ТОМ КУПЕР
ВІЙНА В УКРАЇНІ : 2-3 КВІТНЯ 2022
«Доброго дня всім! [Опубліковано 4 квітня 2022 р. о 16.00 за Києвом].
Вибачте, що пізно сьогодні, але в мене також є своя «робота».
Ось мій звіт про два останні дні війни в Україні :
.
СТРАТЕГІЯ
У ніч з 1 на 2 квітня частини 35-ї та 36-ї армій РФ повністю залишили свої позиції на північ від Києва й відступили на територію Білорусі. Таким чином, Київську область звільнили… а далі українці побачили сотні покинутих бойових машин, стільки ж трупів солдатів росармії, масштабно понищені містечка та села на північний захід від Києва (70-80% Ірпеня та Бучі зруйновано й непридатно для проживання); а також – наслідки масових розстрілів цивільного населення. Розслідування подій вже почалося, але потрібен ще якийсь час, щоб встановити всі деталі… і знайти всі тіла. Станом на зараз уже знайдено 410 убитих – руки зв’язані, єдиний постріл у голову (більше 200 осіб були поховані в одній колективній могилі).
Трагедія в тому, що це лише перший з-поміж доказів того, про що ходили чутки впродовж останніх кількох тижнів: путінська «денацифікація» України передбачає методи, схожі з якими застосовували до населення України нацисти в 1941-1944 роках… Далі ще гірше: на півдні й на сході ці методи будуть ще жорстокішими. В цьому немає нічого дивного, адже російська армія складається з погано підготованих, озлоблених і фрустрованих солдатів, а також парамілітарних бойовиків, як-от росгвардія, ПВК вагнер і ФСБ, які вже прочісують Херсон, Мелітополь та інші окуповані території, проводячи арешти за довгими списками «неблагонадійних» політиків, журналістів і активістів.
Звісно ж «вишестоящі органи» в москві були «здивовані» й одразу ж відкинули будь-яку відповідальність за вбивство цивільних. Вони наполягають, що російські війська відступили ще 31 березня, а тому всі жертви – включно з цивільними, з руками зв’язаними за спинами й застреленими в голову десь між 1 та 3 квітня – трапилися внаслідок артилерійських обстрілів ЗСУ… кремль навіть вимагав скликання Ради безпеки ООН, щоб «розслідувати провокацію українських радикалів у Бучі»…
Думаю, саме час вишпурнути Росію з ООН. Тоді вони зможуть організовувати собі стільки самітів, скільки захочуть.
Тим часом, я не маю сумніву: путіна більше не цікавить ні його особиста репутація, ні імідж росії; так само він не прийме жодної поразки. [Хіба що його змусять до цього обставини: про це Купер писав раніше – перекл.] Він (все ще) не оголосив загальної мобілізації (бо це дуже дорого й ризиковано для його становища), проте вже зараз робить щось схоже тільки в меншому масштабі: наприклад, після фальшивої атаки на бєлгородську нафтобазу три дні тому, в районі було запроваджено воєнний стан і розпочато обов’язковий призов резервістів. Під тими чи іншими приводами ще 60.000 резервістів збирають у краснодарі, дагестані, інгушетії та пермській області. Прикметно, що це чи не найбідніші регіони росії: здається, рекрутери мотивують потенційних солдатів перспективою легкого грабунку в Україні…
.
ПОВІТРЯ
Росіяни посилили обстріли критичної інфраструктури балістичними та крилатими ракетами й це стосується центральної, південної та західної України. Влада в Києві запровадила жорсткий контроль відповідної інформації, проте наскільки знаємо останніми днями було знищено нафтосховища в Одесі, Тернополі, Рівному та Миколаєві. Крім того, була спроба завдати удару по командному центру ППО в Василькові та аеропорту Баловне поблизу Миколаєва.
Російські ВКС продовжують робити по 300 вильотів на день, точніше тепер за ніч. Здається, українські повітряні сили навчилися заманювати російські Су-35 в пастки, де на них чигають ракети земля-повітря. Схоже, саме так вчора збили одну з російських «сушок».
.
ПІВНІЧ
Після повного відходу російських військ із зони на захід від Дніпра в північних та північно-західних околицях Києва й також виходом українських частин на кордон із білоруссю, боротьба на цьому напрямку закінчилася. Відновлення та відбудова цих територій, напевне, займе наступних десять років (чи й довше)…
.
ПІВНІЧНИЙ СХІД
2 квітня 1-а танкова українська бригада, посилена кількома підрозділами тероборони, продовжили визволяти села на південь та південний захід від Чернігова, перед тим як почати рухатися до північного заходу. Тим часом, російська 41-а армія, замість традиційного жорстокого опору, просто пішла на північ і відступила в білорусь. Щобільше, через такий же швидкий відступ 2-ї гвардійської армії по трасі М02 на схід від Конотопа, українські сили того ж дня заволоділи дорогою з Києва до Чернігова. Тож наскільки можу судити, як не рахувати кількох загублених своїми бродяг (а також купи трупів та пошматованої техніки), жодного російського солдата в Україні на північ та на схід від Чернігова не залишилося – аж до Шостки, гарнізон якої, до речі, витримав п’ять тижнів облоги! Тобто Чернігівська область тепер також вільна від росіян.
