ЕПІЗОД 2. ВИСАДКА ДЕСАНТУ І СТРІЛЬБА ПО ОПі.
Ніколи стільки не брешуть, як після полювання, під час війни і до виборів – казав великий політик, залізний канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк.
Про те, що в Україні війна відомо всім.
А от про те, що розпочалась кампанія по виборах президента – знають лише втаємничені.
Бо на публіці найвеличніший політичний лідер сучасності наполегливо закликає…
«Відкрутити голову тим політикам, які все одно продовжують займатися виборами.
Відкрутити їм голову – можу вам порадити, – нещодавно звернувся до своїх виборців гарант Конституції. – Якщо зустрінете – відкрутіть».
А от за свою голову, судячи зі всього, Володимир Олександрович не переживає.
Бо її спокій надійно охороняють видатні мисливці на чеченців – Василь Малюк і Олег Татаров.
Тому, поки всі інші політики в Україні змушені ховати свої голови від обурених громадян, сам Володимир Олександрович активно веде власну передвиборчу кампанію.
Розповідаючи іноземним журналістам історію своїх потужних перемог.
В першій частині «Саги про незламність преЗЕдента» українці дізналися імена скромних героїв сучасності – Василя Малюка і Олега Татарова, які з ризиком для життя відстрілювали бійців підрозділу «Ахмат» прямо в урядовому кварталі Києва.
В зв’язку з чим їм тепер навічно доведеться оселитися на вулиці Банковій.
Бо якщо преЗЕдент їх таки звільнить, то країна може втратити своїх героїв!
Адже ще Лєрмонтов попереджав:
ПО КАМНЯМ СТРУИТСЯ ТЕРЕК
ПЛЕЩЕТ МУТНЫЙ ВАЛ
ЗЛОЙ ЧЕЧЕН ПОЛЗЁТ НА БЕРЕГ
ТОЧИТ СВОЙ КИНЖАЛ…
Ну, а вчора вельмишановна добропорядна публіка нарешті почула продовження «Саги про незламність преЗЕдента».
У виконанні преЗЕдента.
Попередня героїчна історія засяяла новими фарбами завдяки деталям, які повідомив Володимир Олександрович.
«Був тиск з різних сторін.
Були люди, які хотіли вбити.
І були постріли і було тощо.
ЗАГИНУЛИ ДЕЯКІ ЛЮДИ ТУТ, ВСЕРЕДИНІ НАШОГО ОФІСУ.
Були інші люди, наші, які захищали.
БУЛА ВИСАДКА ДЕСАНТА ТОЩО.
Все це відбувалось.
І паралельно з цим були ультиматуми.
І вони тиснули.
І паралельно з цим були дзвінки.
Від різних людей.
Тобто, дивіться.
Так, це отака історія»
НУ ЯК ВАМ РОЗПОВІДЬ?
НІЧОГО НЕ НАГАДУЄ?
Ось уривок інтерв’ю Віктора Януковича, яке він давав телеканалу «Дождь» 2 квітня 2014 року вже після того, як благополучно подолав всі перешкоди на шляху до Ростова.
На запитання російського журналіста про те, чи справді він звертався до путіна з проханням ввести війська на територію України, Янукович відповів:
«Я это сделал не случайно.
Потому что я сам стал объектом нападения бандитов.
Ведь по всей стране стали разъезжать вооружённые банды.
Они в том числе преследовали и меня на территории Украины.
Стреляли из автоматического оружия по моему кортежу.
Ранили моего офицера и так далее…»
Ця розповідь не залишає сумнівів, що Янукович – чистий лох!
У якого не знайшлося навіть двох таких героїчних хлопаків, як Малюк і Татаров.
А тому він змушений був звертатися по допомогу до путіна:
ПАМАГІТЄ!
ХУЛІГАНИ ЗРЄНІЯ ЛІШАЮТ!
От Володимир Олександрович – МАЛАДЄЦ!
Вміє кадри підбирати.
А кадри – вирішують все!
Ну що тут ще сказати?
Хіба що побажати найвеличнішому політичному лідеру сучасності і його кадровим PR-асам з офісу Мойдодира –
Не переграйте самі себе.
Бо неправдою світ пройдеш, а назад не повернешся.
Народ сказав.
А народ скаже – як зав’яже.
Бо якщо не зупинитесь, то найвеличніший політичний діяч сучасності може опинитися в ситуації комісара поліції Жюва, якого блискуче зіграв Луї де Фюнес в кінокомедії «Фантомас розходився».
До речі, ця кінокомедія вийшла не телеекрани рівно 60 років тому назад – у 1965 році.
Дивіться.
