Не хотів нічого писати про цю ганьбу, бо на жаль, це стало нормою. Нормою колаборуватись з рашистами і окупантами.
І не важливо хто це: офіцер ЗСУ РФ та довірена особа Путіна на виборах чи «прастой чєлавєк» перед зомбоящиком. Всеодно це представники окупанта, люди що своїм прапором та громадянством освячують вбивства українців та окупацію України.
Я не применшую заслуг Ярослави Магучіх. Так, для себе вона досягла великого результату і можливо одна з кращих як професіонал своєї справи…але це вже не має значення коли представляєш державу і стоїш з державним символом. Тут має бути відповідальність, патріотизм та розуміння.
Цього розуміння немає у половини наших співгромадян. «Какая разніца», «музика і спорт внє палітікі», «ми всє люді» — ці кварталівсько-зелені принципи захопили Україну. Коли на найвищому рівні хочуть заглядати в очі Путіну, то чому б рядовим людям туди не заглядати?
Сумно це все. В країні війна. Вчора загинув ще один наш Захисник із сумщини Ярослав Семеняка, якому було 32 роки. А хтось не розуміє на 8му році війни хто ворог і окупант.
Андрій Смолій
В мене є окрема пропозиція. Вважаю за необхідне перед будь-якими змаганнями привозити наших спортсменів до Дніпра та спочатку везти їх до Музею АТО, а потім до госпіталя. Це допоможе їм краще зрозуміти те, хто з 2014-го та якою ціною забезпечив їм можливість тренуватися в Незалежній Україні та виступати під нашим прапором. І може вони тоді зможуть зрозуміти головне, що цьомки та обіймашки з представниками країни агрессора та оккупанта — це ляпас для всіх, хто боронив, боронить та буде і далі захищати Україну від рашистської навали. І це фактично обнуляє будь-яке спортивне досягнення та допомагає Кремлю просувати свої наративи!