Ви помітили, як швидко маразми «русского міра», з яких ми сміялися три роки тому, стали нашою реальністю?
Замість народовладдя — монополія «Зеєрмаків». Замість свободи слова — стерильний «Телемарафет». Замість правосуддя — безкарність для «своїх» (привіт Татарову та Трухіну) і пресинг для опонентів.Сім років тому нам обіцяли «країну мрій». Сьогодні ми маємо:
Рекордну еміграцію та оголошення «Робота в Польщі», які нікуди не зникли. Бек-офіси, що грабують Енергоатом, поки волонтери збирають на вживані авто для фронту. Владу, яка банить власні передвиборчі гасла, називаючи їх «мовою ворожнечі».Ми не маємо права на втому від правди. Бо ціна недолугого «чучхе» — це наші території та майбутнє наших дітей.
