Інтерв’ю Федорова Українській правді — це погладжування президента Зеленського, якому він безліч разів казав, що його атакують корупціонери, а Зеленський в результаті його звільнив.
Невже президент став на сторону корупціонерів, а не ймовірно останнього ефективного менеджера, що міг би допомогти ЗСУ?
«Я з президентом говорив багато разів. Казав, що на мене будуть наговорювати, бо багатьом своєю ефективністю я наступив на хвіст…»
Федоров говорить так, щоб не викрити Зеленського, бо якщо він назве, хто ж на нього наговорює і кому він наступив на хвіст, то ми почуємо знайомі прізвища, які асоціюють з оточенням президента. Або ж для чого про це Федорову мовчати, правильно?
Тобто, Федоров змирився, що корупційна гідра оточення президента знесла екміністра руками його ж друга-президента. Всі надії картонкових протестів розбилися об вимушену лояльність Федорова президенту? Ми більше не почуємо полум’яного революціонера Федорова?
Звісно не почуємо, бо протести надали йому надмірного романтизму, радикалізму, якого в нього зроду не було. Був чувак в стилі техно, який непогано тусувався в Мінцифри, а коли спробував наступити на хвіст корупціонерам, одразу обломав зуби і навіть не зміг очолити протестний рух імені себе.
Жалюгідне видовище…ніхто вже не вийде за Федорова.
.
Інтервʼю М. Федорова було зроблене поспіхом. Тому вийшло досить відвертим.
Михайло в ньому весь час починає говорити правду, але сам себе лякається і замовкає.
Керівники департаментів Міноборони призначалися комерсантами і правоохоронцями, зацікавленими у військових закупівлях! — каже Михайло.
Високопосадовці не можуть працювати, не маючи свого інтересу в фінансових потоках МО!!
Але призвіщ я говорити не хочу.
Давайте краще про візію.
Причина мого зняття — гроші МО! — каже екс очільник відомства з бюджетом 30 млрд євро. Незадоволені почали постійно впливати і сіяти негатив не тільки навколо президента!!, а і в цілому в медіапросторі!!!
Але хто ці люди, які регулярно впливають на Президента — не скажу.
І взагалі — мене зняв парламент.
(Насправді — ні. Парламент взагалі не голосував по МО, це Президент не подав кандидатуру Федорова, але визнати це у Михайла нема сил)
Можна продовжувати досліджувати ці приклади напівправди.
Але причина цих мук очевидна. Ця теза — головний месидж інтервʼю: Ми ще не закінчили діалог з Президентом. Я готовий і далі вірно служити в його команді.
І це — головна проблема Михайла.
Не можна бути лідером змін, якщо ти хочеш повернутися в команду корупції, самоуправства та популізму.
А якщо ти не хочеш говорити ні про імена корупціонерів, ні тим паче про архітектора цієї гнилої системи влади, то вся боротьба — це лише спосіб повернутися назад, в Зе-команду.
Шкода.
.
Оскільки з антибалістикою у нас обʼєктивні проблеми на тривалий період і Росія про це знала і готувалася, вчергове на відміну від нас, то єдине, що може нас врятувати — це українська балістика.
Проблеми з антибалістичним захистом у Росії не менші, аніж в України. І, єдине, що їх рятує — відсутність українських балістичних ракет.
Уважно прочитав інтервʼю колишнього міністра оборони Федорова, але так і не отримав чіткої відповіді: з чиїм важким спадком він боровся? Шмигаля, Умєрова, Рєзнікова, Тарана, Загороднюка? Хто ці всі люди, які заважали? Чи написав він в НАБУ заяви про злочини з виявлених схем і встановлених осіб, які чинили на нього тиск?
Не можна стати політиком, залишаючись слугою. Та й не за це стояв Майдан.
Дуже сподіваюся, що в другій частині інтервʼю ми все ж почуємо, чи існує насправді ракетна програма України? Куди пішли мільярди і що справді створено/застосовується?
Бо поміняти компанію Фаєрпойнт на іншу — багато розуму не потрібно, якщо результат нульовий.
Ми спостерігаємо чіткий розвиток технологій у ворога: традиційні шахеди, тепер реактивні через підвищення ефективності нашої малої ППО, вже пішли дешеві крилаті ракети.
Ми ж далі вперто продовжуємо робити ставку на дрони-мід і лонгстрайки, коефіцієнт перехоплення яких ворогом постійно зростає.
Чи потрібні дрони? Безумовно. Але майбутнє саме за технологічними дешевими масовими ракетами, якими можна завдати максимального ураження в тилу ворога.
Росія загине не через вибивання 30-50-100-150 000/місяць особового складу на передку.
Лише поєднання поразки на фронті і знищеного військового виробництва з логістикою — ключ до нашого успіху.
Кремлю байдуже на жертви власної економіки і цивільного населення, він живе в парадигмі світової війни і всього для фронту.
Кремль можливо зруйнувати, навіть не завдаючи ударів по ньому. Навіть, якщо дуже не хочеться це робити.
.
Коли Сметаніна поперли з «Укроборонпрому» за ураження складу в Вишневому — на його місце дьорнули Боєва з Міноборони. А потім з Міноборони поперли Федорова. І виявилось, що там банально нікому продовжувати зв’язки з іноземними донорами. От тупо нікому на мейл відповісти і пояснити англійською мовою що там по збройним поставкам. Тому довелось Боєва повертати назад в МОУ всього через два тижні після відставки.
Імхо, це абсолютно точна ілюстрація до пріоритетів Верховного Головнокомандувача. Якому немає коли навіть зайнятись історіями Головнокомандувача і Міністра оборони. Що вже там про якісь там зв’язки з партнерами на рівні замміністра.
