Колишній голова ОП Андрій Єрмак після звільнення у листопаді 2025 року продовжує користуватися послугами Управління державної охорони.
Про це розповів нардеп «Голосу» Ярослав Железняк, коментуючи матеріал УП.
Що відомо?
«Ми швидко провели ідентифікацію людей, які охороняли Єрмака –– це співробітники Управління державної охорони (УДО). Ось ці два хлопці. Обидва співробітники УДО)», — повідомив він.
За словами Железняка, у телефонних книгах вони підписані як: «Денис УДО» або «Сбп Ярмака».
Він додав, що УДО охороняло Єрмака, коли той був ще головою ОП, а іноді підключали ДКР СБУ.
«Статус ексголови ОП не дає жодного права на таку охорону коштом платників податків», — уточнив нардеп.
Журналісти УП знайшли Єрмака, який спокійно пересувається Києвом із посиленою державною (тобто за наші податки) охороною, відвідує державні дачі (за джерелами УП, бачиться там із Зеленським), щодня по дві години тренується в закритому спортзалі на державному обʼєкті, а також проводить зустрічі з невипадковими людьми, зокрема з послом України в Ізраїлі та радником президента зі стратегічних питань.
Також журналісти показали, як адвокат Єрмака літає до Ізраїлю разом із тим самим послом України в Ізраїлі та користується посольською автівкою для поїздок на зустрічі з Міндічем і адвокатом Міндіча, компанія якого, зокрема, представляє інтереси російського Першого каналу, російського «Аерофлоту», підприємств при управлінні справами президента рф, рпц в Ізраїлі, майнові інтереси росії в Ізраїлі тощо.
Але справжній сюрреалізм починається з 57-ї хвилини розслідування, коли журналісти заходять у підвальне приміщення Палацу спорту, де тренується Єрмак, зустрічають там розгубленого охоронця Андрєя Борісича, який поспіхом зникає з поля зору, і їм відкривається картина, яку неможливо було б вигадати спеціально: на екрані крутять совєтський фільм «Джентельмєни удачі» — кіно, що романтизує злочинний марґінес і насміхається з інтелігенції, одне з найбільш улюблених у так званій російській культурі, де один із головних героїв — вор за формулою «украл-випіл-в тюрьму», а фоном звучить пісня «Проснісь і пой».
Цей епізод настільки символічний і концентрований у своїй абсурдності й гротескності — як квінтесенція всього побаченого: совєтський культурний код, російські інтереси, державні ресурси, закритість, безкарність, комфорт і зв’язки вузького кола людей.
Реальність, яка сама складається в алегорію та не потребує метафор.
Дурдом, у якому ми живемо по інший бік екрана.
.
Ну, що подивились нове журналістське розслідування від “Української правди” про Андрія Єрмака і про те, що не дивлячись на його звільнення, Єрмак всеодно продовжує проводити зустрічі з українськими діючими високопосадовцями?
Особисто нам найбільше сподобався момент, коли журналіст Михайло Ткач зайшов у спортзал, який перед цим покинув Андрій Єрмак і який знаходиться в будівлі Міністерства молоді та спорту.
Тут потрібно відзначити хорошу роботу та кмітливість оператора, який звернув увагу, що саме переглядав Єрмак перебуваючи в середині.
Це для вас демонструється так звана боротьба з Булгаковим, а самі вони із задоволенням споживають російськомовний контент. У випадку з Єрмаком, він переглядав фільм “Джентельмены удачи”.
І ви тільки вдумайтесь, яка іронія. Це ж треба було, щоб оператор зазняв саме той момент, коли один із героїв фільму говорить:
— Вор, он. На даче будем жить. У барыги одного.
Олександру Камишіну, привіт.
Самарска
