Якби Порошенко зробив хоч 10 відсотків того, що дозволяє собі Найголовніший Зелений Чоловічок, то його б винесли значно швидше, аніж винесли Януковича.
Тотальне мовчання і поблажливість радикалів з Нацдружин (хоча я не впевнена, що вони ще існують — свою ж справу виконали), антикорупційних активістів, великих медіа і молодого політикуму, окрім Слуг народу, наводить на одну просту думку: потужна і добре фінансована кампанія по захопленню влади в Україні закінчилась. Ті, що вкладалися, отримали владу і ресурси. Скільки там відсотків думають, що це саме для того, щоб робити їх щасливими?
Всі ми прагнемо якісних змін. Але не ціною втрати суверенності і нехтуванням національними інтересами.
Наша біда в тому, що до влади прийшли малороси. Ті, хто виховувався в совєцькій культурі і вони апріорі не розуміють, чому частину народу рве від того, що саме вони транслюють у публічній площині. Ну і що роблять, звісно. Спробувати перейти на українську мову спілкування (і то через Конституцію, а не через переконання і трансформаційний ріст) — не значить стати тими, хто опікується національними інтересами.
Країну хакнули. І продовжуть це робити. Відповідаючи на запит маргінесу, який в такий спосіб прагне забезпечити свої базові потреби. І з нещасним маргінесом саме так і поступають — обіцянки арештів і дешевого газу. І ще поїздки в Росію, до «братів».
Ми витрачаємо суб‘єктність і розум. Ми стаємо тим самим піаніно, на якому чуваки завзято і весело грають. Не руками.
До останніх днів я був практично впевнений, що з початку наступного року в нас почнуться такі негаразди в економіці і фінансах, що Зеленський на тлі падіння популярності не зможе реалізувати свій план капітуляції перед Росією. Що змінилося?
1. Російський транзит. Для нас це не тільки 3 мільярди доларів щороку, але й найрентабельніша стаття доходів Нафтогазу — головного донора українського бюджету (16 відсотків усіх надходжень). У бюджеті на наступний рік ця цифра в доходи закладається, а її «вибуття» означало б такий рівень дефіциту, який би призвів до колапсу економіки.
Так от, Газпром гарантовано готувався припинити транзит з 1 січня після завершення дії договору (на півроку-рік чи назавжди — питання інше). Заради цього чекісти цього літа не тільки закачали максимум можливого до європейських газосховищ, але й провели ремонти ПІвнічного потоку-1 та Південного потоку з метою завантажити їх по максимуму і виконати контракти з європейцями без України навіть при тому, що ПП-2 протягом наступних 12 місяців добудований ще не буде. Звичайно, тут усе далеко не просто для них, але ми знаємо, як Путін уміє вирішувати газові проблеми, в тому числі, через європейців.
Недавнє європейське рішення по Опалу зменшує можливості транзиту через Північний потік-1 дуже суттєво (десь на 30 млрд кубів на рік), тобто, навіть за найсприятливіших обставин московити свої зобов‘язання перед Європою без української ГТС виконати не зможуть. А значить, простого продовження старого контракту на один рік, як сьогодні вимагають, від Коболева вони не отримають і будуть змушені домовлятися на більш-менш українських умовах.
Іншими словами, обвалу економіки через припинення транзиту, швидше за все, не станеться.
2. Фактор Коломойського. Вам відомо, що через великі запозичення урядів Тимошенко та Азарова ми зараз повністю залежні від МВФ. Припинення співробітництва з ним означає дефолт і багато пов‘язаних із цим негараздів. А Фонд — це, в першу чергу, США з їх дуже серйозними претензіями до Коломойського — від розслідування по відмиванню коштів через кіпрську філію і крадіжки коштів вкладників, що є предметом розгляду в суді штату Делавер, до надмірного впливу олігарха на свого молодшого бізнес-партнера, який сьогодні працює президентом України. І американці вже не раз давали зрозуміти, що це питання з порядку денного знімати не збираються.
Аж поки не дійшли до обіцянки Зеленського дозволити іноземцям купівлю української землі. І тут виявилося, що, в разі задоволення апетитів великих міжнародних гравців, типу Сороса, політичних вимог в меморандумах МВФ буде мінімум (або не буде взагалі). Кредитування України продовжиться.
А значить, холодильник ближчим часом свого слова лохторату не скаже, підтримка Зеленського (завдяки лояльності олігархічних і промосковських ЗМІ) залишатиметься високою. І він спокійно зможе як доторгувати суверенітетом, так і повністю узурпувати владу.
Поздравляю, дорогіє товаріщі малоросси!
