Із відчуттям глибокого розпачу подивився відеозвернення Володимира Олександровича з приводу «визнання «ЛДНР» та введення російських військ.
Вчора Путін під час свого виступу фактично проголосив програму знищення нашої державності та анексії наших територій. З його промови було очевидно, що визнання «ЛДНР» — це зовсім не кінець історії, а тільки її початок. І що далі на нас чекають роки оборони та захисту від цього психопата.
Причому, судячи із того, яким навіженим виглядав Путін, Джо Байден, Борис Джонсон та інші лідери вільного світу, нас реально врятували. Скоріш за все ніякими «ЛДНР» Путін себе обмежувати не хотів. І тільки рішучість Заходу на підтримку України змогла загнати Путіна у цей вузький коридор можливостей — відкусити те, що вже було надкушено.
Вчора у Володимира Зеленського був історичний шанс. Шанс показати нам усім, як же справжній лідер держави діє в той час, коли скажений ворог посягає на територіальну цілісність твоєї батьківщини. Бо саме Зеленський постійно розповідав про те, який він рішучий і якими провальними були дії спочатку Турчинова, а потім Порошенка.
Вчора у Володимира Зеленського був історичний шанс. Шанс на те, щоби стати лідером нації. Він міг чесно сказати українцям про те, що програма пошуку миру провалилася. Визнати це. Гідно відповісти Путіну. Закликати народ до спротиву та побудови нашої української фортеці.
Замість цього ми побачили навіть не розгублену людину. А якогось космонавта. Який просто нічого не зрозумів. Для якого все, що відбувається свідчить про те, що «Росія може вийти з Мінських домовленостей». Ні, Господи! Ніякого Мінську, Нормандії, усіх цих дипломатичних рюшок вже не існує. Є гарнізон в облозі, якому з літака скидають зброю. Є середньовічне європейське місто, яке оточили хижі кочові племена. Є острівок цивілізації серед дикунства. І обов’язок президента цього острівка — захищати його, захищати і захищати. Як у Черчіля: «We shall defend our island whatever the cost may be»! «Ми будемо захищати наш острів за будь-яку ціну!».
Володимир Олександрович! Ви приходили як президент миру, президент дипломатії, президент легкості та жартів. Миру немає. Дипломатія вичерпала себе. Нестерпна легкість вашого буття призвела до тяжких часів. Жартуємо ми наразі тільки чорним гумором.
Ви не підписувалися на це все. І принаймні в одному під час вашої передвибочої кампанії ви не брехали — ви ніколи не казали нам, що вмієте воювати, обороняти та захищати. Це специфічні області умінь, які потребують специфічних людей.
Володимир Олександрович, ваша програма вичерпана. Ви зробили все заради пошуку крихт миру під обіднім столом маніяка. Ви чесно старалися. У вас не вийшло.
Без образ та звинувачень! Посунтеся! Дайте місце тим, хто вміє та любить битися. Знає як організувати цей процесс. Тим, хто розуміється на розбудові армії. Тим, кому ще одна гармата важливіша за ще один кілометр дороги.
Нова війна — на порозі. Якщо не сьогодні, то завтра чи післязавтра. Чи за місяць. Чи за рік. Чи за п’ять. Це — невідворотньо. Це запропоновано самою суттю путінського режиму.
Посунтеся від гріха подалі! Від цього виграють усі, у першу чергу — ви самі!
Sergey Vysotsky
Полистал ленту там, полистал ленту сям. И что самое забавное: везде носится стадо рыбок гуппи с призывом прекратить политические баталии и объединиться вокруг действующего президента.
Знаете что…
Выходит, например, себе такой президент и говорит: «Война — херня, все это вранье. А я вот хочу сп*здить несколько миллиардов долларов, часть этих денег положу себе в карман, а за часть этих денег сфальсифицирую следующие выборы». И оппозиция должна в едином могучем порыве забиться в параксизмах довольствия и экстаза. Да? Правда? Он такое не говорил? Так говорил же, когда рассказывал про шашлыки на майские и предлагал программу єБанувсь, єБабусь, єДідусь. Что-как, все еще нужно консолидироваться с ним?
Я вам так скажу, сугубо мое мнение.
Страна должна объединяться вокруг национальной идеи. Да, поддерживаю. Национальная идея про нашу независимость от РФ — отличная идея.
Страна должна объединяться вокруг армии, которая отстаивает национальную идею. И тут — да, давайте объединяться.
А консолидироваться вокруг недоразумения, который сначала трусить призраком ядреной бомбы в Мюнхене, а потом удивляется слабой поддержке Запада… увольте, я слишком чистоплотный.
Юрій Бірюков
«Путін зачитав шизофренічну промову про необхідність ліквідації всієї України. Але посмів ввести війська лише на давно підконтрольні йому території так званих лнр/днр. Причому комітет Держдуми відразу наголосив, що вони «визнають за л/днр лише в фактично встановлених на сьогодні кордонах, а не в адмінкордонах областей.
Висновок 1. Все було недарма. І бої за звільнення 2/3 Донбасу в 2014, і жертви на лінії розмежування, і Мінськ як передишка задля технічного розвитку Армії, і санкції проти агресора.
********************
Президент України не був готовий до такого кроку Путіна. Не можу навіть уявити — чому.
Висновок 2. Продовження політики відосів з голосними прожектами та образами на союзників — неприпустиме в такий серйозний час. Зеленський має припинити винуватити інших у наших проблемах. Спочатку припини всю торгівлю з окупантами, а вже потім вимагай санкції від інших. Спочатку забезпеч Армію власними ракетами та бронетехнікою, а вже потім вимагай більших поставок західної зброї.
*******************
Акт відкритого вторгнення Путіна в ОРДЛО є нахабним порушенням українського суверенітету і міжнародної системи безпеки. Це виклик всім — і Україні, і США з Британією, і ЄС, і навіть Китаю. І міжнародна боротьба проти агресора — попереду.
Висновок 3. Мінські угоди своє відпрацювали. Тепер Україна має терміново запропонувати новий документ власної безпеки. Союзник США поза НАТО? Систему ПВО як гарантію? Списання зовнішнього боргу? Збільшення торгових квот України в ЄС?
РНБОУ давно мала б підготувати такий комплексний документ. Бо інакше його напишуть без нас і хто зна, чи з думкою про нас.
********************
Тепер ми знаємо, що ціллю Путіна є не Крим, Донбас чи навіть Новоросія. Він хоче знищити Україну як незалежну державу. І прямо про це говорить. Це не питання територій, це питання виживання.
Висновок 4. Країна має нарешті перейти на повноцінний розвиток Армії, ВПК та тероборони. Ворог зупинився лише там, де стоїть українське військо. Тому в першу чергу — ракети і танки. А дороги і мільярд дерев — потім.
********************
Життя карає за плескання язиком в ейфорії перемоги на виборах. Пам’ятаєте: «Якби я був Президентом в 2014, то вмер би, але Крим не віддав». Не буду кидати камінням. Але Зеленському пора припинити вішати абсурдні ярлики і політичні переслідування.
Висновок 5. У питаннях оборони Президент має співпрацювати із досвідченими людьми. Навіть з політичними опонентами. А проросійські діячі мають бути позбавлені влади. Так само як торговці з окупантами — бізнесу. Бо Оман, як і Ростов, — не гумовий».
