Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 03.08.2026
1. Україна атакувала університет, де розробляли безпілотники, та один із найбільших логістичних центрів Wildberries.
— У ніч на 3 серпня українські безпілотники атакували Бєлгородський державний технологічний університет ім. Шухова, де розробляли та тестували автоматизовану систему керування безпілотниками на базі російського мікропроцесора «Міландр».
— Після кількох влучань на території університету виникла масштабна пожежа, один із корпусів повністю згорів.
— Також під удар потрапив один із найбільших логістичних центрів Wildberries у Володимирській області. Логістичний комплекс площею 171,9 тис. м² є важливим вузлом мережі найбільшого російського маркетплейса та забезпечує розподіл товарів для московського регіону, центральної та північно-західної частини європейської території росії.
2. Банківський сектор росії зіткнувся з найбільшою нестачею ліквідності з березня 2022 року.
— У липні росіяни вилучили з банків і банкоматів 595,5 млрд рублів готівки — на 39% більше, ніж місяцем раніше. Це другий найбільший місячний показник у 2026 році після квітня, коли населення забрало 679 млрд рублів. Загалом із початку року обсяг готівки, що перебуває на руках у населення, перевищив 2 трлн рублів.
— Масовий відтік коштів із банків призвів до найгострішої нестачі ліквідності в російському банківському секторі з березня 2022 року. Банкам дедалі більше бракує вільних коштів для проведення щоденних операцій і кредитування.
— За прогнозами, вже восени попит на готівку може зрости до 650–700 млрд рублів на місяць, що ще більше посилить дефіцит ліквідності. Щоб залучити кошти назад у банківську систему, фінансовим установам, ймовірно, доведеться підвищувати ставки за депозитами або звертатися по фінансування до центробанку.
3. Дефіцит федерального бюджету росії до кінця липня сягнув майже 8,7 трлн рублів, що майже удвічі перевищує запланований на весь 2026 рік показник.
— За сім місяців доходи бюджету становили 19,2 трлн рублів, тоді як видатки досягли 27,9 трлн рублів. Спочатку уряд планував річний дефіцит на рівні 3,8 трлн рублів, пізніше його збільшили до 4,7 трлн рублів, однак фактичний дефіцит уже значно перевищив цей рівень.
— Головною причиною погіршення бюджетної ситуації залишаються рекордні військові витрати, фінансування ВПК та виплати військовослужбовцям.
— Водночас доходи від експорту сировини скорочуються, а податкова база слабшає через уповільнення економіки. Щоб покривати дефіцит, владі доведеться активніше залучати внутрішні запозичення, витрачати резерви або вдаватися до додаткової грошової емісії, що посилюватиме інфляційний тиск і збільшуватиме навантаження на державні фінанси.
4. Нафтова галузь росії дедалі швидше стикається зі структурними проблемами: легкодоступні запаси виснажуються, собівартість видобутку зростає, а залежність від імпортних технологій залишається критично високою.
— За останні 25 років умови видобутку нафти в росії суттєво погіршилися. Якщо на початку 2000-х нові родовища давали високі обсяги видобутку, то зараз компаніям дедалі частіше доводиться працювати на старих і виснажених родовищах, де кожна нова свердловина приносить значно менше нафти, ніж раніше.
— Сьогодні близько 50% усіх діючих нафтових свердловин у росії є низькодебітними — вони видобувають менш як 30 кубометрів нафти на добу.
— Крім того, через дефіцит сучасного обладнання для експлуатації таких свердловин приблизно 45 тис. із них взагалі простоюють.
— Ситуацію ускладнює технологічна залежність від Заходу. У сегментах розвідки, буріння та транспортування нафти частка імпортних технологій і обладнання досі сягає 70%, що дедалі сильніше позначається на можливостях підтримувати видобуток в умовах санкцій.
— російська нафтова галузь поступово втрачає конкурентоспроможність: видобувати нафту стає дедалі складніше й дорожче, а можливостей компенсувати це сучасними технологіями стає все менше.
5. Попри зростання PMI, російська промисловість стикається зі слабким експортом, кадровими втратами та рекордним песимізмом бізнесу.
— Індекс ділової активності (PMI) у виробничому секторі росії від S&P Global у липні зріс до 50,7 пункту проти 50,3 у червні. Зростання забезпечив переважно внутрішній попит. Водночас опитування виявило низку негативних тенденцій.
