Підрозділ «Енергоатом-Трейдинг», про який йшла мова у нових «плівках Міндіча», продає більшу половину електроенергії в Україні на суму, близько 200 млрд грн на рік
Про це розповів колишній голова правління «Укренерго» у 2020—2024 роках Володимир Кудрицький в етері Еспресо.
«Перш за все, я хотів би сказати, що визначення, що «він буде тобі відданий як собака», воно дуже добре характеризує взагалі стан державного правління, який пропагувався або практикувався в енергетичному секторі протягом багатьох років. Підрозділ Енергоатом Трейдинг, про який йшла мова, продає більшу половину електроенергії в Україні на суму, напевно, порядка 200 мільярдів гривень на рік. То, що ви можете собі уявити, що певні маніпуляції із заниженням продажної ціни, навіть на досить невеликий відсоток це може призвести до втрати державою і державним Енергоатомом мільярдів гривень доходів і прибутків, які не будуть сплачені в державний бюджет і не підуть на Сили оборони», — сказав він.
Володимир Кудрицький зазначив, що фігурантами плівок є люди без офіційної посади та серйозної професійної біографії.
«Ми ж з вами знаємо, фактично, хто вони, хто такий пан Міндіч — це друг президента. Більше він ніхто, звати його ніяк. Що стосується цих всіх товаришів, які там Грінченко, я не знаю такої людини, пана Мужиля я бачив у Галущенка в Міністерстві енергетики декілька разів. Всі ці люди — це люди без офіційної посади, люди без якоїсь там серйозної професійної біографії. Тобто це, іншими словами, рішали, які, як ми бачимо з плівок Міндічгейту, які продовжують публікуватися, де-факто вирішували, хто буде керувати енергетичними підприємствами. І єдиним критерієм, як ми почули, була собача лояльність таких людей до старших товаришів, з якими були очевидно Міндич та інші та інші там друзі, знайомі, наближені до президента люди», — додав він.
Докорінні зміни чи чергова імітація оновлення енергосектору після «Міндічгейту»?
Пам’ятаєте гучні заяви уряду та Президента після скандалу з «Міндічгейтом» щодо тотального перезавантаження наглядових рад (НР) та керівництва у державних енергокомпаніях?
Особливий акцент був на тому, щоб вичистити «кадри Галущенка», які роками вибудовували корупційні вертикалі та вимивали сотні мільйонів доларів із державних компаній.
Минув час.
Що ми маємо в сухому залишку?
Замість реальних реформ — звичайне перетасовування тієї самої колоди мічених карт.
«Енергоатом»
Найбільший абсурд відбувається в «Енергоатомі».
Попри оприлюднені плівки НАБУ, де прямо обговорюється виконання «домашнього завдання» для керівника «Енергоатома» від команди Міндіча, і попри доведені схеми викрадення грошей «Шлагбаум» — на манежі все ті ж.
Керівництво компанії, яке фігурує в корупційних записах (зокрема й ті, хто відповідає за закупівлі), попри оновлення наглядової ради, спокійно продовжує працювати, ніби ніякого скандалу й не було.
Це не оновлення, це консервація схематозу.
«Центренерго»
Класична історія, коли тобі плюють в очі, розповідаючи, що то «Божа роса»
Свіжі плани призначення до наглядової ради «Центренерго» — це еталонний приклад того, як влада тримає нас за дурнів.
Руслан Стрілець — колишній міністр екології (2020–2024), людина без жодного досвіду управління реальними енергокомпаніями чи корпоративним сектором.
Проте він — «своя людина» для системи:
• У липні 2025-го (у розпал епохи Галущенка) його призначили представником держави в наглядову раду ТОВ «Оператор ГТС України» (ОГТСУ).
Зрозуміло, що призначення саме представником держави могло відбутися лише за особистого погодження міністра Галущенка.
• У грудні 2025-го його звільнили з НР ОГТСУ саме після «Міндічгейту».
Результат: не минуло й пів року, як людину, звільнену з однієї держкомпанії після корупційного скандалу, «реабілітують» і садять у крісло НР іншої стратегічної компанії — «Центренерго».
Фарід Сафаров — колишній заступник міністра Галущенка та його ексстудент.
Юрій Ніколов прямо називав його «рукою міністра», яка підписує все те, під чим самому Галущенку (як юристу) підписуватися «стрьомно»:
«Заступник міністра енергетики, відповідає за цифрову трансформацію галузі. Його називають рукою міністра, яка підписує необхідні документи, коли цим гребує професійний юрист Галущенко.
Наприклад, саме Сафаров підписав листа про відсутність конфлікту інтересів у ще одного заступника міністра енергетики Миколи Колісника для призначення головою «Оператора газотранспортної системи України».
Таке призначення суперечить принципам корпоративного управління».
Саме Сафаров за вказівкою Галущенка «ґвалтував» корпоративне управління в «Укренерго» та «Операторі ГТС України», коли міністр намагався призначити своїх людей у керівництво цих компаній.
Тепер людина-«рука», яка системно руйнувала корпоративне управління, буде це саме управління «розбудовувати» в «Центренерго».
Треба нарешті визнати: ніякого оголошеного «очищення» в державних енергокомпаніях немає.
Є кругова порука.
Людей Галущенка просто перекидають з однієї посади на іншу, щоб збити фокус уваги громадськості та західних партнерів.
Допоки в наглядові ради призначатимуть «виконавців завдань», а не незалежних професіоналів — енергетична безпека країни залишатиметься під загрозою, а її розвиток — заручником політичних апетитів.
