Кілька вражаючих уривків із книжки Саймона Шустера «Шоумен»

…На самому початку російського вторгнення, коли Володимиру Зеленському сказали, що росіяни планують захопити Київ, президент України наказав зупинити ворога в будь-який спосіб. Але Силам оборони був не потрібен наказ очільника держави, бо механізм опору вже був запущений. Напередодні Зеленський місяцями не бачив загрози повномасштабної війни, тож тепер не був «за кермом» і надав військовому керівництву країни свободу дій на полі бою. Сам український лідер зосередився на тому аспекті, де міг бути насправді ефективним, — утримувати Україну в фокусі уваги світу та переконувати Захід допомогти.

…Зеленський відмовився від поїзда і демонстративно залишився очолювати захист України від Росії.

«У лютому 2022 року, коли розгорталися перші дні нищівної атаки Росії, потяг — порожній і готовий миттєво відправитися з центрального вокзалу Києва — періодично перевіряли охоронці на предмет будь-яких загроз. … Рішення Зеленського не тікати — як дехто очікував від нього — давно було визнано першим переломним моментом у війні та здатності України протистояти наступу Росії»,

….Небезпека була гострою — Київ був уразливий як для нападу з землі, так і з повітря, і Зеленського закликали переселитися в бункери на околиці міста або навіть перенести резиденцію уряду до польського кордону». Деякі законодавці тікали з міста, тоді як велика кількість офіцерів вищого та середнього рангів СБУ, Головного розвідувального управління України, повідомили неназваному раднику з питань безпеки, що вони пакують валізи: «Опір марний. Росіяни нас поб’ють», — ідеться у книзі.

…Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки і оборони України, був одним із тих, хто не сумнівався в тому, що росіяни нападуть. Коли Данілов вранці 24 лютого 2022 року почав телефонувати держслужбовцям, то не було нічого дивного в тому, що багато хто з них вимкнув мобільні, спакував речі та рушив у бік західного кордону. В інтервʼю Шустеру секретар РНБО розповів, що «найбільше дезертирів було в СБУ», насамперед у найвищих та середніх ланках.

«Багато людей зі структур безпеки говорили: «Забираймось звідси. Опір марний. Росіяни нас переможуть», — цитує Данілова Шустер. — Їхній відхід спустошив ряди СБУ. Десятки його співробітників перейшли на бік окупантів, фактично передавши їм ключі від частини півдня України».

…24 лютого керівнику ОП Андрію Єрмаку також подзвонив Дмитро Козак, заступник голови Адміністрації президента РФ. Єрмак був з ним добре знайомий з попередніх раундів мирних російсько-українських переговорів. Протягом декількох тижнів вони таємно спілкувались, намагаючись знайти компроміс, що змусив би Путіна відмовитись від нападу. Ці переговори зазнали поразки – пише Саймон Шустер.

…Звільнення Бучі відбулося в розпал російсько-українських переговорів в Стамбулі. За два дні до цього, 29 березня, делегації двох країн зустрілися в Туреччині, щоб обговорити війну та можливі варіанти виходу з неї. Київ запропонував свій сценарій мирної угоди: в обмін на надійні «гарантії безпеки» з боку рф Україна була готова прийняти статус нейтральної держави, відмовитися від планів вступу в НАТО та не дозволяти будівництво жодних іноземних військових баз на своїй території. В питанні Криму українська делегація на чолі з Давидом Арахімією рекомендувала взяти паузу на 15 років.

Тоді, в кінці березня, українським перемовникам здавалося, що їм майже вдалося організувати зустріч Зеленського з путіним, пише Шустер. Після переговорів 29 березня заступник міністра оборони росії Фокін зробив заяву для журналістів, що росія відведе свої сили від Києва, «щоб збільшити взаємну довіру та створити умови, необхідні для подальших переговорів».

Всім було зрозуміло, що виведення військ, яке дійсно почалося наступного дня, не є так званим «жестом доброй воли» з боку москви. Лише шалений спротив України змусив росіян відмовитися від планів захоплення Києва.

…Арахамія та інші люди з його команди закликали очільника держави призупинити процес переговорів з ворогом та відмовитися від ідеї зустрічі з путіним. Дискусія була напруженою. Але, як стверджує Шустер, президент був непохитний в своєму рішенні: перемовини мають продовжуватися, попри масштаби скоєних росією злочинів.

«Хлопці, ви розумієте, що це війна, — пізніше переповідав Арахамія слова президента журналісту. — Жертв може бути набагато більше, а потім можуть стати відомими ще більш жахливі історії. Але якщо в нас є хоч один шанс знайти якийсь механізм зупинення війни, то ми повинні використати цей шанс. Ми не можемо його пропустити».

…Пізніше Зеленський зустрівся з німецьким журналістом, згадує автор книги, який розпитував очільника держави про атаку на Краматорськ та спитав, чого ж хоче путін. У відповідь президент сказав, що можливо російський лідер не до кінця усвідомлює всі страждання українського народу, до яких призвела повномасштабна війна. Зеленський зауважив, що путін може й не знати, що тут відбувається, бо живе в іншому інформаційному полі.

«Ця заява мене вразила, — зізнається Шустер. — Здавалось, що Зеленський все ще чіпляється за ілюзію, яку він приніс з собою на пост президента. Схоже, він вірив, що якщо б він тільки міг взяти путіна на екскурсію до Бучі, якщо б він міг привести його на край цієї ями на церковному подвірʼї та дозволити йому подивитися на тіла, війна могла б зупинитися».

Від себе додам. Гарна книжка. Саме той час, аби самозванці з Банкової продовжували колупати ЗСУ і кусати Генштаб.