Звісно, ліквідовувати залишену російськими військами розруху (розміновувати там і т. д.) доведеться кілька років. А відбудовувати міста ще довше: мер Чернігова заявив, що 80% міста знищено. Точна кількість жертв серед цивільних у місті (вже не кажучи про містечка та села довкола) наразі невідома…
Ще далі на південь українська армія впродовж свого наступу відновила зв’язок із гарнізоном у Ніжині й звільнила Крути. Станом на сьогоднішній ранок, я не певен, чи залишився ще хоч один боєць росармії в Бурині та Путивлі, які ще майже 100 км. на схід.
Окремі російські сили – найперше, підрозділи, сформовані з резервістів на Донбасі, – як видається, все ще бродять десь на схід від Сум, але може українці ще просто до них не добралися.
Харків й далі постійно обстрілювали та бомбардували впродовж останніх двох днів, проте росармія тримається на віддалі від міста. То й не дивно, адже українська 92-а маханізована бригада знову на марші: цього разу вона рухається від Малої Рогані та Чугуєва до російського кордону. Цілком непогана ідея, адже це потенційна загроза для північного флангу та тилу 6-ї російської армії, що зі свого боку важить для перспектив подій, котрі в ближчі дні відбуватимуться в районі Ізюма.
Повністю окупувавши Ізюм (в місті залишалося 15-20 тис. цивільних і влада просила про їх негайну евакуацію), 6-а російська армія, посилена десантниками 36-ї армії, застосуванням [забороненних конвенціями] вогнеметів ТОС-1 та інтенсивними авіаударами (тепер лише нічними), спромоглася витіснити 81-у та 95-у десантні бригади з Топольського та Кам’янки. Вчора, 3 квітня, росіяни провели чотири успішні атаки на Малу Комишоваху та Тихоцьке. Цілком можливо, що вони захоплені ЗС РФ сьогодні вранці. [Наголошую, що оперативні дані ЦІЛКОМ можуть відрізнятися. Якщо хтось має свіжіші, прошу подавати в коментарях – ред.]. Тобто, як я й писав тиждень тому, російський наступ на Барвінкове та/або Слов’янськ, вочевидь, буде вирішальною битвою цього етапу війни (яка, на мою думку, ще триватиме довший час).
.
СХІД
За останні два дні росіяни зосередили всі недобиті підрозділи, які їм вдалося вивести з північного заходу Київської області через білорусь та курск, на сході України — на землях на схід та на південний схід від Харкова. Отже, 20-а і 8-а загальновійськові армії росіян відчутно посилили спроби захопити Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Попасну в північній частині лінії розмежування: цю місцевість наразі атакують із північного заходу, півночі та сходу водночас.
До того ж, вчора 8-а армія спробувала розширити прорив на захід від Горлівки та атакувала Новобахмутівку: наскільки мені відомо, зараз росіяни зайшли в це село. Проте біля Донецька жодних ознак такого просування немає.
.
МАРІУПОЛЬ
Певно, 8-а загальновійськова армія не може просуватися на захід від Донецька тому, що український гарнізон у Маріуполі досі утримує місто. Тобто мізінцеву (командувачу 8-ї армії) бракує сил для наступу в західному напрямку, його підрозділи скуті боями. Саме тому, повністю ігноруючи безпеку цивільних, він по кілька разів на день засипає місто залпами важких вогнеметів ТОС-1 [заборонені конвенціями – ред.]. Схоже, російська армія вкупі з кадировцями росґвардії мають величезні проблеми в боях із полком «Азов» у районі заводу «Азовсталь»: полк досі контролює більшість території заводу та прилеглу частину порту: навіть французькі неонацисти, що «належать» до росґвардії, повідомляють про важкі втрати росіян (так, інколи доводиться перевіряти їхні сайти за браком інших джерел…). Однак на північному боці периметру 36-та бригада української морської піхоти поки не вибила росіян з будівлі адміністрації Кальміуського району.
Місцева влада закликає мешканців евакуюватися, але наразі це дуже непросто: 2 квітня близько 500 людей самотужки змогли виїхати через російські блокпости в бік Запоріжжя. Ще 469 мешканців виїхали цим шляхом учора.
.
ПІВДЕНЬ
Вчора, 3 квітня, українці звільнили Олександрівку, на північ від Херсона [село біля річки Інгулець, на південному сході Миколаївської області — перекл.], а також дісталися Білозерки, на захід від Херсона. «Відплатою» 49-ї армії росіян стали важкі обстріли Миколаєва минулої ночі та сьогодні вранці — передусім реактивними системами залпового вогню БМ-30 «Смерч», зокрема ракетами із касетними снарядами. Принаймні чотири лікарні та міський дитячий будинок зазнали прямих ударів. Кількість жертв наразі невідома.
На східному березі Дніпра: 58-а армія все ще возиться з підкріпленням. За минулі два дні рухався тільки її 71-й мотострілецький полк, але його атаку на Вугледар 2 квітня українці успішно відбили».
.
ТОМ КУПЕР — австрійський воєнний аналітик, автор більш як 20 книг про війни в ХХІ ст., зокрема про Сирійську війну 2015-2017 рр.
Перекладено спільно з Микола Ковальчук
P.S.
