За допомогою грошового голоду в 1996 році в Україні була зупинена гіперінфляція, а економічне зростання досягло дна. Восени 2008 року, вилучивши багато гривні з обігу, НБУ посилив фінансову кризу. Так може статися і цього разу…
В
супереч очікуванням, першим наслідком славнозвісного листа Нацбанку до уряду стала не відставка Миколи Азарова. Усвідомивши ризик інфляції, НБУ поспішив єдиним відомим йому способом зупинити зростання цін. Він вилучає з обігу гривню.
Регулятор закручує гайки
Минулого тижня Національний банк прийняв рішення, яке через десять днів призведе до вилучення з обігу частини безготівкової гривні. З 1 липня підвищуються резервні вимоги до банків. Це означає, що з кожного зібраного у вигляді депозитів долара їм доведеться тримати на коррахунках більше центів, ніж раніше.
Майже 3 мільярди гривень будуть виведені з обігу, тому що обов’язкові резерви обліковуються на спеціальному рахунку, гроші з якого використовувати забороняється. Як відомо, у травні обов’язкові резерви становили 12,9 мільярда гривень, з них на окремому рахунку було 7,5 мільярда гривень.
З поточних і короткострокових депозитів у валюті банки повинні замість 4-7% відкладати 6-8%. НБУ спробував передусім обмежити "короткі" гроші: для депозитів у доларах і євро терміном більше року резервування зменшилося з 4% до 2%.
В результаті, за розрахунками аналітиків VTB Capital, банки повинні будуть доформувати обов’язкові резерви приблизно на 0,4-0,5 мільярда гривень.
Резервні вимоги за депозитами у гривні залишилися незмінними на рівні 0%, однак з 1 липня банкам дозволять враховувати в обліку обов’язкових резервів лише 50% від номінальної вартості ОВДП, випущених для фінансування підготовки до "Євро-2012".
Раніше ці папери обліковувалися на їх повну вартість. Тобто, маючи подібні ОВДП, банк міг не формувати резерви на 100% їхнього номіналу. Зараз в обігу знаходиться шість серій цих паперів на 6 мільярдів гривень. З них у травні облігації на 5,4 мільярда гривень вже використані банками для зменшення резервів.
"Це може зменшити ліквідність банків у гривні на 10-12% — більш ніж на 3 мільярди гривень. НБУ передусім хоче стримати прискорення інфляції, яка у травні становила 11% рік до року. Однак не менш важлива мета — зменшення девальваційного тиску на гривню в умовах накопичення банками достатнього обсягу гривневої ліквідності і недавньої лібералізації валютного ринку", — кажуть у VTB Capital.
Минулого тижня курс гривні до долара знижувався, але все ж ледь втримався нижче 8 гривень. Весь тиждень банки охоче продавали долари по 7,99 гривні.
Крім батога, НБУ пропонує пряник. Він пообіцяв, що зробить доступнішими операції прямого репо. Іншими словами, регулятор допоможе банкам грішми в обмін на ОВДП, якщо ті опиняться у складному становищі.
Інфляція
Нацбанк виправдовує свої дії тим, що так роблять регулятори в усьому світі, зокрема, в Китаї, Росії і Туреччині. "Такий крок — загальносвітова тенденція центральних банків багатьох країн світу щодо проведення більш жорсткої грошово-кредитної політики з метою стримування інфляційного тиску", — пояснює він.
Як відомо, у травні темпи зростання інфляції прискорилися. У річному вимірі її рівень зріс з 7,7% у березні до 9,4% у квітні і 11% у травні. На думку аналітиків "Ерсте банку", до кінця 2011 року прогнозується лише невелике зниження темпів зростання роздрібних цін — до 10%.
Ще більше зріс індекс цін виробників. У травні він сягнув 18,8% до цього ж місяця 2010 року.
"Двигуном інфляції стали ціни на продукти та енергоносії, тоді як базовий індекс споживчих цін, який більше залежить від непродовольчих товарів, ріс повільніше. Незважаючи на зменшення акцизних зборів на бензин, ціни на транспорт стрімко підвищувалися, що вплинуло на вартість інших товарів", — йдеться у звіті банку.
Ощадбанк виходить з гри
Крім жорсткості резервів, на зменшення доступності гривні подіяв ще один фактор. 25 травня Ощадбанк одержав розпорядження НБУ, за яким держбанк повинен обмежити видачу кредитів на міжбанківському ринку.
Ця дія не була частиною монетарної політики. За однією з версій, Ощадбанк як "банк одного клієнта" прагне максимально зосередити у себе гроші для кредитування "Нафтогазу". За іншою — в кінці травня великі клієнти Ощадбанку платили податки, і його присутність на міжбанку знизилася.
Ринок відчув вихід Ощадбанку миттєво, бо на нього припадає 20% міжбанківських позик, які видаються в Україні. Стільки грошей не дає жодна інша фінансова установа країни. До цього додалася сплата податків клієнтами інших банків.
"Якщо подивитися на залишки на коррахунках системи, то основна сума розподілена між шістьма-десятьма банками. Вихід з ринку хоча б одного з банків, у якого є ліквідність, спричиняє подорожчання ставок. У травні вони рвонули вгору, ліквідності стало менше", — розповів голова правління "ОТП банку України" Дмитро Зінков.
Ціна міжбанківських кредитів підскочила із звичних 3% річних до 5-7%, а до кінця місяця — вище 9%. На початку червня ринок стабілізувався, але вже без держбанку. "Ресурси мають банки з іноземним капіталом", — пояснив один із скарбників. На його думку, у зв’язку з посиленням норм резервування у липні ставки зростатимуть.
Іншим ефектом стане підвищення ставок на ОВДП, вважають аналітики VTB Capital. До кінця 2011 року Мінфіну потрібно залучити на внутрішньому ринку ще 25 мільярдів гривень. Обсяг залучених коштів становить 18 мільярдів гривень.
Економіка зменшує оберти
Однак справжнім наслідком рішення Нацбанку може стати гальмування економічного зростання в Україні. Якщо на західноєвропейських ринках вилучення валюти з обігу приводить до зниження інфляції через подорожчання кредитів, то в Україні "закручування гайок" зазвичай гальмує економічне зростання.
За допомогою грошового голоду в 1996 році в Україні була зупинена гіперінфляція, а економічне зростання досягло дна. Восени 2008 року, вилучивши багато гривні з обігу, НБУ посилив дію фінансової кризи. Так може статися і цього разу.
"Інфляція попиту залишається низькою. Будь-які жорсткіші заходи грошово-кредитної політики, швидше за все, торкнуться економічного зростання і мало вплинуть на інфляцію", — пояснює аналітик "Ерсте банку" Мар’ян Заблоцький.
На його думку, НБУ не підвищуватиме процентні ставки до кінця 2011 року. Такий розвиток подій уже пророкував екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко.
"Нацбанк не повинен допустити девальвації. Однак робити це він буде монетарними методами, які призведуть до девальвації. Восени регулятор захоче посилити монетарну політику, щоб обмежити доступ до валюти. А це призводить до ще більшого погіршення стану реального сектора, збільшення потреби в імпорті, послаблення припливу валюти в резерви і девальвації", — говорив він.
НБУ більш оптимістичний. "Реалізація цієї постанови посилить роль відсоткової політики в регулюванні грошово-кредитного ринку, послабить інфляційні процеси та допоможе банкам спрямовувати ресурси на кредитування реального сектора економіки та підтримку подальшого економічного зростання", — вважають в НБУ.
