Попри зміну погодних умов, рашисти не збавляють темпів наступу. Вони хочуть згорнути нашу операцію на Курщині ще до кінця року, а також окупувати Курахове, Торецьк і Часів Яр. Однак чи вистачить їм на це все сил. З іншого боку, осінь – не найкраща пора року для безпілотників, які стали грізною зброєю ЗСУ
Третя хвиля контрнаступу росіян на Курщині
Уже третій тиждень поспіль триває контрнаступ зс РФ на Курщині, куди вони стягнули понад 50 тис. військових. Подекуди співвідношення українського війська в протистоянні з рашистами сягає 1 проти 10. Наразі це єдина ділянка фронту, де ЗСУ ведуть маневрову війну, а не вибудовують лінію фронту. Отже, поле бою є дуже динамічним, а карта бойових дій – доволі умовною та неточною.
Це має як переваги, так і недоліки. З одного боку, наші воїни можуть спокійно відходити в ліс із тих чи інших населених пунктів, а з іншого, це потребує високого рівня координації. У разі неякісної координації росіяни можуть заскочити зненацька цілком тилові наші підрозділи. Через це в районі села Зелений Шлях у ближній бій довелося вступати пілотам дронів.
Найбільше зусиль противник сконцентрував для удару від Коренева на схід, щоб узяти під контроль трасу, що пролягає від Суджі. Основний задум наступу ворога – відрізати північну частину військ ЗСУ, які застрягли в боях під Кореневом і далі на північ у напрямку на Льгов, від південної, яка базується навколо Суджі. Якби цей задум вдався, то північне угруповання Сил оборони опинилося б без логістичної підтримки та перед загрозою оточення. Для цього зс РФ спочатку вдарили на Любимівку, а здобувши успіх, розвинули наступ на Зелений Шлях, Новоіванівку та Леонідово. Глибина їхнього прориву становила понад 10 км.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 9-16 жовтня
Наші військові спочатку відступили, а потім ударили ворогу у фланги з півночі та півдня. Відтак частину позицій на південь від Любимівки та біля Новоіванівки вдалося відбити. Наразі бої тривають у районі Зеленого Шляху та Любимівки.
Попри те що росіяни заявляли про оточення 1,5 тис. українських військових біля Ольгівки, ЗСУ вдалося перегрупуватися й відновити логістику, а також частину позицій і на цій ділянці фронту. Однак рашисти зуміли деблокувати свої з’єднання, які перебували в оточенні біля Кремінного. Тенденції на цій ділянці фронту такі, що ворог намагається пробитись якомога далі на схід, однак постійно наштовхується на наші засідки та локальні контрнаступи, втрачаючи при цьому значну частину особового складу. Однак якщо їм вдасться перерізати не тільки дорогу від Суджі до Коренева, а й від Суджі на Льгов, наприклад у районі Малої Локні, то ЗСУ будуть змушені згортати або переформатовувати свій північний фронт. Хоча наразі про це не йдеться, оскільки ЗСУ стабілізували найбільш критичні ділянки, втім і ситуація змінюється щоденно.
На схід від Суджі лінія боєзіткнень залишилася відносно стабільною. Зс РФ продовжують безуспішно штурмувати Плєхово, Руську Конопельку і Нечаєв. Сили оборони дещо відступили в районі Кіреєвки та Каучука.
На західному фронті Курщини росіяни відкинули наших військових на південь від Глушкова та наступають на українські позиції біля Веселого. ЗСУ натомість атакують у напрямку на Сухинівку.
Куп’янськ евакуйовують і готують до оборони
Першим тривожним дзвінком для Куп’янська став несподіваний прорив росіян через ліс на захід від Синьківки до околиць Петропавлівки. Контратака Сил оборони відкинула ворога на вихідні позиції, але сам факт є загрозливим, адже в районі Синьківки ЗСУ вже втратили низку позицій упродовж останніх місяців, а ворог підбирається до Куп’янська все ближче й ближче. Як наслідок у Куп’янську, який уже понад рік потерпає від КАБів, оголосили повну евакуацію цивільного населення.
На південь від міста за тиждень рашисти просунулися ще на кількасот метрів і вийшли на околиці Кругляківки. Північна частина села вже потрапила в сіру зону, а до виходу на узбережжя Осколу окупантам залишилося пройти менше кілометра…
Часів Яр – росіяни прорвали лінію оборони
Ситуація в місті значно погіршилася: після багатомісячних спроб перетнути та закріпитися по інший бік каналу росіянам врешті це вдалося, та ще й одразу на двох напрямках. Перший прорив відбувся раніше з боку Калинівки, але Сили оборони працювали над його ліквідацією. Тим часом ворог зумів розширити своє вклинення, просунувшись на південь від Григорівки. Тут рашисти вийшли до каналу на відтинку у 2 км, тож загроза його прориву суттєво зросла, а противник отримав реальну можливість почати обхід Часового Яру з півночі.
