Ця війна чітко розставила всі пріоритети:
🔸Мова — то серце нації,
🔸Віра — то її душа,
🔸ЗСУ — то її м`язи,
🔸Русофобія — то її імунна система.
Коли русня провалить свою чергову авантюру і затаїться, до нас прийде молодий російський ліберал і скаже: «Ми вже інші, ми вивчили урок, ми сусіди, ми хочемо дружити…»
Почувши таке, бийте на звук, женіть його «Хаймерсами», «Стугною», «Булавою», сцяними ганчірками — всім, що є під рукою.
Бо ми теж вивчили урок, який тривав п`ять століть.
Росія — це абсолютне зло. І навіть якщо там народжується людина з чистою душею, вже у п`ятирічному віці вона перестає бути собою, а стає часткою системи. Системи, яка історично заточена на те, щоб воювати, нищити, гвалтувати, мародерити.
Ця війна мине, ми її виграємо. Проте, ніколи не цурайтесь своєї мови, своєї віри, а також розмірів своєї русофобії — то ваш захисток на майбутнє і генетичний код виживання у цьому світі.
Helgi Sharp
————————————————————————————————————
Декілька останніх місяців російські пропагандисти (і їхні посіпаки на Заході) поширюють смішний міф про «нєумолімоє рускоє наступлєніє».
— Да, мєдлєнноє, да с потєрямі, но наступлєніє і нєумолімоє. А значіт всє целі будут достігнути. Сопротівлєніє бєсполєзно, надо договаріватса.
Ця дитяча побрехенька добре діє на слабких мозком, але з неї сміються всі, хто хоч раз чув про товариша Пірра.
Путін, наче старий імпотент робить вигляд, що зараз, от-от, і у нього все вийде. На початку вторгнення перед московськими дівками вальяжно гнув пальці: «в пєрвий дєнь унічтожилі ім всю воєную інфраструктуру. ПВО. ВВС. Срєдства управлєнія». Потім виявилось, що нічого не знищив і просто гнав фуфел, але давайте тільки не згадувати минуле. Хто староє помянєт, тому глаз вон. І от після поразки в битві за Київ від давно і тричі знищеної Української Армії, після поразки в битві за Зміїний і спробу встановити морську блокаду, старі імпотенти гордо оголосили менш амбітну, але «велику битву за Донбас». 3 місяці тикались-микались, тут Україна оголосила «наступ на Півдні» і всі ці борзі пердуни в Москві заметалися. Почали знімати нєумолімиє війська з нєосвобождьонного Донбасу і перекидати на Південь.
Тобто і 3-місячна битва за Донбас теж програна.
Путін найперший зрозумів, що затія не вдалася. І от щоб його злочини проти власної країни і армії не вскрилися, він і вигадав своє «нєумолімоє рускоє наступлєніє». 21 год будєм вєсті наступлєніє! Как царь Пьотр!
Але наступ це процес. А результат: ЗСУ російську армію зупинили.
Далі можна всіх обманювати «нєумолімим наступлєнієм» по 10 км в місяць на заміну «нєумолімого руского бліцкрігу», але факт є факт: російська армія зв’язана нєумолімим позиційними боями. А отже — стратегічний глухий кут. Перемогти армія РФ не здатна.
З глухого кута 2-ї Світової в 1942 році Кремлю вибратися допомогли Сполучені Штати Америки — нєумолімим наростанням потоку допомоги і бомбардуванням німецької оборонки. Але зараз вони за нас. А от з глухого кута 1-ї Світової вибратися не вдалося. Довелось вибиратися взагалі закриваючи весь цей невдалий проект «росія». Точно так само закінчився стратегічний глухий кут в Афганістані.
Путін це знає. Російські еліти це знають. Але старий голий імпотент продовжував нєумолімо намагатися переконати всіх, що в нього вийде.
