Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 25.02.2025

1. Найбільший НПЗ «Роснафти» зупинився вдруге за місяць після удару України.

— Рязанський нафтопереробний завод (НПЗ) «Роснафти», один із найбільших у росії, знову припинив роботу після удару безпілотника в ніч на 24 лютого.

— На підприємстві спалахнула пожежа на основній установці переробки нафти — АВТ-6, яка забезпечує майже половину потужності заводу.

— НПЗ у Рязані (потужність 13,7 млн тонн нафти на рік) постраждав від атаки вже вдруге за місяць. Попереднього разу, 24 січня, було пошкоджено залізничний термінал відвантаження пального, що призвело до 18-денної зупинки постачання.

— Внаслідок атак на нафтопереробні заводи у 2024 році росія вже втратила щонайменше 10% потужностей із переробки нафти.

— Інші уражені підприємства: — Сизранський НПЗ «Роснафти» — зупинився 19 лютого. — Волгоградський НПЗ «Лукойла» — з 3 лютого працює лише на 60% потужності. — Астраханський ГПЗ «Газпрому» — не працює з 4 лютого, ремонт може тривати кілька місяців.

2. російська вугільна промисловість, одна з найбільших сировинних галузей економіки, яка включає понад 30 міст з монопрофільною економікою та сотні тисяч працівників, опинилася у важкій кризі на тлі західних санкцій, падіння попиту в Азії та проблем з транспортуванням продукції через мережу РЖД.

— Дві з найбільших вугільних компаній країни — «Мечел» та «Распадська» — за підсумками 2024 року разом отримали близько 50 мільярдів рублів чистих збитків.

— «Распадська», яка керує головною вугільною шахтою росії із запасами майже 500 мільйонів тонн, втратила 17% виручки та 36% валового прибутку, завершивши рік з чистим збитком у $133 мільйони проти прибутку в $440 мільйонів роком раніше.

— Для покриття касових розривів компанія витратила три чверті своїх грошових резервів: з $337 мільйонів на початку року у «Распадської» залишилося лише $87 мільйонів на кінець грудня.

— «Мечел» повідомив про зниження виручки на 5%, та отримав за рік чистий збиток у 37 мільярдів рублів.

— Результати обох компаній невтішні: слабка кон’юнктура світових вугільних ринків знизила ціни, а санкції, що закрили для вугільників західні ринки, змусили продавати продукцію в Азію зі знижками.

— Додатковою проблемою для «Мечела» стало різке підвищення ключової ставки ЦБ, що призвело до зростання витрат на обслуговування кредитного портфеля та скорочення вільного грошового потоку, обмежуючи фінансування капітальних витрат, ремонтних та екологічних програм.

— Ситуація у вугільній галузі росії відображає загальні економічні труднощі, спричинені міжнародними санкціями та змінами на світових ринках енергоресурсів.

3. росія активізує тіньові перевезення нафти.

— У четвертий рік повномасштабного вторгнення в Україну Москва все частіше використовує приховані маршрути для експорту нафти, намагаючись обійти санкції США та зберегти поставки.

— За даними відстеження суден, російські вантажі перенаправляються через спеціалізовані танкери-човники та судна, що перебувають під санкціями, підтримуючи потоки нафти з портів у Тихому океані та Арктиці.

— Після останнього раунду санкцій США, запроваджених 10 січня, з портів Тихоокеанського узбережжя росії було відправлено 51 млн барелів нафти. Водночас лише 39 млн барелів дійшли до покупців, а близько 9 млн барелів залишилися на танкерах, що простоюють щонайменше тиждень.

— Минулого тижня експорт російської нафти скоротився: середній обсяг поставок з російських портів впав на 3%, до 2,94 млн барелів на день. Зменшилися відвантаження з Чорного моря та Арктики, а танкери, що вийшли з Мурманська після санкцій, ще не розвантажилися.

— За тиждень до 23 лютого 27 танкерів завантажили 19,89 млн барелів російської нафти, що на 21% менше, ніж попереднього тижня. Це знизило щоденні потоки на 730 тис. барелів – до 2,84 млн.

— Поставки з Новоросійська впали до нуля, з Арктики – також скоротилися. Експорт з Балтійського моря залишився на рівні попереднього тижня: зростання в Приморську компенсувало падіння в Усть-Лузі.

