Як відомо, для свого часу протоміста Трипільської культури були найбільшими населеними пунктами у світі.
Деякі з поселень налічували до 3 тисячі жител на площі до 4 з половиною квадратних кілометрів (поселення «Тальянки» — розмір 450 га, «Чичиркозівка» — 300 га, «Майданецьке» — 270 га, «Доброводи» — 250 га.) Більшість будинків були двоповерхові.
Розташування саме у нас в Україні таких великих для мідної доби мегаполісів викликано тим, що родючі українські землі були здатні прогодувати таку прірву населення, навіть якщо земля оброблялася дерев’яними чи кам’яними знаряддями.
А так,трипільці вже були не дикуватими. Ходили вже не в шкурах, а в тканинах, мали мідні прикраси, зброю і риболовні гачки. Один такий гачок зберігається в цьому музеї —
Кому цікаво — шикарний музей, все можна помацати, влітку там чимало фестивалів.
P.S.
До речі, раніше вважалося, що колесо вперше винайшли в 4 тисячолітті до н.е. в Месопотамії. Проте, у 20 ст. біля м. Яси (нині на території Румунії) було знайдено трипільську глиняну фігурку — зображення волів, запряжених у віз з колесами, датовану кінцем 5 тис. до н.е., тобто раніше за месопотамців. Тоді, як відомо, Трипільська культура, крім України, поширювалася на Молдову і схід Румунії.
Зрештою, широке використання возів на колесах хвилями переселенців з території України в наступних 4 і 3 тис. до н.е. підтверджує швидше першість трипільців у винайденні колеса. Хоча, не виключене й приблизно одночасне незалежне винайдення колеса у Трипільській культурі й на Близькому Сході.