Історія, крім самих істориків, нікому не потрібна?

Людина з такими ось поглядами тепер керуватиме інтеграцією окупованих територій — Криму та частини Донбасу, де якраз із знанням справжньої історії України цілковита біда; де населення побите російською пропагандою; де Мазепа, Бандера, Порошенко, Шухевич, Скоропадський, Петлюра, Ющенко, Виговський, Коновалець — вороги.

Пані Верещук та інші «слуги» мають знати, що історія потрібна не лише історикам. Наприклад, вона у 30-ті роки ХХ століття була дуже цікавою для товаришів з НКВС. У процесі знищення української наукової, культурної та релігійної еліти ці товариші розстріляли 4/5 наших істориків.

Пані Верещук, яка за посадовими обов`язками має боротися з окупантами, очевидно не знає: перше, що роблять завойовники-окупанти — нищать історію завойованого народу, а потім пишуть для нього іншу. До речі, у Луганську окупанти знищили унікальну бібліотеку Українсько-Канадського центру «Відродження». 200 тисяч томів. У 2014 році кадри, на яких у захопленому Севастополі спалюють українські книги, обійшли увесь світ.

У ніч на 22 квітня 1718 року було підпалено величезний архів Києво-Печерської лаври. Згоріли унікальні документи княжої доби, після чого з Німеччини було виписано історика Байєра, який почав писати «правильну» історію Руси.

Куди подівся оригінал «Повісті минулих літ»? Його власноруч спалила імператриця Катерина ІІ, після чого виписала з Німеччини ще двох «істориків» — Міллера та Шльоцера. Разом з руським літописом у тому ж каміні згоріла Степенна книга. Не та, яку на замовлення царя Івана IV Жахливого писали, а та, що з ХІ-ХІІ століття походить. У ній був справжній родовід князів Руси. Про неї ми жодної інформації не знайдемо, крім щоденника стат-секретаря імператриці Храповицького.

Катерина ІІ інструктувала графа Чернишова, якого поставила губернатором на щойно захоплені після розділу Речі Посполитої землі: “Надобно лишить их исторической памяти ненужной…”

У ніч на 26 травня 1964 в результаті підпалу співробітниками КДБ згоріли фонди Державної публічної бібліотеки Академії Наук УРСР. За димом пішло 500 тисяч томів, серед яких стародруки, й літописи, українське середньовіччя та домосковська доба.

У ніч на 26 листопада (тобто рівно через 4 роки та 6 місяців, день у день) загорілася Георгіївська церква Видубицького монастиря, де зберігалася частина книг обмінно-резервного фонду, спалахнула пожежа. А наступного дня — друга.

Згоріли нещодавно доправлені сюди на зберігання стародруки, виявлені у Михайлівській церкві, 150 видань XVI-XVII століть – „Патерик” Сильвестра Косова, того самого митрополита Київського, Галицького та всієї Руси, який був непохитним противником унії України з Москвою; який не дозволив Хмельницькому у 1656 році приймати посольство московського боярина Бутурліна.

Так що Ірина Андріївна дуже неправа. Людей з такими поглядами до державних посад на постріл з гармати не треба пускати. Але така у нас тепер влада….