— Чотиритижневий середній експорт впав на 90 тис. барелів на день – до 2,94 млн.

— За тиждень до 23 лютого дохід росії від експорту нафти скоротився на 290 млн доларів (-19%), до 1,27 млрд доларів. Середній дохід за чотири тижні впав до 1,3 млрд доларів, що є найнижчим рівнем з липня 2023 року.

4. Французький інфраструктурний гігант Vinci S.A. остаточно позбувся зв’язків із російським ринком, продавши свою частку в ТОВ «Північно-Західна концесійна компанія».

— Покупцем стала прокремлівська група «Нацпроектстрой», що лише підкреслює токсичність російських активів для міжнародного бізнесу.

— Компанія була створена у 2007 році як спільне підприємство «Мостотресту» і Vinci S.A. для будівництва та обслуговування ділянки автотраси Москва — Санкт-Петербург. Однак після повномасштабного вторгнення рф в Україну західні компанії одна за одною тікають із російського ринку, рятуючи свою репутацію та бізнес від санкцій.

— Vinci S.A., один із найбільших інфраструктурних холдингів Європи, більше не хоче мати нічого спільного з державою-агресором.

— Його вихід із рф — черговий удар по кремлівській економіці, що дедалі більше занурюється в ізоляцію та залежність від контрольованих режимом компаній.

5. Велика Британія запровадила найбільший пакет санкцій із перших днів повномасштабного вторгнення рф.

Основні цілі:

— Ланцюги постачання російської армії – санкції проти виробників та постачальників мікропроцесорів, електроніки та товарів подвійного призначення з Китаю, Туреччини, Індії, Таїланду та країн Центральної Азії.

— Підтримка росії третіми країнами – санкції проти Керемет Банку (Киргизстан), який допомагав рф обходити фінансові обмеження.

— Північна Корея – під санкції потрапили міністр оборони КНДР Но Кванг Чол та військове керівництво, причетне до відправки 11 000 північнокорейських військових до росії.

— «Тіньовий флот» рф – санкції проти ще 40 суден, які транспортують російську нафту. Загалом Британія ввела обмеження проти 133 танкерів – це найбільше серед країн Європи.

— Санкції проти 14 бізнесменів, у тому числі мільярдера Романа Троценка (2,2 млрд фунтів статків).

— Фінансування війни – під санкції потрапила компанія «Грант-Трейд» та її власники, які постачали до рф європейські технології. Британія підкреслює, що санкції спрямовані на послаблення військової економіки рф та підтримку України в боротьбі за спільну безпеку.

6. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, що засуджує російську агресію в Україні.

— Документ підтримали 93 країни, 18 проголосували проти, серед них США, росія, Ізраїль, Угорщина, Білорусь, Північна Корея, Еритрея, Судан, Центральноафриканська Республіка, Нікарагуа, Нігер, Малі, Бурунді, Екваторіальна Гвінея, Буркіна-Фасо, Палау, Гаїті та Маршаллові Острови.

— Ще 65 держав, включно з Китаєм та Індією, утрималися. Резолюція приурочена до третьої річниці російського вторгнення. Авторами документа виступили Україна та більшість країн Європейського Союзу.

— Раніше США намагалися переконати союзників заблокувати цю резолюцію та підтримати американський варіант під назвою «Шлях до миру», який висловлював «жаль з приводу трагічної загибелі людей» у ході «конфлікту» та закликав до якнайшвидшого припинення бойових дій.

— У запропонованому США документі не вказувалося на відповідальність за початок війни та не вимагалося одностороннього виведення військ.

— Відсутність підтримки з боку США для української резолюції підкреслює розбіжності між американською та європейською політикою щодо України.

— Поки майже 40 західних лідерів підтверджують свою підтримку Україні, Сполучені Штати залишаються осторонь, пропонуючи альтернативні підходи до врегулювання конфлікту.

— Це викликає занепокоєння щодо єдності західних демократій у протистоянні російській агресії та підтримці суверенітету України.

— Європейські лідери, такі як президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, наголошують на необхідності незалежності від США у прийнятті рішень та підтверджують свої зобов’язання щодо надання економічної та військової допомоги Україні.

— Вони підкреслюють важливість досягнення справедливого миру, який не передбачає капітуляції України.

