МЗС вручило ноту ізраїльському послу через крадене зерно

Міністерство закордонних справ України вручило послу Ізраїлю Міхаелю Бродському ноту протесту. Причиною цьому стало надходження до Ізраїлю сільськогосподарської продукції, незаконно вивезеної Росією з тимчасово окупованих територій України. Про це повідомляє МЗС.

Як розповів речник МЗС Георгій Тихий, українська сторона наголосила, що походження зерна достеменно встановлене, а схеми його приховування, зокрема перевантаження «борт-борт» у Чорному морі, добре відомі, зокрема ізраїльським компетентним органам. Попри це, відповідні вантажі продовжують потрапляти до ізраїльських портів і вводитися в комерційний обіг.

За словами дипломата, ігнорування ізраїльською стороною офіційних звернень України та запитів про міжнародну правову допомогу, включно із проханням затримати судна та вантажі, фактично створює умови для легалізації викраденого українського зерна.

«У МЗС заявили, що не розглядають ці випадки як поодинокі інциденти, а як системну практику, яка має ознаки свідомого сприяння незаконній економічній діяльності, пов’язаній з тимчасовою окупацією українських територій, а також обходу санкцій. Окремо підкреслюємо, що йдеться не лише про Ізраїль: українська сторона системно реагує та протидіє такій діяльності РФ в усіх географіях», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, Україна вимагає від ізраїльської сторони невідкладно вжити заходів для припинення імпорту викраденого зерна та унеможливлення його розвантаження в ізраїльських портах.

Нагадаємо, до ізраїльського порту Хайфа прибуло судно Panormitis з краденою українською пшеницею. Як вказує сервіс для відстеження суден VesselFinder, Panormitis прибув до Хайфи близько 01:07 27 квітня за Києвом. Вантаж судна становить 6,2 тис. тонн пшениці та понад 19 тис. тонн ячменю.

Корабель перебував на якірній стоянці порту Кавказ в російських територіальних водах, не порушивши кордон України. Водночас порушення вчиняли судна, які доставили йому зерно.

Документи на вантаж Пестрікова були оформлені в російському порту Темрюк, куди він прийшов з Бердянська завантаженим. Завдяки цьому росіяни можуть приховати походження зерна.

Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв про формування Росією масштабного тіньового флоту, який систематично вивозить мільйони тонн викраденого зерна з тимчасово окупованих українських регіонів. Тому Міністерство закордонних справ України запросило посла Ізраїлю, аби вручити йому ноту протесту через судно з краденим українським зерном, яке прибуло до порту в місті Хайфа.

glavcom.ua

Європейська комісія звернулася до міністерства закордонних справ Ізраїлю для з’ясування інформації про розвантаження у порту Хайфа судна російського «тіньового флоту» з викраденим в Україні зерном.

Про це кореспондентці «Європейської правди» повідомив речник Єврокомісії у закордонних справах у вівторок, 28 квітня.

ЄС взяв до уваги повідомлення про судно «тіньового флоту» Росії з зерном з окупованих українських територій, яке розвантажилося у ізраїльському порту Хайфа, і звернувся з цього приводу у МЗС Ізраїлю.

«ЄС взяв до уваги повідомлення про те, що судно російського «тіньового флоту» з викраденим українським зерном було допущено до розвантаження в порту Хайфа в Ізраїлі, попри попередні контакти України з ізраїльською владою щодо цього питання», – заявив «ЄвроПравді» речник Єврокомісії.

Він наголосив, що у ЄС «засуджують всі дії, які допомагають фінансувати незаконні військові зусилля Росії та обходити санкції ЄС».

«Ми звернулися до Міністерства закордонних справ Ізраїлю з цього питання», – повідомив речник.

eurointegration.com.ua

Сьогодні презентували нове аналітичне дослідження «Українська призма: зовнішня політика 2025 року», де у мене є розділ про Ізраїль. Я, зокрема, зазначаю, що у 2025 році зовнішня політика України перейшла на рівень прагматичного зближення, зумовленого спільними екзистенційними загрозами з боку осі РФ — Іран — КНДР. Не в останню чергу це було пов’язано із візитом міністра закордонних справ Ізраїлю Гідеона Саара в Україну, де обидві сторони демонстрували потепління: Ізраїль передав системи раннього сповіщення, йшлося про початок системнішого діалогу.

Але, як ми тепер бачимо, це потепління не зачепило головного: Ізраїль так і не змінив своє базове ставлення до санкційного режиму проти Росії та до питань, де власні комерційні інтереси перетинаються з інтересами України.

Зерновий скандал це демонструє особливо гостро: навіть після чотирьох попереджень, після передачі розвідувального досьє, після телефонних дзвінків на рівні міністрів — система продовжує працювати як і раніше. Я не буду тут переповідати передісторію зернового конфлікту, цих матеріалів достатньо в пресі, зазначу лише, що мене сильно зачепила публічна дискусія Саара і Сибіги в X. Насправді, як на мене, Саар повівся зверхньо і по-хамськи. Коли на неодноразові попередження українського колеги про відсутність адекватної реакції Ізраїлю на вимогу України було заявлено про прибуття ще одного такого судна, і український міністр застерігає Ізраїль від прийняття викраденого зерна та «нанесення шкоди нашим відносинам», Саар заявив, що «доказів, що підтверджують ці звинувачення, досі не надано».

Відповідь Саара є показовою з кількох причин. По-перше, він переводить розмову з предметної площини («зерно») у процедурну («не так говоримо»). По-друге, вимога «доказів» після того, як Україна передала досьє розвідки ще в березні — це або свідома маніпуляція, або сигнал, що ці докази не вважаються достатніми. По-третє, публічна відповідь у тому самому X суперечить його ж тезі про те, що «дипломатія будується не у твіттері».

Сьогоднішня заява Володимира Зеленського — це якісна ескалація порівняно з дипломатичними нотами Сибіги. Три елементи принципово нові.

Перше — юридична рамка. Зеленський каже не «це неприйнятно», а «це порушення законодавства самої Держави Ізраїль». Це переводить питання з дипломатичного у правовий вимір і знімає аргумент Саара про відсутність доказів: якщо порушено ізраїльське право, розслідувати має ізраїльська юстиція.

Друге — санкційна загроза. Україна вперше публічно оголошує про підготовку санкційного пакета проти перевізників і осіб, що заробляють на схемі, — і координацію з ЄС для включення їх до європейських режимів. Це вже не дипломатичний протест, це економічний тиск.

Третє — публічне попередження. «Очікуємо, що влада Ізраїлю поважатиме Україну й не робитиме кроків, які послаблюють двосторонні відносини» — це формула, яка у дипломатичному протоколі означає попередження про можливі наслідки для відносин.

Це і є суть проблеми: Україна системно демонструвала кроки назустріч Ізраїлю у сферах, де це коштувало дипломатичних зусиль. У відповідь отримала публічне «звинувачення не є доказами» і четверте судно з краденим зерном.

Igor Semyvolos