Усе чіткіше вимальовуються контури артилерійської коаліції для України.
Уряд Швеції підписав договір з фінсько-норвезькою компанією Nammo на капітальні інвестиції у виробництво. Частину грошей вкладе Стокгольм, частину — інші країни коаліції: Норвегія в рамках Nordefco, плюс ЄС (Данія та Фінляндія). Перший пакет у розмірі 50 млн доларів уже освоюють, наступного поки що не розголошують, але там явно інші цифри.
Загалом у рамках програми ЄС «Акт про підтримку виробництва боєприпасів» (ASAP) виділено близько пів мільярда доларів лише на інвестиції, глава компанії Nammo заявив, що порівняно з весною 2022 року випуск боєприпасів усіх калібрів потроїли.
Шведські снаряди 155 мм виробництва Nammo
Данія та Нідерланди (країни без сильної виробничої бази, але з міцною економікою) вкладають у лінії в Іспанії та Норвегії, щоб збільшити загальний випуск.
Ця стратегія простежується дедалі чіткіше — інвестиції тих членів ЄС, де немає заводів з виготовлення боєприпасів, у промисловість тих країн, де воно є: у збиральні лінії, виробництво порохів, прекурсорів, вибухових речовин, підривників, закупівлю верстатів.
Франція виконує обіцянку постачати три тисячі 155 мм снарядів на місяць. Навіть якщо там немає високоточних і спеціальних протитанкових боєприпасів, то стратегія ЄС зрозуміла — децентралізувати виробництва, розкачати щомісячний випуск, підготувати спеціалістів. Не лише задля підтримки України, а й аби поповнити власні запаси.
Корпуси 155-мм снарядів виробництва Франції Forges de Tarbes, 2023 рік.
Утім ми знаємо, що спеціальні протитанкові боєприпаси BONUS, яких 6000 штук на зберіганні в армії Франції, знову почали випускати як мінімум для Фінляндії, а отже, лінія активна й компетенції зберегли. Це високоточні боєприпаси, які викидають над ціллю кілька суббоєприпасів, що вражають танки ударним ядром у верхню півсферу. На рахунку цих протитанкових снарядів від Bofors не один десяток машин агресора.
Україні ж дістанеться потік 155–105 мм снарядів з кількох струмків, включаючи Іспанію, об’єднані північні країни, Францію, Німеччину, Чехію (там почали виробляти 155 мм снаряди, сертифіковані для Альянсу).
Криголамом ЄС, як і раніше, виступає Rheinmetall AG, який цього року планує випустити 700 тисяч снарядів на майданчиках від Старого світу до ПАР й Австралії.
За останніми даними, Союз усе ж встигне обіцяний мільйон снарядів до весни 2024 року і продовжує нарощувати виробництво.
Французькі САУ Caesar на службі ЗСУ .
78 САУ Caesar, які виготовить Париж додатково для України, — це також спільний проєкт Євросоюзу. Країни-донори оплатять частину установок і вкладуть кошти не тільки в лінію з виробництва в Бурже, а й у Роанні.
12 самоходок оплатить Київ, 12 — Париж, решту — донори — країни коаліції.
САУ Caesar вибрали, бо в нього кілька шасі, частину випускають не у Франції. На вибір Renault, Mercedes (6*6) і Tatra (8*8) , а це важливо для швидкого масштабування.
Плюс вони дешевші за німецькі гусеничні PzH 2000 – 5 млн доларів проти 20, крім того, німці забиті замовленнями, а виробництво гусеничних шасі так швидко не наростиш, вони складніші.
Французи добре зарекомендували себе в тактиці «бий і біжи» через хвилину на розгортання й згортання на позиції.
Гарно показали себе як засіб контрбатарейної боротьби завдяки «вогневому нальоту» (одночасне ураження) по цілі, вони мають непоганий запас ходу й оперативну гнучкість.
Поки що незрозуміло, чи буде це Mk2 з посиленим бронюванням кабіни, новою системою управління вогнем і рацією, чи нові самохідки підуть до армії Франції, а ми отримаємо наявні у французів.
Але нас задовольняють обидва варіанти.
Навіть з виробництвом шести нових «Богдан» на місяць, зважаючи на навчальні частини, втрати й 4500 пострілів до заміни ствола, нам потрібно багато САУ, щоб перетворити нові організми (зі стрілецьких і бригад ТрО з мінометною батареєю) на частини, здатні не тільки тримати лінію.
Українська САУ 2С22 ‘Богдана’ з досилачем боєприпасів.
Але сьогодні всі виробники САУ Європи, крім Сербії, так чи інакше постачають свої вироби Україні: Франція, Британія, Швеція, Чехія, Німеччина, Польща. Промисловість об’єднаної Європи, яку противник не може вражати дистанційно, яка нарощує випуск продукції та кооперується для спільної відсічі російським імперським амбіціям.
Ця допомога критично важлива для нас, бо артилерія у війні на виснаження — одне з основних знарядь, яким здобувають перевагу.
Можливість перестріляти росіян у дальності, використати високоточні снаряди і спеціальні протитанкові боєприпаси, швидкість розгортання й доступність ремкомплектів до шасі — це оперативна і стратегічна перевага, котру нам, зокрема, дає промисловість Європейського Союзу.
