Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 30.07.2025
1. Експорт російської нафти продовжує падати, завдаючи удару по держбюджету рф.
— За перші сім місяців 2025 року росія скоротила експорт сирої нафти майже на 30 мільйонів барелів у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го. Середньодобові поставки зменшились на 140 тисяч барелів, а обсяги морських вантажів до 27 липня впали до найнижчих рівнів за останні пів року — 2,66 млн барелів на день.
— Загалом з початку року експорт знизився на 4% порівняно з 2024-м і на 7% — з 2023-м, що свідчить про системну втрату позицій росії на глобальному енергетичному ринку.
— Причини — комплексні: від наслідків санкцій і зниження попиту до технічних проблем та логістичних збоїв. Падіння експорту відбувається на фоні різкого скорочення доходів від поставок: лише за останній тиждень липня обсяг валютної виручки рф знизився на $230 млн (до $1,14 млрд).
— Зменшення супроводжувалося падінням ціни на нафту Urals — до $58,60 за барель, що значно нижче за світові бенчмарки.
— Крім того, на горизонті — додаткові загрози: можливі санкції з боку США у вигляді вторинних обмежень на експорт російської нафти. Також не виключені подальші перебої через логістичні обмеження та внутрішні проблеми з видобутком, дані про який кремль ретельно приховує від початку повномасштабної війни в Україні.
— Таким чином, скорочення експорту нафти — не тимчасове коливання, а тривожний індикатор глибшої структурної деградації нафтового сектору рф, що залишався одним із останніх джерел валютних надходжень до бюджету воюючої держави.
2. російський «Новатэк» фіксує суттєве падіння прибутків на тлі економічної нестабільності.
— У першому півріччі 2025 року російська компанія «Новатэк» повідомила про зниження чистого прибутку на третину — до 225,7 млрд рублів за міжнародними стандартами фінзвітності (МСФЗ). Якщо не враховувати курсові різниці, прибуток впав на 17% — до 237 млрд рублів, порівняно з 285,6 млрд рублів торік. Це одне з найглибших падінь за останні роки.
— Попри зростання виручки від продажів на 7% (понад 800 млрд рублів), показник EBITDA (із урахуванням частки у спільних підприємствах) виявився нижчим, ніж торік — 471,8 млрд рублів (–1,8%). Це свідчить про зниження ефективності основної діяльності компанії навіть за умов збільшених обсягів продажів.
— Компанія також скоротила інвестиційну активність: витрати на капітальні вкладення зменшилися на 38% — до 76,4 млрд рублів, що може свідчити про обережність у нових проєктах або обмеження в доступі до імпортних технологій.
— Звіт демонструє, що, попри спроби компанії зберегти фінансову стійкість, російський газовий сектор відчуває тиск через санкційне середовище, переорієнтацію ринків, податкове навантаження і дедалі вищі бар’єри до зовнішнього фінансування та технологій.
3. Занепад російського флоту: єдиний авіаносець під загрозою списання.
— Єдиний російський авіаносець «Адмірал Кузнєцов», виведений з експлуатації ще у 2018 році, ймовірно, буде остаточно списаний. Авіаносець стоїть у порту Мурманська, де ремонтні роботи неодноразово зривались через технічні проблеми, зловживання та крадіжки.
— Видання підкреслює: обговорюється доцільність подальших інвестицій у старіючий авіаносець, з огляду на те, що оборонний бюджет рф зосереджений на війні проти України.
— Вартість ремонтів уже перевищила 60 млрд рублів, а результату немає.
— У разі утилізації «Кузнєцова» росія стане єдиним постійним членом Ради Безпеки ООН без діючого авіаносця — що підкреслює деградацію військово-морської спроможності держави.
— Цей процес відбувається на тлі катастрофічних втрат Чорноморського флоту під час повномасштабної війни проти України. Найбільш резонансною стала ліквідація флагмана флоту — ракетного крейсера «Москва», який був уражений українськими ракетами «Нептун» у квітні 2022 року. Потоплення «Москви» стало символічним ударом по іміджу та бойових можливостях російського флоту. За роки війни росія втратила десятки кораблів, катерів і суден забезпечення в акваторії Чорного моря. Українські дрони-камікадзе, ракети і спецоперації Сил оборони завдали серйозної шкоди флоту рф, змусивши залишки угруповання відступити з Криму до Новоросійська.