— Експортні замовлення скорочуються найшвидшими темпами з жовтня 2022 року через слабкий попит на ключових зовнішніх ринках.
— Підприємства продовжують скорочувати персонал — зайнятість зменшується, оскільки виробники не замінюють працівників, які звільнилися.
— Обсяг невиконаних замовлень скорочується вже 18-й місяць поспіль, що свідчить про недостатнє завантаження виробничих потужностей.
— Посилюється й інфляційний тиск. Зростання вартості сировини стало найвищим із січня 2026 року через дефіцит пального, транспортні проблеми та подорожчання поставок. Ціни виробників готової продукції зростають найшвидше за останні шість місяців.
— Додатковим фактором тиску стали проблеми в ланцюгах постачання: терміни доставки сировини збільшилися найбільше з лютого 2025 року.
— Попри незначне покращення індексу PMI, настрої бізнесу погіршилися до найнижчого рівня з травня 2020 року. Компанії пояснюють це невизначеністю з боку клієнтів, посиленням конкуренції та погіршенням умов ведення бізнесу.
6. Українські атаки спричинили дефіцит суден для експорту російського вугілля через Чорне море.
— Через регулярні українські удари по російській морській інфраструктурі та судноплавству росія зіткнулася з нестачею суден для експорту вугілля через Чорне море.
— За даними Центру цінових індексів, станом на 26 липня кількість доступних балкерів скоротилася до 97 суден — це на 21% менше, ніж місяць тому, і на 28% менше, ніж рік тому.
— Після зростання ризиків у Чорному морі страхові компанії почали відмовлятися страхувати судна, які заходять до Азово-Чорноморського басейну. У результаті великі балкери переорієнтовуються на інші маршрути, а частину малотоннажних суден взагалі вивели з експлуатації до стабілізації ситуації.
— Дефіцит флоту вже позначився на експорті: протягом останнього тижня російські компанії не уклали жодної нової угоди на постачання вугілля через Чорне море. Одночасно скорочення доступного тоннажу призвело до подорожчання морських перевезень.
— Вартість доставки вугілля судами Panamax із порту Східний за тиждень зросла на 5–10% залежно від маршруту. Погіршення логістики та зростання транспортних витрат ще більше ускладнюють експорт російського вугілля, який і без того перебуває під тиском санкцій, слабкого попиту та зниження прибутковості.
7. Великий бізнес у росії масово скорочує витрати.
— У липні 2026 року рекордні 86% найбільших компаній заявили про скорочення витрат задля «підвищення ефективності бізнесу». Це на 21 в.п. більше, ніж під час попереднього опитування у квітні, і найвищий показник за весь період повномасштабної війни.
— Головною проблемою 40% компаній назвали неплатежі з боку контрагентів. За даними росстату, обсяг прострочених розрахунків в економіці досяг 9 трлн рублів. Ще 33% бізнесу повідомили про падіння попиту, а 27% — про нестачу обігових коштів.
— Погіршення фінансового стану змушує великі компанії скорочувати персонал, переносити інвестиційні проєкти та зупиняти виробничі потужності. Цього року про масштабні звільнення вже оголосили ВТБ і РЖД, «Росатом» відклав будівництво нових АЕС, а найбільші металургійні компанії повідомили про зупинку частини виробництв.
— За оцінкою близького до кремля ЦМАКП, цивільні галузі економіки за межами ВПК скорочуються на 4,6%, а прибутки бізнесу падають другий рік поспіль.
— Основним чинником керівники компаній називають невизначеність економічної ситуації: побоювання подальшої ескалації війни, нової мобілізації та посилення державного контролю над економікою стримують інвестиції й поглиблюють кризові явища.
8. ЄС вперше висадив десант на танкер «тіньового флоту» росії в Середземному морі.
— Італійські військові в межах морської місії ЄС EUNAVFOR MED Irini висадилися з вертольота на танкер Toa Payoh, який входить до «тіньового флоту» росії та перебуває під санкціями Євросоюзу.
— Танкер, що ходить під прапором Камеруну, був перехоплений у Середземному морі на захід від італійського острова Пантеллерія під час рейсу з Беніну до Стамбула.
