Когда тайное становится явным

375

Прогресс – штука неумолимая. Он идет неотвратимо и поступательно, и в его ходе возникают новые технологии, открываются новые возможности, которые позволяют взглянуть на давние события под новым углом зрения и сделать удивительные выводы.

Те, кто интересуется астрономией, в курсе того, как прогресс повлиял на наше представление о звездном небе, на которое смотрели тысячи поколений, и в принципе, имели примерно одинаковое и неизменное представление об этом. Последние 400 лет перевернули это представление совершенно, как в целом, так и по отдельным направлениям, и самое главное, что такие диаметрально противоположные взгляды на вещи уже никого не удивляют, поскольку фактор прогресса уже воспринимается как само собой разумеющееся.

Примерно то же самое произошло и в области криминалистики. Новые методы исследования доказательств сделали просто фантастический прорыв и расследования приобрели совершенно другой характер. Там, где эти методы освоены в полной мере, следствие все меньше опирается на субъективные доказательства такие, как показания свидетелей, потерпевших или подследственных, а вместо этого, делают свои выводы на исследовании вещественных доказательств. Более того, эти методы уже позволяют опровергать показания тех или иных участников расследования.

Например, анализ ДНК, прочно закрепившийся в арсенале криминалистов, дал повод пересмотреть давние дела и вынести новые решения или приговоры по уже давно забытым событиям. Порой удавалось найти преступника, который давно успокоился и даже забыл о содеянном, но совершенно новые методы исследований позволили установить истину.

Так произошло и в одной неназванной стране, где произошло убийство журналиста Щербета. Следствие шло несколько лет и было собрано достаточное количество вещественных доказательств, чтобы выйти на банду преступников, которые промышляли недобрым делом.
В частности, были получены кадры с камер видеонаблюдения, на которых были видны фигуры мужчины и женщины, которые явно со злым умыслом ходили вокруг яхты Щербета как раз в ночь перед тем, как она взорвалась на светофоре.

Когда современная техника сняла эти фигуры, следствие сразу вышло на их след, поскольку основные данные уже были известны. Теперь было понятно, что преступниками явно были мужчина (одна штука) и женщина (одна штука), а уже найти подходящего мужчину и не менее подходящую женщину нетрудно. Тем более, что мужчина был явно небритым.

Спустя три года упорного следственного процесса удалось установить их личности. Поскольку тайну следствия никто не отменял, то подробности пока неизвестны, но адвокат женщины допустил явную ошибку, которая заставила следствие копнуть глубже, и то, что обнаружилось, поставило в шок мировую общественность.

Дело в том, что адвокат представил в суд загранпаспорт женщины с отметками, согласно которым ее не было в стране в то время, когда ее силуэт видели камеры наблюдения. Более того, адвокат предоставил билеты женщины, которые подтверждают ее убытие из страны и прибытие как раз тогда, когда следователи установили ее преступные действия. Мало того, адвокат предложил сделать запросы в ту страну, где она была в это время и где легко могут подтвердить ее отсутствие здесь, на месте преступления.

Но следователи-то знают, что это была именно она. По крайней мере, вот этот паспорт и билеты говорят лишь о том, что она – опытная преступница, обладающая паранормальными явлениями и может находиться в двух местах одновременно.

Оттолкнувшись от этого допущения, следователи решили проверить свое предположение о том, что она может находиться и в разных временах, одновременно. И это допущение с блеском подтвердилось. Уже есть обоснованное предположение, что президента США Джона Кеннеди тоже убила эта коварная женщина.

Между прочим, камеры видеонаблюдение с вершины горы Голгофы уже изучается следствием, и они пришли к однозначному выводу, что центурион Лонгин не причастен к известному убийству, поскольку на кадрах легко заметит все ту же фигуру женщины, которая была замечена в деле Щербета.

Из примерно достоверных источников стало известно о том, что следствие уже отправило запрос в Рим о том, чтобы местные правоохранительные органы предоставили все материалы, которые имеются по факту убийства Гая Юлия Цезаря. Не исключено, что все это – звенья одной цепи.

А все это удалось установить только благодаря настойчивости следователей и техническому прогрессу!

ANTI-COLORADOS

P.S.