— Таким чином, ВМФ росії поступово втрачає не лише здатність до проєкції сили за межами країни, а й контроль над власними прибережними водами.
4. Перший великий автовиробник у росії зупинив конвеєр через обвал продажів.
— Павловський автобусний завод (ПАЗ), провідний російський виробник автобусів малого й середнього класу, зупинив виробництво через різке падіння попиту.
— Близько 2600 працівників відправлено у корпоративну відпустку. У пресслужбі заводу стверджують, що йдеться про планову літню відпустку, однак незалежні джерела пов’язують зупинку саме з провальними показниками продажів. Це перший випадок у 2025 році, коли велике автомобільне підприємство в росії фактично зупиняє виробничі потужності через економічні труднощі.
— Ситуація на ПАЗі свідчить про глибокі проблеми в російському автопромі, який стикається з обмеженим попитом, санкціями, зростанням собівартості та браком технологічних компонентів.
5. російська нафта Urals торгується з найменшою знижкою до світових еталонів з початку повномасштабного вторгнення в Україну, що демонструє збої у впровадженні європейських санкцій.
— російська нафта марки Urals зараз продається з найменшою знижкою до світових бенчмарків із початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
— Середня знижка щодо марки Dated Brent звузилася до 11,45 долара за барель — це найнижчий показник з лютого 2022-го. Попри нові санкції Євросоюзу, які передбачають зниження граничної ціни з 60 до 47,60 долара за барель, ринкова ціна на Urals усе ще тримається вище — близько 58 доларів.
— Це свідчить про те, що санкційний тиск поки що не досягнув очікуваного ефекту. США не приєдналися до останньої ініціативи ЄС, а російська нафтова індустрія вже пристосувалася до початкового обмеження 2022 року, сформувавши власний тіньовий флот і перенаправивши поставки в Азію.
— Китай і далі активно закуповує російську нафту, оскільки не залежить від європейських ринків, а Індія вже поступово скорочує обсяги закупівель, прагнучи диверсифікувати постачання.
— Аналітики прогнозують, що після набуття чинності нового пакету санкцій 3 вересня, знижка на Urals знову зросте. Та ефективність залежатиме від здатності ЄС і США забезпечити виконання обмежень. Якщо ж ринок зіткнеться з надлишком пропозиції, це може ще більше знизити ціну на російську нафту.
— Вже зараз вона торгується нижче за середньорічний орієнтир російського бюджету у 69,7 долара, що лише поглиблює дефіцит і демонструє вразливість економіки рф, яка майже на третину залежить від експорту енергоресурсів.
6. Індія та Тайвань стали основними імпортерами російської лігроїну у червні.
— У червні ключовими покупцями російської нафтової сировини (лігроїну) стали Індія та Тайвань. Така переорієнтація пов’язана з низькою ціною російського ресурсу на тлі зростання попиту в азійських країнах.
— Лігроїн використовується у виробництві базових нафтохімічних компонентів — олефінів і ароматичних сполук, які є сировиною для пластмас, синтетичних смол та волокон. Після запровадження повного ембарго ЄС на імпорт російських нафтопродуктів у лютому 2023 року, постачання російської нафтової сировини було переорієнтоване на країни Азії та Близького Сходу.
— Серед інших основних імпортерів російського лігроїну — Сингапур, Малайзія, Туреччина та Китай.
— Розширення азійських поставок нафти відображає загальну тенденцію до посилення залежності російського експорту від нестабільного попиту на сировину в країнах з меншою санкційною чутливістю, що ускладнює для москви довгострокове планування валютних надходжень.
7. Лише деякі санкції справді вплинули на здатність Путіна продовжувати війну.
— Оцінки ефективності останнього, 18-го пакету санкцій ЄС наразі лунають критичні. Зокрема, захід про зниження максимально допустимої ціни на російську нафту на 15% нижче ринкової не супроводжується реальними механізмами контролю.