— За даними Міністерства оборони Італії, капітан судна спочатку відмовився виконувати вимоги інспекторів, після чого на борт із вертольота висадилася група італійських військових. Огляд судна, який тривав близько двох годин, відбувався за підтримки грецького військового корабля та польського морського патрульного літака. Під час операції перевіряли національну належність судна, законність використання прапора та суднову документацію.
— За підсумками огляду італійська влада вивчає вилучені документи. Операція стала одним із найжорсткіших кроків ЄС щодо контролю за діяльністю «тіньового флоту», який росія використовує для обходу нафтових санкцій.
9. Бразилія почала обмежувати «пологовий туризм» із росії.
— Бразилія стала третьою країною Латинської Америки після Аргентини та Чилі, яка почала протидіяти «пологовому туризму» з росії. Прикордонна служба країни почала відмовляти у в’їзді вагітним громадянкам росії, якщо є підозра, що метою поїздки є народження дитини для отримання бразильського громадянства.
— За словами представника одного з агентств, які організовують пологи за кордоном, лише за два дні бразильська влада не впустила до країни понад 10 сімей, а чотирьом сім’ям безстроково заборонили в’їзд.
— Популярність Бразилії серед росіян пояснювалася тим, що після народження дитини — громадянина Бразилії — батьки можуть отримати постійний дозвіл на проживання за програмою возз’єднання сім’ї, а згодом значно швидше претендувати на громадянство.
— Після посилення міграційних правил в Аргентині саме Бразилія стала одним із головних напрямків для російського «пологового туризму». Тепер і ця можливість для громадян росії суттєво звужується.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 04.08.2026
1. У ніч на 4 серпня українські безпілотники знову атакували низку об’єктів у глибині росії, завдавши ударів по нафтопереробній та логістичній інфраструктурі.
— За повідомленнями російських джерел і даними OSINT, вибухи та пожежі зафіксовано в Самарській, московській і Ленінградській областях. У Самарській області після атаки спалахнув Сизранський НПЗ, який належить «Роснефти». На оприлюднених відео видно масштабну пожежу та густий чорний дим над територією підприємства. Завод має проєктну потужність близько 8,9 млн тонн нафти на рік і є одним із ключових нафтопереробних підприємств Поволжя.
— У московській області під ударом опинився район Чехова. Після атаки виникла пожежа на логістичному комплексі Wildberries. Водночас з’являються повідомлення, що безпілотники могли уразити й розташовані поблизу промислові підприємства — Чеховський регенератний завод, який займається переробкою автомобільних шин, та завод «Гідростальконструкція», що виробляє металоконструкції для промислових і інфраструктурних об’єктів.
— Ще один удар припав на логістичний комплекс Wildberries у Красному Бору (Ленінградська область), де також виникла пожежа. Комплекс у Красному Бору є одним із найбільших логістичних хабів маркетплейса на північному заході росії. Його будували як заміну складу Wildberries у Шушарах, який був майже повністю знищений масштабною пожежею у січні 2024 року. Площа нового комплексу становить близько 154 тис. кв. м, і він забезпечує обробку та розподіл товарів для Санкт-Петербурга, Ленінградської області та інших регіонів північного заходу країни.
2. Волгоградський НПЗ «Лукойла» повністю зупинив переробку нафти після атаки українських безпілотників.
— Завод «Волгограднафтопереробка» припинив переробку нафтової сировини з 31 липня через пожежу, що виникла після удару БпЛА.
— Підприємство входить до десятки найбільших НПЗ росії та забезпечує близько 5% загальної нафтопереробки країни. За інформацією джерел, внаслідок атаки були зупинені установки первинної та вторинної переробки, зокрема дві ключові установки первинної перегонки: АВТ-1 потужністю 18,9 тис. тонн на добу, що забезпечує близько 40% потужності заводу; АВТ-6 потужністю 15 тис. тонн на добу, або близько 32% потужності підприємства.
— Через пошкодження виведено з ладу установки, які забезпечують понад 70% виробничих потужностей Волгоградського НПЗ. Це вже друга атака на підприємство від початку літа. Після удару 29 травня завод також був змушений тимчасово зупинити виробництво.
3. У росії через паливну кризу закрилися понад 320 АЗС.
