Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 17.09.2025
1. Українські атаки дронами створюють для росії ризик скорочення видобутку нафти, що б’є по одному з головних джерел наповнення її бюджету.
— Після ударів по балтійських портах Усть-Луга і Приморськ, а також по НПЗ «Кинеф», Рязанському та Саратовському заводах «Роснефти», у москви з’явилася реальна загроза втрати частини експортних потужностей.
— «Транснефть» вже перестала приймати нафту на зберігання й попередила компанії, що може ввести обмеження на закачку сировини з родовищ. Порт Приморськ, через який проходить понад 10% російського видобутку, після останньої атаки працює лише частково, а Усть-Луга взагалі залишається завантаженою наполовину.
— На відміну від Саудівської Аравії, росія не має великих резервних сховищ, тому будь-яке пошкодження експортної інфраструктури миттєво б’є по її можливості продавати нафту за кордон.
— Це означає прямі втрати для нафтової галузі і для всієї економіки рф, яка й так потерпає від санкцій та відтоку інвестицій.
2. російський «АвтоВАЗ» — ключовий виробник і флагман галузі в рф— переходить на чотириденний робочий тиждень.
— Це свідчить про глибокі проблеми ринку і галузі. Попит на російські автомобілі падає, а конкуренція з боку китайських марок посилюється.
— Для російської економіки це удар у кількох напрямах: зменшення зайнятості, скорочення зарплат працівників, зниження податкових надходжень і подальший занепад виробництва, яке кремль намагався використовувати як символ «імпортозаміщення».
3. росію фактично викинули з доларової торгівлі нафтою.
— Санкції Заходу проти російських банків та енергетичних компаній практично повністю відрізали Москву від світової торгівлі нафтою у доларах.
— За даними Мінпаливенерго рф, частка долара у розрахунках за російську нафту та нафтопродукти впала до мізерних 5% проти 55% до початку повномасштабної війни. Євро скоротився ще різкіше — до 1% з довоєнних 30%.
— У підсумку так звані «токсичні валюти» (долар і євро) формують лише 13,4% експортної виручки, що є історичним мінімумом.
— Для порівняння: у 2013 році доля долара й євро у російському експорті перевищувала 90%, забезпечуючи близько $40 млрд щомісяця. У липні ж 2025-го до росії надійшло лише $5 млрд у вигляді «твердих валют» з $38 млрд загальних експортних доходів.
— Відрізана від доларової системи, росія вимушено «юанізується» — дедалі більше контрактів йде у китайській валюті, яку використовує не лише Пекін, але й Делі.
— Влада рф подає це як «нову багатополярність», проте економісти попереджають: юань не є вільно конвертованим, перебуває під жорстким контролем Народного банку Китаю та майже не придатний для розрахунків поза КНР. Його частка у глобальній торгівлі становить лише 4,3%.
— Таким чином, російська економіка стрімко втрачає доступ до світових фінансових потоків і дедалі більше опиняється у залежності від Китаю, що робить її ще вразливішою.
4. Швейцарія посилила тиск на схеми обходу санкцій росії.
— Минулого тижня влада країни обшукала офіс швейцарського трейдера Open Mineral AG у кантоні Цуг.
— Компанію підозрюють у торгівлі російським золотом в обхід обмежень, запроваджених після вторгнення рф в Україну. У рейді брали участь співробітники Державного секретаріату з економічних справ (SECO) та місцева поліція.
— У центрі розслідування – двоє осіб, імена яких поки не розголошуються. SECO підтвердило факт обшуку, але відмовилося від коментарів, пославшись на таємницю слідства.
— Цей випадок показує, що навіть у традиційно фінансово нейтральній Швейцарії починають жорсткіше відслідковувати канали тіньової торгівлі російським золотом, яке кремль використовує для фінансування війни проти України.
5. ЄС розширює санкції проти Китаю, щоб натиснути на кремль.
— Брюссель готує 19-й пакет санкцій, куди можуть увійти китайські компанії, що допомагають москві обходити обмеження. Європейські дипломати таким чином намагаються продемонструвати готовність до більш жорстких кроків і спонукати Дональда Трампа, який обіцяє посилити тиск на кремль.
— Однак президент США висуває умови, які в ЄС вважають нереалістичними: повне ембарго на російську нафту для НАТО та тарифи до 100% проти Китаю.