— Ситуація нагадує країну, де обмеження швидкості на дорогах є, але ніхто їх не дотримується — просто тому, що немає жодного покарання. ЄС і США додали до санкційних списків майже 600 танкерів, але фактично лише 2% із них припинили діяльність.
— Більшість суден продовжують транспортувати російську нафту, не ховаючись, з увімкненим GPS, під новими прапорами і з мінімальними витратами. Тим часом старі, списані раніше танкери повернулися до експлуатації, що суттєво підвищило екологічні ризики: обслуговуванням флоту займаються сумнівні страховики і компанії з країн третього світу, яким байдуже на техніку безпеки.
— З приблизно 15 тисяч західних санкцій лише близько 2000 спричинили відчутні втрати, а справді ефективними були лише одиниці.
— Одним з небагатьох прикладів дієвих заходів стала заморозка до 300 мільярдів євро резервів Центробанку рф — це сума, яка дорівнює всім військовим витратам росії за 2022–2024 роки.
— Водночас фінансові обмеження, введені у банківській системі, щорічно коштують економіці рф додаткових 10–30 мільярдів доларів.
— Втрата європейського ринку також стала болючим ударом: експорт газу впав приблизно вдвічі, а до 40% нафти тепер прямує в Індію замість ЄС. Це означає додаткові витрати в 5–7 доларів на кожен барель нафти — тобто до 7 мільярдів доларів втрат щорічно.
— До абсурду ситуацію доводить логістичне коло: російська нафта експортується в Індію, там переробляється і повертається в Європу у вигляді дизпального — дорожчого, ніж було до війни.
— Таким чином, і росія, і ЄС несуть витрати, які могли б бути спрямовані на підтримку України.
— Попри те, що у 2024 році російський ВВП зріс на понад 4%, у 2025–2026 роках прогнозується стагнація — менше 1% приросту.
— Причина — вичерпання екстенсивних резервів: безробіття впало до 2,3%, виробничі потужності завантажені до межі, а оборонні підприємства працюють понаднормово.
— Подальше зростання можливе лише через підвищення продуктивності праці, але середній річний темп її зростання за останнє десятиліття — лише трохи понад 1%.
— А для інвестицій потрібні стабільність і низька ставка — наразі ж в рф базова облікова ставка на рівні 18%. У таких умовах економічна мобілізація на війну вичерпує ресурси — швидко й невідворотно.
8. росія в першому півріччі 2025 року різко збільшила експорт титану до Китаю — у 3,4 раза в порівнянні з аналогічним періодом 2024-го.
— За даними китайської митниці, постачання досягли 4641 тонни. Це свідчить про ще глибшу переорієнтацію російської металургії на азійські ринки після втрати ключових покупців у Європі та США через санкції.
— До повномасштабного вторгнення росії в Україну титан був одним із стратегічних експортних матеріалів для російської економіки, зокрема — в авіабудуванні.
— Після розриву контрактів із західними авіакорпораціями російські виробники були змушені шукати нові ринки. Китай став головним напрямком, однак адаптація продукції до технічних стандартів китайської промисловості потребувала часу.
— Сьогодні, за словами експертів, сертифікаційні бар’єри подолано, й експорт може зрости ще більше. Це відкриває нову залежність: тепер російська титанова промисловість орієнтована майже виключно на Китай, що дає Пекіну потужні важелі впливу.
— Така однобока торговельна модель підвищує ризики для російської економіки, яка дедалі глибше занурюється в роль сировинного придатка китайського ВПК.
Volodymyr Omelyan
Державні нафтопереробні заводи Індії припинили закупівлі російської нафти, оскільки Москва перестала надавати знижки, а США пригрозили 100% митами на індійські товари.
Про це пише Reuters із посиланням на індійських урядовців та аналітиків.
Після вторгнення РФ в Україну, Індія стала одним з найбільших покупців російської нафти, користуючись великими знижками. Але в червні ці знижки практично зникли, а окремі партії стали навіть дорожчими за нафту з Близького Сходу. Тепер державні компанії, зокрема Indian Oil та Bharat Petroleum, не подають заявки на купівлю російської нафти.
Крім того, адміністрація Дональда Трампа пообіцяла ввести 100% мита на індійські товари, якщо Нью-Делі не припинить підтримувати «ворогів Америки», таких як Росія.
