Руссо економісто, обліко морале. Як російський економіст бачить мирне життя — та як всі вони його й бачать. Бо інакше не вміють, крім як через катування та знущання.
Мені вже раніше декілька разів дорікали, що нашо ти приділяєш стільки уваги тому одному рському шовінистові соніну. Тут декілька причин.
По-перше, з ним досить активно возюкається, перепрошую за жаргонізм, моя улюблена Київська школа економіки. Це і його участь у зарубіжних заходах КШЕ на підтримку України. Що, як на мене, легалізація рсні і це шкодить нам, як країні; бо таку легалізацію на Заході, імхо, сприймають як просування концепції «одін народ» — мовляв, політики та режими воюють, а народи все одно браття, і «рускіє за нас». Це і його членство в наглядовій раді тієї ж Київської школи – як на мене, як на випускника EERC (так колись називалася КШЕ), це totally unaccepted, коли в НР українського вишу є людина, що каже про «збереження» (саме так) Криму та Донбасу в складі росії. Мені особисто просто дуже прикро це бачити.
По-друге, цей сонін він дуже писучий, на відміну від інших російських економістів-емігрантів, які досить розумні та намагаються не демонструвати власних, як то зараз прийнято казати, імперських, поглядів на війну та на майбутнє росії. Тому ми часто вважаємо, що вони friends of Ukraine, вони за нас – бо мовчать: «мовчи – за розумного зійдеш» дуже гарне прислів’я. І от цей сонін дає розуміння, завдяки оцій медійній балакучості, що і як вони думають насправді.
Російської свідомості, чи то пак «шкільної прошивки» так просто не позбавитися. Для росіянина, видається абсурдним, що міста можна звільняти без тотального руйнування. Що відновлення територій після окупації – ними ж, росіянами – можна робити без катівень, в’язниць та масових розстрілів. Їм не спадає на думку, що людей можна не катувати та не розстрілювати. Що міста можна не рівняти із землею. Що м’якість і чіткі та рівні правила це краще, ніж силовий примус.
Їм це просто не приходить в голову. Вони судять по собі та міряють по собі – як би вони робили.
Інша «прошивка», інші цінності, інший світогляд. Якими би вони не були освіченими, скільки б не жили за кордоном, у яких вишах би не працювали.
Тому, я вважаю, дуже гарно, що є ці росіяни, які прямо висловлюють те, про що всі вони думають, і варто то розуміти, коли маємо з ними справу. Що в нас різні цінності та різні світи. Краще взагалі не мати справи.
Євген Дубогриз
