Наразі є складнощі в поверненні з російського полону «Азовців».
Про це президент України Володимир Зеленський заявив на форумі «Україна 2024. Незалежність», передає Цензор.НЕТ
«Є складнощі в поверненні «Азовців». Різні причини. Напевно, треба, щоб родини знали всі виклики та складнощі. Є відповідний формат роботи з родинами і узгодження списків…Те, що повернення було 24 числа (на День Незалежності — це збіг, робота ведеться постійно», — уточнив Зеленський.
Із сказаного на отому шапіто «Україна 2024», як холодний душ на голову, від Сирського про кількість полонених рашистів на обмін. От я, визнаючи ту авантюру вже абсолютно шкідливою без навіть натяку на якийсь позитив, усе ж робив поправку на «обмінний фонд». Отже, тепер і ця легенда впала. Нам так вимальовували отой мега-фестиваль, що якось (без жодних офіційних спростувань) власним існуванням почали жити захоплюючі цифри полонених: 500, тисяча, дві тисячі, фінально — 2500.
Оскільки всі сюжети були дійсно чисто фестивальні, то в таке можна було повірити. І, попри всі решта провальні й негативні наслідки, можливість забрати наших полонених у обмін на вигідний обмінний продукт русні було виправданням.
Отже, все, що вам показують і розказують про ту патрушевсько-zеленську авантюру, діліть на два або й чотири. І контрольовані території (так, реально і їх), і населені пункти — тут гарантовано кратно менше, і полонених. Сирський сьогодні на отому шапіто сповістив кількість усіх полонених лаптеногих. Їх, звісно, багато — 594. Але всі воєнні експерти, яких проглядаю, здивувалися: І це все? У 2500 адекватні спеціалісти не надто вірили, це для пропагандистів. Але з напівофіційних каналів їм підкидували далеко поза тисячу. Здулося.
Ще одне. Абсолютна більшість із полонених рашиків — це явний неліквід на багато місяців чи й до кінця війни. Поспіхом, без контролю суспільства, провели обмін 115 на 115, де віддали абсолютну більшість (десь понад дві третини) строковиків. Їх реально можна було міняти за кількох, бо москві це припікає. Профукали. Азовців, яких зараз на 16-22 роки засуджують та й узагалі їхніх бійців, не забрали взагалі. Ще є трошки строковиків, невелика група чеченців і якісь міфічні й непідтверджені феесбешники. Це зовсім не ті кількості, про які роздували легенди. Більшість ліквідних уже віддали поспішаючи під піар Zеленського на День Незалежності.
Тільки ці три спеціальні контингенти мають ціну для раші. Все, поза тим, інші — наш менінгіт, відгодівля, лікування та санаторій в українських таборах… Якщо й останню групу (десь до сотні) не поставлять вимогу про кратність і чіткий перелік тих, кого маємо забрати першими, хто вже приречений, то це буде не перемога, а ще один злочин.
===
Ну й іще від Сирського. ЗСУ контролюють уже 1295 квадратних кілометрів території РФ та близько ста населених пунктів. Там узагалі нема такої кількості реально облікованих населених пунктів, це з присілками та хутірцями на пару хатинок… І кілометраж уже зростає повільно, а «населені пункти» непропорційно швидко. У такій пропорції у нас втрачаються міста, села й селища на густозаселеному Донбасі, де вони віддають ворогу Донецьку область. А в найбільшій глухомані Курщини усе навпаки…
І ще про 30 тисяч рашистських військових, які вражина перекидає на Курщину. Сирський твердить, що їх кількість неухильно зростає. Це вже буде серйозна контроперація і далі новини для нас підуть уже не бравурні. Будуть тиснути на наших кількістю. Ну, будуть їхні втрати один до трьох. Так їх уже там більше, ніж наших, а скоро пропорція зросте до п’ятикратної. І їх забирають не з напрямків ворожого наступу, там якраз посилюють, а з резервних, що нам мало чим допомагає. А наших на Курщину забрали з найважливіших ділянок фронту. Тож усі аргументи «За» потріскалися…
Інколи треба слухати й офіційні шапіто, але з увагою до деталей.