7. Велика Британія та країни ЄС обговорять спільне фінансування оборони через побоювання щодо готовності США підтримувати НАТО під час президентства Дональда Трампа.

— Переговори відбудуться цього тижня під час зустрічі міністрів фінансів G20 у Кейптауні.

— «Це може бути фонд або банк. Наприклад, є концепція «Банка переозброєння», яку ми також розглядаємо», — заявив міністр фінансів Польщі Анджей Доманський.

— За його словами, обговорення між ЄС і Великою Британією тривають вже кілька місяців, оскільки «без Британії важко уявити оборону Європи».

8. Адміністрація Дональда Трампа планує посилити контроль над експортом напівпровідникових технологій до Китаю, розширюючи обмеження, запроваджені за Джо Байдена.

— Офіційні особи США вже провели переговори з представниками Японії та Нідерландів щодо обмеження роботи інженерів Tokyo Electron та ASML у Китаї.

— Також розглядається можливість подальшого обмеження експорту чіпів Nvidia, щоб Китай не мав доступу до потужних напівпровідників без спеціальних ліцензій.

— Адміністрація прагне узгодити ці санкції з союзниками, щоб унеможливити розвиток китайської мікроелектроніки, яка може бути використана для штучного інтелекту та військових потреб.

— Загальна мета США – заблокувати зростання китайської напівпровідникової галузі, унеможливити модернізацію збройних сил та обмежити розвиток передових технологій у КНР.

9. Канада завдала чергового удару по російському режиму: під санкції потрапили 76 фізичних та юридичних осіб.

— Новий пакет обмежень зачепив військово-космічні сили рф, Фонд Кадирова, пропагандистську організацію АНО «Диалог» і Російську мідну компанію.

— Також під санкції потрапили 109 суден, які використовуються Кремлем для обходу міжнародних обмежень.

— Це черговий крок, який посилює економічний та політичний тиск на Москву, змушуючи її платити дедалі вищу ціну за агресію проти України.

— Західна ізоляція росії триває, а її економічний маневр для обходу санкцій звужується з кожним днем.

10. Призупинення фінансування USAID відкриває двері для російського впливу у Східній Європі.

— Рішення президента США Дональда Трампа про замороження міжнародної допомоги загрожує зникненням фінансування громадянського суспільства у Східній Європі. Це підриває продемократичні ініціативи та створює сприятливі умови для посилення впливу росії в регіоні.

— Адміністрація Трампа фактично ліквідувала Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), припинивши більшість програм на 90 днів та відправивши майже всіх співробітників у відпустку. Це завдає удару по гуманітарних проектах і програмах розвитку у всьому світі.

— Наслідки найбільше відчують європейські країни, яким у 2023 році USAID виділило 17,2 млрд доларів, з яких основна частина пішла до держав Східної Європи, що межують з росією.

— Ці кошти (40% загального бюджету USAID) використовувалися для підтримки демократичних реформ, розвитку енергетичної інфраструктури та охорони здоров’я.

— Аналітики попереджають: скорочення фінансування для України, Грузії та Вірменії дає Москві шанс зміцнити позиції, тоді як Захід постає в образі ненадійного партнера.

— «Це підриває довіру до США та демократії загалом. Вашингтон відмовляється від «м’якої сили», яка могла б ефективно протидіяти російській пропаганді», — зазначає директор Центру регіональних досліджень у Вірменії Річард Гірагосян.

— «Замороження коштів USAID приносить користь лише авторитарним режимам», — додає він.

— росія вже активно діє у регіоні, а припинення іноземної допомоги лише посилить її вплив. Кремль продовжить нав’язувати наратив, що ці країни залишені напризволяще, що Захід їх зраджує, а США та Європа не є надійними союзниками

11. Міжнародна група з протидії відмиванню грошей (FATF) вперше з 2022 року не назвала росію країною-агресоркою в своїй декларації.

— У попередніх FATF завжди згадувало війну та засуджувало рф.

— Таким є результат української делегації, яку очолив Філіп Пронін, що з кінця минулого року є головою Держслужби фінмоніторингу України.

— Щоправда призупинення членства рф в FATF продовжує діяти.

— В попередні роки українська делегація вимагала від FATF внести росію до «чорного списку».

— Організація не пішла на такий крок. Однак те, що було призупинене членство росії в організації — заслуга попередньої української команди.