— Паливна криза в росії призвела до масового закриття автозаправних станцій. Із початку 2026 року на ремонт або ребрендинг припинили роботу 322 АЗС, що на 70% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
— Найбільше закриттів зафіксовано серед незалежних мереж — 105 АЗС. Середні та малі оператори закрили ще 151 станцію (69 і 82 відповідно). Тимчасово припинили роботу також 67 АЗС, що належать найбільшим нафтовим компаніям, зокрема «Лукойлу», «Роснєфті», «Газпромнєфті» та «Татнєфті». Крім того, ще 214 АЗС залишаються закритими на ремонт із минулого року.
— Хвиля закриттів пов’язана із погіршенням ситуації на паливному ринку. Через скорочення роботи НПЗ після атак українських безпілотників оптові ціни на бензин зростають, обсяги продажу пального на біржі скорочуються, а прибутковість автозаправного бізнесу різко знижується. Це змушує операторів тимчасово зупиняти роботу станцій або переглядати формат бізнесу.
4. Нафтопереробка в росії впала до найнижчого рівня з 2002 року після рекордної серії ударів по НПЗ.
— Українські удари по російській нафтовій інфраструктурі обвалили обсяги переробки нафти до 3,6 млн барелів на добу у липні — це найнижчий показник із травня 2002 року. Це приблизно на третину менше за сезонну норму. Для порівняння, у 2020–2025 роках російські НПЗ в цей період переробляли в середньому 5,3–5,6 млн барелів на добу.
— Протягом липня атак зазнали 18 нафтопереробних заводів, включно з найбільшим у країні — Омським НПЗ, розташованим більш ніж за 2 500 км від українського кордону. Це новий рекорд: попередній максимум — 17 атакованих НПЗ — був зафіксований у травні.
— Крім того, під удари потрапили п’ять великих танкерів, п’ять об’єктів портової інфраструктури та два трубопроводи. Загалом у липні зафіксовано 30 атак на об’єкти нафтової галузі — це другий найбільший показник після травня, коли їх було 32.
— Подальші обсяги переробки та експорту російської нафти значною мірою залежатимуть від кількості українських безпілотників і вибору цілей для ударів. Водночас, навіть посилення російської ППО не здатне повністю захистити нафтову інфраструктуру від атак.
5. Морський експорт нафтопродуктів із росії у липні впав на 33% через атаки на НПЗ.
— У липні морський експорт нафтопродуктів із росії скоротився на 33% порівняно з червнем — до близько 3,9 млн тонн, свідчать дані LSEG. Причиною стали різке скорочення виробництва пального після українських ударів по НПЗ, а також експортні обмеження.
— Найбільше скоротилися поставки світлих нафтопродуктів. Експорт дизельного пального та газойлю морем обвалився приблизно на 60% — до 0,75 млн тонн, а постачання лігроїну зменшилися на 35%, до близько 0,8 млн тонн, через високий внутрішній попит на бензин.
— Темні нафтопродукти — мазут і вакуумний газойль (VGO) — забезпечили близько 60% усього морського експорту нафтопродуктів. Їхній сукупний експорт також скоротився — приблизно на 21%, до 2,3 млн тонн.
— Трейдери зазначають, що падіння експорту російських нафтопродуктів може ще більше обмежити пропозицію на ринках Азії, Близького Сходу, Туреччини та Бразилії.
6. Вартість фрахту для експорту російської нафти Urals до Індії зросла на 50%.
— Вартість фрахту танкерів для перевезення російської нафти Urals із західних портів до Індії з середини липня зросла приблизно на 50%. Причиною стали підвищені ризики судноплавства в Чорному морі та дефіцит доступних танкерів, через що частина судновласників відмовляється заходити до російських портів.
— Фрахт танкера класу Aframax, який перевозить близько 100 тис. тонн нафти з Приморська до Індії, подорожчав із $8–9 млн до близько $13 млн. Для танкерів Suezmax, що транспортують близько 140 тис. тонн Urals із Новоросійська, вартість рейсу зросла з $10 млн до $15 млн.
— росія планує збільшити експорт нафти із західних портів у серпні завдяки стійкому попиту в Азії, однак нестача доступного тоннажу та небажання судновласників працювати з російськими портами можуть зірвати ці плани.
— За оцінками, подорожчання морських перевезень скорочує експортні доходи росії приблизно на $5 за барель, а в окремих випадках — навіть більше. Це означає, що значну частину вигоди від скорочення знижок на Urals тепер поглинають транспортні витрати.
7. росія розширює «тіньовий» флот ЗПГ напередодні ембарго ЄС.