Інший прорив каналу відбувся в районі перетину траси з Бахмута. Тут рашисти, рухаючись уздовж дороги, зуміли на кілометр вклинитися в нашу оборону, але ще не факт, що зуміють втримати цей плацдарм, оскільки Сили оборони розпочали контрнаступ. Попри це, обидва прориви, а також погіршення ситуації в районі Кліщіївки можуть критично вплинути на обороноздатність Часового Яру загалом, а наслідки можуть перевищити втрату Авдіївки.
Ми втрачаємо Торецьк
Окупанти контролюють уже понад 50% Торецька. У центрі міста тривають запеклі бої за кожний будинок. Сили оборони здійснили кілька локальних контратак і відбили частину втрачених позицій, але за підсумками тижня ворог усе-таки зумів захопити один центральний квартал. На південь від Торецька Сили оборони стримують окупантів на межі мікрорайону Забалка, куди вони хочуть прорватися, щоб обійти місто з флангу, а також оточити захисників у Неліпівці.
Інша частина росіян обходять Неліпівку із заходу, спрямовуючи свої атаки в бік Леонідівки. За тиждень їм вдалося просунутися на 1,5 км на північ. Цей маневр також у перспективі загрожує фланговими ударами для Торецька. Попри все швидкість просування рашистів на цій ділянці фронту є доволі низькою, а залучені ресурси недостатні для стрімких проривів фронту. Однак і Сили оборони наразі не можуть тут обернути ситуацію на свою користь.
Покровський фронт тримає удар
Тільки незначні територіальні зміни відбулися за тиждень на Покровському напрямку, проте загрози залишилися тими самими. Після того, як зс РФ зуміли форсувати річку Журавка на північ від Гродівки, вони завершили окупацію Красного і Крутого Ярів, а також Миколаївку. Ворог створив можливість наступу на Мирноград. Відтак Сили оборони вже змушені відбивати перші атаки на околиці Мирнограда, зокрема на село Промінь. 
Попри всі спроби окупантів прорватися в Селидове, наші воїни зуміли відбити всі атаки. Рашисти й далі намагаються обійти місто з півночі, з боку Новогродівки, та з півдня, з боку Цукуриного. У самому Цукуриному ЗСУ ще тримають позиції в західній частині міста, однак ситуація доволі непевна й має тенденції до погіршення. Від Цукуриного ворог штурмує як у західному напрямку, так і на південь, де він уже розширив сіру зону до околиць Ізмайлівки.
Хоча окупанти спрямували значні сили для штурму Желанного Другого, Силам оборони вдалося протриматися ще тиждень і не віддати нашої землі в районі Невельської кишені.
До Курахового менш ніж 1 км
Рашисти майже повністю захопили село Гостре і прорвалися до села Острівське, що за 1 км від Курахового. Ймовірно, незабаром розпочнуться міські бої, якщо росіяни ризикнуть штурмувати Курахове саме з цього найменш вигідного для них боку. Втім, радше за все, вони рухатимуться на південь, щоб узяти в кліщі оборонців Максимільянівки, а тоді розпочати наступ на місто зі сходу. Втім у самій Максимільянівці лінія фронту не змінюється вже кілька тижнів.
На південній ділянці Курахівського фронту ворог мав кілометрове просування біля Катеринівки. В самому селі розпочалися бої у східній частині. Також окупанти зуміли ще більше пересунути лінію фронту ближче до Богоявленки, рухаючись і від Вугледара, і від Водяного. Водночас із боку Пречистівки в напрямку Новоукраїнки Силам оборони вдалося стабілізувати лінію фронту та не допустити жодних територіальних змін. Проте росіяни зосередили найбільше своїх зусиль для просування в напрямку Великої Новосілки, яка стала їхньою новою пріоритетною ціллю.
Велика Новосілка – останній бастіон на півдні Донецького фронту
Упродовж тижня ворог остаточно окупував Золоту Ниву, хоча не зумів цього зробити на початку 2022 року. За ці дні він розширив зону свого контролю на 3,5 км зі сходу на захід та 4 км із півдня на північ. Надалі окупанти планують просуватися між річками Кашлагач і Шайтанка, допоки не підійдуть до штурму Великої Новосілки. Одночасно вони тиснуть на наших оборонців у Макарівці, а також активізували свій лівий фланг, де на 4 км кв. розширили зону контролю біля Приютного. Тут росіяни намагатимуться прорватися до Левадного та Новодарівки, які ЗСУ звільнили торік улітку. Наразі за 2 дні зс РФ пройшли 4 км на захід та розпочали бої за Левадне. Складається враження, що Сили оборони не були готові зупиняти окупантів на цій ділянці.
Поряд із негативними тенденціями на фронті відбулася одна позитивна подія, яка може стати знаковою для всієї війни. Український F-16 збив найновіший російський винищувач-бомбардувальник, носій КАБів Су-34. Наразі Генштаб пішов на ризик, а можливо, проводить напрацювання нової схеми боротьби з КАБами. Якщо буде знайдено системне рішення, то ми зможемо говорити про те, що перебіг війни змінився на нашу користь.
Богдан Бачинський espreso.tv
