Наразі слідчі ще нікому не оголосили про підозру, але це може відбутися найближчим часом.
Про це йдеться у матеріалі BBC.
«Спочатку у публічному просторі «здачу Півдня» пов’язували зі зрадниками у спецслужбі – з колишнім начальником ГУ СБУ в Криму Олегом Кулінічем (нібито саме він передав росіянам всі дані про дислокацію військ та інфраструктуру місцевості), а також з ексочільником управління СБУ в Херсонській області Сергієм Криворучком», — зазначають автори розслідування.
Проте пізніше журналісти з’ясували, що Кулініч не фігурує у справі про окупацію Півдня, як і інші працівники СБУ. Виявилося, що по цій справі проходять виключно військові ЗСУ.
За даними BBC, у справі ще нікому не оголосили про підозру, але цілком імовірно, що це може відбутися вже найближчим часом.
«З надійних джерел нам стало відомо, що слідчі вже допитали цілий список генералів та представників військового командування. Серед них – командувач сил оборони Сергій Наєв, колишні командувачі угрупування військ «Південь», зокрема генерали Андрій Ковальчук та Андрій Соколов, а також командири інших військових формувань, що входять до складу цього угруповання.
Свідчення також дав генерал, ексначальник Генштабу Віктор Муженко. Він зранку 24 лютого 2022 року приєднався до вищого військового командування та допомагав ухвалювати рішення у штабі», — зазначають автори матеріалу.
Джерела повідомили, що допитали ще одного колишнього начальника Генштабу, генерала Руслана Хомчака. Дали свідчення і колишні керівники Херсонщини, зокрема ексголова Херсонської обласної військової адміністрації Геннадій Лагута, якого 16 вересня знайшли мертвим у Києві.
«Також кілька наших джерел стверджують, що в рамках розслідування цієї справи слідчі приходили на бесіду до Валерія Залужного. За даними ВВС, процесуального статусу у цій справі в головнокомандувача ще немає, так само як не було і офіційного виклику на допит. Але не виключено, що такий статус з’явиться згодом. З огляду на такий можливий розвиток подій, у вузьких політичних колах справу про окупацію Півдня вже називають «справою Залужного».
Ми написали запит в ДБР, аби з’ясувати, чи фігурує Залужний в цьому розслідуванні, але там відмовились надати цю інформацію. Так само відмовились і в СБУ, представники якої беруть участь у спільній слідчій групі в цьому провадженні. У спецслужбі вказали, що основним слідчим органом у цій справі є ДБР, тож всі питання — до бюро», — пише видання.
Також слідчі допитали екскомандира 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка обороняла Південь, полковника Олександра Виноградова. Всього у справі свідчення дали понад пів сотні людей. Допитали і воїна Івана Сестриватовського, який в інтерв’ю раніше розповів, що мав підірвати мости на Чонгарі, але це в нього чомусь не вийшло.
P.S.
Слушні питання, що породжені брехнею та відбілюванням влади щодо бездіяльності у захисті півдня країни від Світлани Білуник:
«Щось пішло не так, УПячка опублікувала інтерв’ю Соколова, в якому з’явилось багато інформації, яка вказує на злочинну бездіяльність влади. І навздогін за попередньою статтею, виходить нова стаття Лукашової, весь зміст якої полягає в тому, що ви неправильно зрозуміли інтерв’ю Соколова, тому ми вам його пояснимо.
І почалося бла-бла-бла. А мости розмінували ще при Порошенку. А інші мости були заміновані, але не підірвались. А Антонівський і Каховський міст був не замінований для відходу, але їх захопив десант.
Та бла-бла-бла залишається тільки бла-бла-бла, а не аргументом в оправдання. Бо скільки б не було того бла-бла-бла, відповідей на основні питання ми не отримали:
1. Чому не будувались укріплення і не збільшувались мінні поля, коли про це розтлумачили в Білому Домі нашій делегації ще в 2021 році? Відмашки, що це треба було робити на чиїйсь землі не працюють. Це організація не фестивалю, а питання держбезпеки, а тому потрібно було їх вирішувати. Чому не було проведено посилення мінування мостів і не виділена охорона їх?
2. Коли була інформація, що рашисти по той бік КПП розміновують поля, то це вже був сигнал для підриву наших мостів. Чому не був даний наказ їх підривати?
3. Якщо Антонівський та Каховський міст готували для відходу, то він мав мати такий захист, щоб не допустити висадки десанту. Чому захисту не було?
4. Чому танки були заправлені тільки наполовину потреби активного бою і зупинились в розгар битви за Антонівський міст?
5. Вся трагедія захоплення Півдня полягає не тільки в непідриві мостів та відсутності укріплень, але й у просто смішній чисельності тих, хто мав відстоювати Південь. Одна неповна бригада, яка проводила відновлення чисельністю близько 1200 чоловік фізично не могла утримати весь південь. Чому не була проведена мобілізація резервістів для доукомплектації особового складу угрупування Південь, коли запах війни вже носився в повітрі? Чому влада бездіяла по формуванню бригад Тероборони, коли вже було зрозуміло, що раша попре? Чому навіть той малочисельний склад не розгортали на позиції, коли був явний рух на тому боці, а тримали військових в Олешках? Чому арта була відведена на полігон біля Києва, а сапери в Кам’янецб-Подільський? Це випадково? Як 3 опорники з 40 людьми кожен міг стримати ту армаду, яка стояла зі сторони Криму? На що був розрахунок?
А на ці питання, як би не старалась упячка відповідей немає. А суспільство має почути на них відповіді.»
А тим часом придворна УПячка виродила ще один матеріал на тему здачі Півдня з генералом Соколовим відповідальним в той час за цей напрям.
