Вже більше доби спостерігаю шапкозакидальні настрої з нашого боку. Добре, що ви не падаєте духом — погано, що при цьому намагаєтеся займатися окозамилюванням.
Ще раз. Росіяни мобілізовують сотні тисяч людей додатково до того угруповання, що вже є. Їх точна кількість невідома — «300 000» це пропаганда, нижня межа. Видання «Новая Газета» пише, що МО РФ планує мобілізовувати до одного мільйона. Чисельність Сил Оборони України станом на кінець травня — 700 000. Вони збираються кратно та в дуже короткі строки збільшувати чисельність військ, що беруть участь в т. зв. «СВО», що дозволить їм не просто доукомплектувати поточні частини, але й створювати нові, зрівняти та перевищити чисельність особового складу, що нівелює нашу перевагу в цій самій чисельності та вимусить наше керівництво домобілізовувати й з нашого боку сотні тисяч людей. Більш того — поява такого великого контингенту дасть росіянам можливість відкривати нові ділянки фронту, почати наступ з території Білорусі на Волинь, Київщину та Сіверщину.
Чи треба мені пояснювати, що жарти «русня шо с є*балом» не дуже актуальні, коли мова йде про початок подій, котрі призведуть до того, що за рік наша країна може перетворитися на жорнова, в котрій перемолюються дві армії по одному мільйону особового складу кожна? Не тіште себе ілюзіями про те, що російська армія не зможе випити крові десятків та сотен тисяч українців через те, що в них немає комплектів зимової форми — зате в них є перевага в авіації та механізації.
Так, в них немає якихось неймовірних кількостей бронетехніки в резервах, але вони як мінімум один раз зможуть закрити поточні втрати в танках та ббмках за рахунок, так, більш старої, але все ж таки техніки з консервації, а ми — не можемо взагалі, у нас одна надія на іноземну допомогу, й я щось не бачу щоб нам починали хоча б щомісячно відправляти сотні одиниць бронетехніки (будемо сподіватися, що почнуть).
Так, противник не зможе механізувати ці сотні тисяч, скоріш за все він буде поповнювати за рахунок резервів втрати в броні поточних частин. Так, він не зможе їх адекватно оснащувати. Так, скоріш за все, ці мобілізовані сотні тисяч будуть фактично «стрілецькими» батальонами. Зате що він може точно й вже робить — зробити цей конфлікт набагато більш масштабним, й в близькому майбутньому ви побачите зовсім іншу війну, що була до того.
Пам’ятайте, що за всіма приколами про те, що в РФ всім підряд роздають повістки, стоїть сурова реальність у вигляді того, що російське фашистське керівництво пішло у ва-банк та вирішило перейти до тотальної війни на виснаження з дуже ймовірним використанням ядерної зброї та мільйонами загиблих та поранених після років м’ясорубки. Гарного життя в тилу не очікуйте.
Цей конфлікт можливо було аналізувати та прогнозувати – росіяни демонстрували раціональність. Їх очікування від перших етапів війни були неправильними, але зрозумілими – в них дійсно була певна логіка, не буду знов підіймати цю тему. Логічно діяли вони й надалі, виводячи війська з загрозливих напрямків та переводячи їх на більш перспективні. Це була колоніальна війна обмеженим контингентом – рівно те, для чого російська армія готувалася. Це була війна з низькими ризиками, з котрої РФ могла вийти в будь який момент й не втратити нічого. Це була війна, котра розвивалася для нас дуже добре – наша армія зуміла достатньо виснажити російську, максимізувати її проблеми у вигляді малої кількості особового складу та успішно ними користуватися, роблячи глибокі прориви та звільняючи великі території за дуже короткий проміжок часу. Наступ в Харківській області був не одиничною акцією – подібні операції готувалися й на інших ділянках фронту. Була дуже гарна перспектива того, що вихід на кордони 24.02 міг відбутися вже в осяжному майбутньому, а РФ через очевидну неперспективність цієї колоніальної війни виведе війська, й війна фактично закінчилась би статус-кво. Росія не була б знищена, але на щастя були б збережені життя наших співвітчизників.
Тепер все змінилося. Війна, котра в своїй динаміці могла закінчитися за рік-другий, тепер може тривати роки.
Все, що писалося про суїцидальность мобілізації було правдою. Росії критично невигідно її виконувати, вона неефективна, вона непропорційно ескалює конфлікт, вона створює надлишкові внутрішньо- та зовнішньополітичні ризики. Але вона її виконає – тому що Росія перестала бути раціональним агентом, її дії тепер легше прогнозувати не за принципом «яке рішення їм буде більш вигідно», а за принципом «вигадай найбільш соціопатичну та суїцидальну дію» – Росія виконає її.
21.09 відбулася трагічна подія – Росія увійшла в суїцидальний ва-банк, чим прирікла себе на знищення, але водночас звалила на нас тягар по її знищенню. Тягар, котрий буде коштувати життя нашим співвітчизникам, котрий насправді не був нам потрібен. Й ще ніхто не осягнув, наскільки він буде важкий, особливо якщо не забувати, що так як агент перестав бути раціональним, то немає жодних раціональних причин вважати, що противник не буде продовжувати підвищувати ескалацію, наприклад, почавши використовувати ядерну зброю. Більше немає жодного аргументу «проти» – є тільки психопатичний світ в голові Кремлівської кліки, котра зібралась воювати до останнього росіянина тому що… можливо, їм про це розповів екстрасенс й вони в це свято вірять?
Я отримав дуже багато фідбеку щодо останніх постів – й якщо дехто мене зрозумів, то дехто…
Ще раз. Забудьте про «сучасна війна», забудьте про combined arms. У ворога завжди була перевага в авіації, механізації та артилерії, котра звісно ще сильніше розмиється та буде зменшуватися – але він досить гучно сипався саме через надзвичайно великі діри в піхоті, котрі тепер будуть закриватися дуже великою кількістю «гарматного м’яса». Якщо колективний Захід не почне зараз масове переозброєння нашої армії, то нас чекає симетрична війна з зовсім іншими масштабами боїв та втрат з нашого боку – росіян, як ви розумієте, ніхто не рахує, там все зрозуміло.
Ніхто не забороняє вам сміятися над росіянами. Але майте певне розуміння, що події відбуваються трагічні, й не треба мені писати, що «всі все розуміють» – фідбек демонструє зворотнє.
Так що готуйте себе морально та фізично – в нас, хто досі в тилу, досі є обов’язок, котрий доведеться виконати.