— У Брюсселі побоюються, що це лише спосіб Трампа зірвати реальні кроки проти росії та перекласти відповідальність на союзників.
— Дипломати прямо говорять, що кремль може виграти час: поки ЄС бореться з економічною залежністю від Китаю та внутрішніми суперечками, Вашингтон фактично уникає негайних рішень щодо путіна.
— Європейські чиновники наголошують, що санкції проти російських енергоносіїв вже різко скоротили імпорт, а кремль втрачає доходи від нафти й газу. Але вимоги Трампа, які підірвали б європейську економіку, можуть лише розхитати єдність Заходу.
— Таким чином москва отримує шанс виграти ще кілька місяців для війни, використовуючи розбіжності між союзниками.
6. ЄС посилює контроль експорту, щоб перекрити росії доступ до критичних технологій.
— Європейська комісія вперше після початку повномасштабного вторгнення ухвалила рішення про централізацію експортного контролю, щоб закрити для москви канали постачання обладнання подвійного призначення.
— Нові правила охоплюють квантові технології, машини для виробництва мікросхем, інтегральні схеми та 3D-принтери.
— Раніше подібні обмеження ухвалювалися в рамках багатосторонніх домовленостей, зокрема «Вассенаарської угоди», але участь росії дозволяла їй блокувати включення до списку товарів, потрібних для війни проти України.
— Тепер Брюссель фактично ігнорує позицію москви та встановлює єдині правила на рівні ЄС. Для кремля це означає подальшу ізоляцію від передових технологій, критично важливих для військово-промислового комплексу.
— Європейські чиновники прямо вказують: нова система гарантує ефективність, прозорість та позбавляє російську економіку можливостей обходити санкції.
— Рішення має набути чинності вже у листопаді, якщо жодна з держав-членів чи Європарламент не висловить заперечень.
7. Японія відкинула пропозицію Дональда Трампа запровадити додаткові мита проти країн, які купують російську нафту.
— Це вже друга велика економіка після ЄС, яка публічно виступила проти американської ініціативи. Міністр фінансів Японії Кацунобу Като заявив, що країна зобов’язана дотримуватися правил Світової організації торгівлі та не може підвищувати мита понад встановлені межі лише через те, що окрема держава імпортує нафту з росії.
— Таким чином, спроби Вашингтона перекласти відповідальність за обмеження російського енергетичного експорту на союзників наразі не знаходять підтримки, навіть серед найближчих партнерів США в Азії.
8. Сенатор США Ліндсі Грем різко розкритикував Угорщину та Словаччину за збереження імпорту російських енергоносіїв і пригрозив їм «наслідками», якщо вони не відмовляться від залежності від москви.
— Він заявив, що Дональд Трамп має рацію, вимагаючи від Європи припинити купувати російську нафту, і визнав, що більшість країн ЄС уже зробили цей крок.
— «Залишилися фактично лише Угорщина та Словаччина», — зазначив сенатор. Грем наголосив, що очікує від цих держав швидких дій: «Якщо ні — наслідки повинні настати і вони настануть».
— Ця заява підкреслює зростаючий тиск на уряди двох країн, які продовжують підживлювати російську економіку, попри війну проти України.
9. Китайська Chery готується піти з росії через ризик санкцій.
— Китайський автовиробник Chery Automobile, який планує залучити $1,2 млрд під час виходу на біржу Гонконга, визнав у своїх документах, що поступово виходить з російського ринку.
— У звітності компанія прямо зазначає: щоб уникнути ризику міжнародних санкцій, Chery скорочує бізнес у рф і планує повністю припинити роботу там до 2027 року.
— Ще у березні 2025-го компанія почала передавати активи трьом місцевим юрособам, які займаються продажем автомобілів. У матеріалах для інвесторів також підкреслюється, що залучені кошти не будуть використані прямо чи опосередковано для діяльності в росії, білорусі або інших підсанкційних країнах.
— Раніше Chery відмовилася від співпраці з Іраном та Кубою. Тепер відхід з росії демонструє: навіть китайський бізнес не готовий ризикувати глобальною присутністю заради ринку, який стає токсичним і небезпечним.
— Для російського автопрому це серйозний удар — Chery займала одну з провідних позицій на внутрішньому ринку після відходу західних компаній.