Журналістка зі списку «Миротворця» Соня Лукашова старанно намагалась «спростувати фейк про розмінування мостів», але по ходу виплило таке, що по здачі Півдня тут історія не про «розмінування мостів», а про тупо оголення стратегічного напрямку.
Те, що, за словами генерала Соколова, мали обороняти 4 бригади, обороняла всього 1 (одна) бригада, плюс 1 (один) окремий батальон морської піхоти.
Та й та 1 бригада перебувала за 80 км(!) від оборонних позицій, які мала зайняти у разі вторгнення, а саме на Олешківському полігоні. Там вона проходила злагодження замість зайняття і будівництва оборонних рубежів.
А зайняти оборонні лінії вона мала ті, яких … не існувало. Пару окопчиків викопали в посадках, каже генерал, бо земля належала фермерам і без введення воєнного стану військові відчужувати її не мали права.
В результаті 24 лютого 59 бригада висунулася назустріч ворогу з полігону в Олешках, але до оборонних позицій на перешийку (яких не існувало) їй по карті було далі ніж військам ворога. Чо нє смєйотєсь? Смєшно же! Хоть поржом!
«Мости були заміновані» і «нічого не розміновувалось», але стратегічний генічеський міст вимушений був підривати матрос Віталій Скакун ціною власного життя. Бо цей міст замінований не був. Тому Віталій Скакун вивів пікап з вибухівкою на «замінований» міст і намагався його підірвати вибухівкою на самому полотні. Але «противник уже впливав», прямо як на того морпіха Сестриваковського з поперднього інтерв’ю УПячки, який 10 хв бігав між розривів і свій міст підірвати не зміг. Тому ніхто не винний.
Наймерзенніше: героїчною самопожертвою матроса захисники «прой*ба півдня» намагаються витерти обісрані сраки керівників.
При цьому в інтерв’ю старанно обійшли увагою питання: а хто ж мав віддати команду підірвати мости заздалегідь? Генерал Соколов якось вскольз сказав, що «мости треба підривати до підходу противника, а не коли він вже біля них», і ми з цим абсолютно згодні. Так а хто ж умовах мирного часу мав віддати таку команду? Тішина. Мабуть Зінка.
Тим більше ми знаємо з інших численних інтерв’ю, що вже мінімум за добу наша розвідка, наш героїчний розвідник і наш Зеленський вже все знали про плани ворога, а з жінкою у ліжку Вова взагалі проснувся з фразою «почалось». Але чомусь не наказали підірвати мости.
Тобто що ми маємо.
Зеленський за тиждень до вторгнення їздить з камерами біля Криму, влаштовує «навчання» і всіляко бреше, що «все під контролем». В реальності, перешийок не обороняє ніхто. Один лише батальон морської піхоти, проти якого діє 30 тисяч російських військових. В 100 разів більше. Тобто з нашої сторони для військ ворога створили необхідні умови.
10 мостів заміновано не було. Команди на підрив заздалегідь віддано не було. А один міст, який був замінований, морпіх Сестриваковський підірвати «не зміг», бо за словами генерала Соколова «команду на підрив треба давати раніше».
«Нічого не розміновувалось, хіхі-хаха» це справедливо лише про ОДИН з 10 мостів. А ще про тоненьку мінну лінію в полях. Але вона була всім відома в тому числі ворогу, бо була помічена табличками «міни». Ну це щоб ніхто з місцевих мешканців випадково не наступов. Тобто і ніяких мінних полів теж не було.
Дана ситуація на Півдні як дві краплі схожа з ситуацією на Півночі. За пару тижнів до вторгнення з Півночі, про яке всі знали, угрупування військ не створено, напрям штучно оголений. 23 окремий танковий батальйон (вч А0229) у с. Великий Кобилин Овруцького району Житомирської області взагалі ліквідований одразу після приходу Зеленського в 2019 році.
4-та бригада оперативного призначення НГУ, яка створена прикривати напрям на Гостомель за 3 тижні до вторгнення (і через тиждень після отримання Зеленським даних глави ЦРУ про підготовку російського десанту на Гостомель) знята з Гостомеля і, за словами командира бригади полковника Артема Іллюхіна, перекинута на Широкий лан, потім в ООС, так в переїздах війну і зустріла.
Вся артилерія наявна в Києві прибрана з Києва і виведена на Схід, за свідченням не «свідків розмінованого чонгара», а начальника артилерії і ракетних військ
генерал-майора Андрія Маліновського.
Насправді, ми бачимо ось що.
Розвідка (Буданов) і Зеленський (від глави ЦРУ Бернса) отримали повні і точні розвідувальні дані про підготовку повномасштабного вторгнення ворога. В цих даних були всі напрями вторгнення: Схід, з півночі на Харків, з Криму на Херсон і Маріуполь, з Білорусі на Київ і морський десант на Одесу. А от генерали, які потім безпосередньо відбивають напад на цих напрямах до цього нападу не готові (за виключенням зони ООС). Заходів для відбиття нападу на цих напрямах не проведено.
Тобто Зелень, з Єрмаком, Даніловим і Будановим отримані розвідувальні дані від Генштабу приховали. Вони довідались про напад з 5 боків, а Генштабу повідомили про 1 напрям. ЗСУ зібрали всі війська в зоні ООС і мало не опинилися в найбільшому оточенні у світі.
А потім всім сказали, що до вторгнення «готувалися».
Версію цим дивним діям дав розвідник Роман Червінський за 3 місяці до вторгнення. У справі злочинного порятунку вагнерівців Лукашенко і Путін отримали убойний компромат на Зеленського. Маючи цей компромат, вони могли отримати змогу смикати за ниточки першу особу нашої держави.
— «Одна людина може нас всіх занапастити». — підсумував тоді Роман.
За це і сидить.