— Напередодні повної заборони імпорту російського ЗПГ до ЄС, яка набуде чинності у 2027 році, росія активно нарощує «тіньовий» флот газовозів, щоб зберегти експорт.
— За даними Windward, за останні шість місяців до перевезення російського ЗПГ залучили щонайменше 8 вживаних газовозів, збільшивши флот до 25 суден, включно з двома першими газовозами російського виробництва.
— На відміну від «тіньового» нафтового флоту, який уже налічує понад 1000 суден, створити аналогічну систему для ЗПГ значно складніше. Один сучасний газовоз коштує близько 300 млн доларів і потребує складних кріогенних систем для транспортування газу за температури -162°C.
— Для приховування походження вантажів використовуються ті самі схеми, що й у «тіньовому» нафтовому флоті: вимкнення AIS, перевалка «судно-судно» та мережа компаній-прокладок у Дубаї, Гонконзі й Сінгапурі.
— Підсанкційний проєкт «Арктик ЗПГ-2» наразі постачає продукцію лише до Китаю. За оцінкою FT на основі даних Kpler, його обслуговують 11 газовозів із середнім віком 10 років, які здійснюють перевалку газу на плавучих хабах перед відправленням до Китаю. Майже всі ці судна вже перебувають під санкціями США.
— Втім, можливості москви швидко розширити флот залишаються обмеженими. Постачання шести газовозів льодового класу з Південної Кореї заблоковане санкціями, а французька GTT, яка фактично монополізує виробництво систем зберігання ЗПГ, ще у 2023 році припинила виконання російських контрактів.
— Навіть у разі створення власної технології росії доведеться пройти тривалу міжнародну сертифікацію, тому, вона й надалі буде змушена скуповувати вживані газовози.
8. Єдиний НПЗ Грузії, що знаходиться під санкціями, починає переходити на неросійську нафту.
— Компанія Black Sea Petroleum (BSP), яка володіє єдиним нафтопереробним заводом Грузії в порту Кулеві, до кінця вересня планує повністю перейти на переробку неросійської нафти. Таке рішення ухвалене після того, як у липні підприємство потрапило під санкції Євросоюзу.
— Завод уже на початку липня розпочав переробку нафти з Казахстану, а наприкінці серпня очікує першу партію лівійської нафти. Угоду про постачання з лівійською стороною підписано 3 липня, вона діятиме до кінця 2027 року з можливістю продовження.
— У межах 21-го пакета санкцій ЄС включив Кулевський НПЗ до санкційного списку, надавши компанії час до 25 січня 2027 року для повної відмови від російської нафти. У Брюсселі заявили, що підприємство може бути виключене із санкційного списку, якщо доведе перехід на сировину неросійського походження.
— Відмова навіть єдиного грузинського НПЗ від російської нафти свідчить про подальше звуження ринків збуту для російських нафтових компаній та посилення впливу санкцій ЄС на експорт енергоресурсів.
9. Бельгія в липні повністю залежала від поставок російського ЗПГ.
— У липні Бельгія імпортувала зріджений природний газ виключно з росії. Причиною стало різке скорочення поставок із Близького Сходу через війну з Іраном, що змусило азійських покупців перенаправити на себе значну частину світових обсягів ЗПГ.
— а місяць Бельгія закупила близько 0,4 млн тонн російського ЗПГ. Загальний імпорт ЗПГ до країни скоротився більш ніж на 40% порівняно з липнем минулого року, однак усі поставки надійшли саме з росії.
— Водночас країна продовжує отримувати трубопровідний газ із Норвегії та Великої Британії. Ситуація ускладнює енергетичну політику ЄС. Попри заборону на нові короткострокові контракти з російськими постачальниками, що діє з квітня, та заплановане повне ембарго на російський ЗПГ із січня 2027 року, закупівлі не скорочуються.
— Навпаки, у першому півріччі 2026 року Європа збільшила імпорт російського ЗПГ на 16% у річному вимірі, сплативши за нього 5,96 млрд євро.
— Найбільшими покупцями стали Франція, Бельгія та Іспанія. росія залишається другим найбільшим постачальником ЗПГ до ЄС після США, а низькі запаси газу в Європі — найнижчі для цього періоду року з 2009 року — змушують частину експертів сумніватися, чи зможе Євросоюз повністю відмовитися від російського ЗПГ у заплановані строки.
