думати, розвиватись та пам’ятати.
Олена Кудренко
.
Звернув увагу на одну важливу деталь: на те як майстерно ЗСУ змушують ворога до акту доброї волі, оточивши його і не даючи йому виходу крім як втікати в терміновому порядку залишаючи позиції.
І я вже таке бачив. В 2014. Під час визволення Слов’янська і Краматорська. Тільки для тварини юри касьянова (де зараз цей лапоть?) та інших тварин подібні дії не були перемогою. Їх завданням (а дехто робив це з власної безпросвітної тупості) було заперечення будь-якої перемоги. Ця худоба розказувала що це зрада, випустили, не зруйнували півміста як дєди, хто ж так воює, дали проїхати в Донецьк, незважаючи на те, що Донецьк на той момент був в глибокій окупації.
І про дачу муженка ця худоба казки придумувала.
І склади військові в Балаклії підривав президент.
І віртуальна корупція, а не війна в худоби головною темою була.
І «путін нападе» таким смішним було.
До чого я? — до того що ця худоба присипляла загрози. Обрала кероване закомплексоване теля, яке три роки знищувало армію і військових.
І тепер ми за це платимо: смертями, катуваннями, зрадами, окупацією і життями Героїв, які мусять визволяти без бою здані міста.
