Вся стрічка у галасі, мовляв «ми пройшли найскладнішу зиму».
Пройшли? Та нам просто пощастило, що в Москви ракет і шахедів виявилося трохи менше ніж було потрібно, а українська ППО збила значно більше ніж очікувалося. І ще — що американці вирубили Москві старлінки і тим посадили БПЛА на старлінках. Бо мені звідусіль трапляються повідомлення, що російські чиновники просторікують, мовляв, цього року трохи не дотягли, але наступного року Києву капут.
І проблема в тому, що вони праві.
Бо так, цього року проскочили. Але до наступної зими вони приготують більше ракет, більше ударних БПЛА і інтенсивність їхніх ударів зросте ще більше.
До наступної зими готуватися треба вже зараз, при чому в авральному режимі. Бо якщо зараз не розсередити електро і тепло генерацію, наступної зими доведеться розсереджувати столицю. І можливо — не тільки.
А тим часом Шмигаль, замість будувати багато-багато маленьких ТЕС, вже заходився відбудовувати Дарницьку ТЕЦ. Оту саму, яку Москва рознесла ракетами.
Нащо? Тому що влада відзвітує — вона роботу зробила. А коли ТЕЦ знову розмажуть — винним знову призначать Кличка. Цинічно? Звісно. Цинізм — друге ім’я зеленої влади.
У нас вже був голова держагенції Найєм, який захищав генеруючі потужності. Потужності розмазав ворог — Найєму за те хоча б штраф виписали?
До речі, самому Кличку треба зараз не відмовчуватися, а розгортати в Києві «велике будівницво» — відновлювати всю шкоду завдану обстрілами і зимою, та розбудовувати малі станції тепло і електрогенерації по всьому Києву.
І жорстко критикувати центральну владу за те що не допомагає. Постійно. Бо відмовчатися більше не вийде, якщо Кличко цього року знову промовчить, наступної зими його розмажуть. Мусить розуміти.
Віщую заперечення, а що, мовляв, якщо війна закінчиться раніше, до зими? Питання назустріч. А якщо не завершиться? Мені разів сотню обіцяли що за кілька місяців я піду на дембель, бо скоро будемо пити каву в Криму. Не забули? Я вже чотири роки в пікселі і цілком може статися, що буду ще й п’ятий рік.
Що станеться, якщо ми і в наступну зиму в’їдемо непідготовлені? Здогадаєтеся чи підказати?
Гірка правда від Volodymyr Kudrytskyi.
Українська енергосистема пройшла зиму. Але залишається критично мало часу на те, щоб зробити наступну зиму легшою.
Завдяки енергетикам, Силам Оборони, працівникам ДСНС та всіх операторів критичної інфраструктури енергосистема продовжує працювати як єдине ціле, обʼєднана з енергосистемою ЄС. Проте минула зима оголила проблеми, які влада забалакувала всі роки великої війни:
1. Захист трансформаторів на всіх обʼєктах енергетики, окрім Укренерго, був практично відсутній.
2. Темпи будівництва децентралізованої генерації були незадовільними. Державні компанії та громади не змогли змонтувати і підключити навіть подароване партнерами обладнання. Про побудову «Президентського гігавата» нам просто брехали.
3. Нам так само декілька років брехали про те, що критична інфраструктура (обʼєкти водоканалів, котельні, лікарні, електротранспорт тощо) забезпечена аварійними джерелами живлення (наприклад, дизель-генераторами). В реальності після прильотів вона вся виявляється паралізованою практично повністю і практично в усіх містах.
І головне питання зараз — чи реально влада здатна за 8 місяців продемонструвати суттєвий прогрес по цих трьох напрямках руками сотень фігурантів Міндічгейту, які досі не звільнені в державних енергетичних компаніях та державних органах? Особливо, якщо до їх рук постійно щось прилипає?
Чи зможуть люди, яких найняли Миронюк і Галущенко, на цей раз ефективно спланувати підготовку, провести переговори з донорами про її фінансування, встигнути зробити сотні комплектів проектно-кошторисної документації, найняти десятки підрядників і завершити роботи на десятки мільярдів гривень на сотнях, а то і тисячах обʼєктів?
Якщо ні — нас знову чекає тяжка наступна зима. І надія буде знову — тільки на енергетиків в полях та на Сили Оборони.
Анна Оскомина
![]()
Україна пережила зиму. Що далі?
Попри підступні удари по енергетиці й теплоцентралях — ми пройшли цю зиму. Це перемога. Але зупинятись не можна: наступна зима вже за кілька місяців, а ворог не полишить спроб.
Удари по ТЕЦ застали місто зненацька. Так, згодом розгорнули пункти обігріву, енергетики героїчно відновлювали тепло. Але «героїзм як система» — це не система.
Відновлення ТЕЦ — важлива справа, але точно не стратегія. Те, що можна відбудувати, ворог може знищити знову.
Нафтогаз спрацював ефективно: знайшов фінансування, імпортував необхідні обсяги. Попередники залишили Корецькому практично порожні сховища — завдання було надважким.
ТЕЦ і об’єкти газовидобутку неможливо захистити повністю. Ворог не зупиниться: фронт стоїть, але кількість ракет і дронів у ворога лише зростатиме, тому кількість атак буде збільшуватись.
Потрібно будувати прості рішення, які всім відомі та зрозумілі — децентралізована генерація електрики та тепла, та захист інфраструктури.
Наступна зима перевірить, які висновки ми справді зробили.
![]()