Вашингтон не добьется санкциями улучшения отношений с Москвой. Об этом говорится в заявлении посольства России в США, передает РИА Новости страны оккупанта 29 июля.
«Заявление Госдепа от 29 июля по одобренному в Конгрессе санкционному законопроекту не может вызывать ничего, кроме недоумения. В Вашингтоне так и не поняли, что методы давления и нажима в отношении России не работают», — написано в документе.
P.S. Що саме чекає на Росію: детально пояснюємо нові санкції
Законопроект, схвалений Палатою представників США цього тижня, об’єднав у собі заходи з посилення санкцій проти Росії, Ірану та Північної Кореї. Кілька місяців знадобилось американським законодавцям для доопрацювання законопроекту і дотримання процедури прийняття. Спершу, після затвердження посилення санкцій Сенатом, з огляду на процедурні питання, законодавці змушені були доопрацювати законопроект і знову внести його до Конгресу, але тепер до Палати представників. Після успішного голосування в Палаті представників, його має розглянути Сенат, а також підписати президент.
Всі конгресмени, окрім трьох, проголосували за жорсткі санкції проти цих трьох режимів: Північної Кореї, Ірану і Росії. Меседж, який узгоджено надсилають обидві партії Конгресу: ці режими – ворожі, і санкції – виправдані, вони необхідні. І ми хочемо переконатися, що санкції – жорсткі і стійкі. Нам знадобилося досить багато часу, аби розібратися із цим, узгодити концепцію. Були певні конституційні перепони із Сенатом, але ми все вирішили. І ми всі погодилися, що ці жорсткі ворожі режими заслуговують на санкції. І це – двопартійний компроміс. І тому стільки законодавців проголосували «за».
спікер Палати представників Пол Раян
Російський розділ законопроекту затвердженого Палатою представників має три основні мети:
Перша — Надати законодавчої сили чотирьом указам (executive order — ГА) президента Обами, виданим в 2014 році і спрямованим проти так званих сепаратистів в Україні, та тих, хто підтримує їх діяльність, посадовців Януковича та осіб з найближчого оточення Путіна. Ці розпорядження також обмежують можливості залучення американських інвестицій до фінансового сектору Росії, оборонних технологій та енергетики. Окремо, законопроект надає законодавчої сили указам Обами 2015 та 2016 років про блокування активів через кібернапади, включно з блокуванням доступу до маєтків Росії в Нью-Йорку та Меріленді. (Нагадаємо: минулого року, у законопроекті STAND For Ukraine Act також містилося положення про закріплення законом існуючих санкцій проти Росії. У грудні, Палата представників це законодавство ухвалила, проте воно «застрягло» у Конгресі, оскільки в Сенаті не встигли провести голосування до завершення законодавчої сесії — ГА).
Друга — Розширити існуючі санкції, зобов’язуючи президента, а не просто надаючи йому право, вводити посилені санкції, що стосуються обмеження залучення боргу для енергетичного, фінансового секторів, а також видобутку нафти, можливості державних російських підприємств залучати фінансування через приватизацію, або інвестування на суму від 10 мільйонів доларів. Розширюється також заборона на підтримку російських проектів з видобутку нафти нетрадиційних джерел на проекти поза межами Росії. Водночас, встановлюється мінімальна дозволена участь в таких проектах російських компаній, що підпадають під санкції, на рівні 33 відсотки. Таке положення дозволяє забезпечити безперешкодне виконання, зокрема, проекту з постачання каспійських енергоресурсів до Європи «Шахденіз», в якому міноритарний пакет має російська компанія «Лукойл».
Третя — Запровадити нові санкції пов’язані з кібервтручаннями та порушеннями прав людини з боку Російської Федерації, а також санкції пов’язані зі значною корупцією в Росії.
Критерії для внесення змін до санкцій залишаються практично незмінними і стосуються врегулювання кризи в Україні, як передбачено «Мінськими домовленостями». Повноваження накладати санкції і визначати перелік осіб, які підпадають під санкції, залишається за президентом, а от для внесення змін до санкцій, а також для зняття санкцій, необхідно буде отримати згоду Конгресу.
Законопроект чітко визначає пріоритети зовнішньої політики, яких має дотримуватись президент щодо Росії, зокрема:
— закликати уряд Росії вивести сили з території Грузії, України та Молдови;
— віддати контроль над кордоном цих територій відповідним урядам;
— припинити дії, які завдають шкоди обраним урядам цих країн, та інше.
Пріоритетність підтримки енергетичної безпеки України визначена окремим положенням і містить, серед іншого, пункти про підтримку реформ енергетичного ринку, протистояння російському проекту «Північний потік-2», просування енергетичної безпеки України у співпраці з європейськими країнами.
Наголошується також і на посиленні співпраці з ЄС, зокрема використовуючи Фонд Протидії впливу Росії з бюджетом у 250 мільйонів доларів на 2018-2019 бюджетні роки.
Найбільш неоднозначним положенням законопроекту, яке викликало обурення ряду європейських країн, є новація, яка надає президенту повноваження обмежувати фінансування та постачання товарів і послуг від американських організацій для трубопровідних проектів Росії. Хоча, в законопроекті зазначено тільки право, а не обов’язок президента накладати такі санкції, європейські країни засудили такий захід, вказуючи на його негативний вплив, насамперед, на російський проект «Північний потік-2».
Ряд американських експертів, критично оцінили технічні положення законопроекту, якими надається можливість Міністерству фінансів США накладати санкції на проект, якщо в ньому бере участь російське державне підприємство, що займається залізничними перевезеннями, гірничовидобувною діяльністю, або металургією. Хоча ця норма не має прямої дії, а передбачає відповідне рішення Міністерства фінансів США аналітики вважають, що ризики для інвесторів можуть посилитись.
Законопроект має широку підтримку в Конгресі США, що є потужним і рішучим сигналом про незмінність політики США стосовно Росії та її дій в Україні, Молдові та Грузії. Після остаточного голосування в Сенаті, законопроект надійде на підпис президенту, який прийматиме остаточне рішення про його подальшу долю. Все ж, широка підтримка в обох палатах Конгресу означає, що навіть у випадку, якщо Трамп застосує право вето, його — за всіма ознаками — законодавці зможуть легко подолати.
Але є і ще один варіант. Згідно з Конституцією США, якщо мине 10 робочих днів від часу, коли законопроект опинився на столі президента, і він його ще не підписав, законопроект автоматично стає законом.
Оксана Бедратенко, voanews.com