В СССР були поширені “показові суди”. Це були відкриті судові процеси, в якому відповідач вже був визнаний винним, а засідання проводилося з метою оголошення обвинувачення та вироку. Такі “судові процеси” не мали нічого спільного зі здійсненням правосуддя, мали пропагандистський характер з метою позбутися потенційних суперників, дискредитації “незручних” людей, а також створити негативний образ звинувачених і цілих груп населення. Важко не порівняти останні події в країні з такою судовою культурою.

Коли президент, міністр внутрішніх справ та генеральний прокурор беруть участь у таких “шоу”, вони більше схожі самі на “шефів” середньовічних кланів з шаманами-суддями. Це далеко від здійснення правосуддя у правовій європейській державі. Це схоже на насильницький спосіб формувати хибну думку суспільства і маргіналізувати конкретні групи. Це пряма атака на верховенство права і закону. Найгірше те, що вони руйнують довіру в державу.

Кожен має беззаперечне право на гідність та повагу, що забезпечується шляхом користування всіма правами людини і захищається верховенством права. Це базове право КОЖНОЇ людини. В тому числі, людини, яку підозрюють у скоєнні злочину.

Обвинувачені у здійсненні злочину мають безліч прав. Серед них — право вважатися невинним, допоки вину не буде встановлено справедливим судом (презумпція невинуватості), право на ефективний захист, доступ до адвоката та іншої допомоги, право не свідчити проти себе, право на збереження неупередженості і прозорості слідства, відсутність дискримінації та збереження гідності людини. http://bit.ly/38FPsyq

Якщо їх порушено — це може стати причиною дискредитації прав людини, ставить під сумнів справедливість правоохоронної та судової систем і несе великі репутаційні ризики, як для підозрюваних, так і для тих, хто здійснює слідство та правосуддя таким чином.

В Україні серйозні злочини, резонансні справи та їхні розслідування найчастіше виглядають як шоу, а не справедливе вчинення правосуддя. Дуже часто в таких справах створюються потужний медійний привід для інформаційних атак, підкріплений низкою порушень прав людини. Будь-яке слідство та суд, які керуються не верховенством права, а політичними мотивами, не можуть бути справедливим.

В ст. 62 Конституції України, та в багатьох міжнародних документах, гарантований принцип презумпції невинуватості. Йдеться про те, що людина не може бути звинувачена у скоєнні злочину, поки її вину не буде доведено в законному порядку. http://bit.ly/2YRPcIu Будь-які заяви що людина є “винною” чи “злочинцем” до того, як вирок набере чинності — є грубими порушенням принципу презумпції невинуватості.

Показовими у цьому випадку є справи Європейського суду з прав людини — Allenet de Ribemont проти Франції (http://bit.ly/38G3YpV) та Лолова та інших проти Болгарії. В обох справах визнано порушення принципу презумпції невинуватості через заяви представників влади щодо конкретних справ ДО винесення вироку. Головне — поки вину не доведено, ані суд, ані представники влади, не можуть називати людину винною, чи розповсюджувати меседжі “про успішність справи”.

Публічні звинувачення без дотримання норм права та поваги до честі та гідності людини — імітація правосуддя та поширена схема для руйнування репутації та іміджу як окремих людей, так і цілих соціальних груп. Усе це яскраво демонструє відсутність верховенства права в Україні і бажання здійснювати правосуддя з максимально резонансними медійними наслідками, а не покарання дійсно винних у скоєнні злочину.

Поки призначення генерального прокурора відбуваються за кланової системи а-ля “100% моя людина”, доти в нас правова та судова система не матиме шанс незалежно розвиватися. А без рішучих змін у цій сфері ми всі у небезпеці.

Реальні соціологічні дослідження показують, що суспільство не довіряє правоохоронній та судовій системам. Їм довіряють лише 14-15% громадян. http://bit.ly/2RQXVcn Замість того, щоби в студіях шустерів опитувати людей в залі і використовувати результати таких опитувань як переконливий аргумент, медіа мали б використовувати нормальну соціологію. Але це було б можливим, якби ціллю було показати правду, а не сформувати потрібний образ.

Закликаю усіх уважно стежити за процесом у справі Шеремета. Увага громадськості, неупереджених активістів та людей, що борються за дотримання прав та свобод, честі і гідності, в таких умовах виглядає єдиним способом досягти реальної справедливості.

Уляна Супрун

Поделиться:
Загрузка...