Президент Володимир Зеленський провів зустріч зі спеціальним представником США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер.
Про це повідомляє пресслужба президента.
Зеленський зауважив, що всі партнери України докладно поінформовані про термінові потреби щодо посилення системи протиповітряної оборони нашої країни для захисту міст, маршрутів вітчизняного експорту та критичної інфраструктури.
Було порушено питання забезпечення макрофінансової стабільності України у 2024 році.
Президент зазначив, що проєкти з відбудови потребують приватних інвестицій. Тому українська сторона розраховує на активне залучення американського бізнесу до довгострокових проєктів у найбільш перспективних галузях української економіки, як-от сільське господарство, машинобудування, хімічна промисловість тощо.
Було окремо порушено питання використання заморожених російських активів як суттєвого джерела коштів для відбудови України.
Пріцкер запевнила у продовженні підтримки України з боку США.
«США непохитні у своїй підтримці України. В наших національних інтересах підтримувати Україну. І я знаю і розмовляла з багатьма людьми в Конгресі, що Україну підтримують обидві партії, є широка підтримка серед американського народу і є непохитна підтримка України з боку президента Байдена», — сказала вона.
Цікаво, що на зустрічі Президента України зі спеціальною представницею США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер немає ні Премʼєр-міністра, ні профільного віце-премʼєр-міністра з питань відновлення.
Я так розумію, що Єрмак планує залишитися на посаді після війни і відновлювати Україну?
Якісь просто чотири руки, два серця і один рояль…
П.С. Якщо ми спілкуємося зі спецпредставником США з відновлення України, на столі має бути декілька томів Програми Відновлення, яку нам вже рік обіцяють.
Де вона?
За столом має сидіти віце-премʼєр-міністр з відновлення, який персонально за неї відповідає.
Де він?
І до чого тут Єрмак?
Він ж навіть не близнюк і питання економіки не належать до компетенції Офісу. Але це Зеленський зрозуміє тоді, коли стане відповідати за лампочки в кожному підʼїзді через недолугу роботу своїх радників.
Бачу Міша Подоляк трохи змінив тактику. Вже не пишуть про російське ІПСО (ніхто ж не вірить), а видали методичку різним позитивним з приблизно таким текстом: «важкий час прийшов, зараз всі будуть кричати, що ми не досягаємо цілей на фронті, в тилу страшенна корупція, а тому треба сідати за стіл переговорів з ворогом, щоб припинити жертви».
З цього всього можна зробити один короткий висновок: Пенні Пріцкер, американку українського походження, уповноваженого з економічного відновлення України від США, аудитора-ревізора, наша влада боїться більше, аніж ворога.
Тому що із усіх подоляківських тез саме теза корупції, і невідворотнього за неї покарання зі сторони США, страшніша за будь-що.
Жоден американський уповноважений функціонер не заявляв, що Україні потрібно сідати за стіл переговорів з ворогом. Жоден британський. Жоден польський.
Але ОП постійно просуває цю тезу з літа, наголошуючи що це саме ініціатива союзників. Потім коли це не пройшло, говорять, що тепер це проплачена інфополітика ворога, причому у неї намішали усе: переговори, корупцію, зневіру, відсутність результатів у контрнаступі.
Переговори — ворожа тема, але чому її просуває ОП?
Корупція — внутрішня тема, що вийде за межі України завдяки висновкам і діям Пріцкер.
Відсутність результату — наслідок потужності ворога, могутньому укріпленню ним зайнятих рубежів, а також відсутності авіації та далекобійних ракет.
Але позитивним вигідно все намішати а єдине і потім кричати, що це все ІПСО саме ворога.
Ні. Українці чітко розуміють, де ворожі вкиди, а де вкиди ОП, які чомусь мало чим відрізняються від вкидів ворога з приводу переговорів.
Як там пишуть позитивні: скоро ви побачите негативні дописи про владу. Намагаються підстелити там, де впадуть. Ой не вийде.
Ось вам із «не на часі» ми дійшли до «нарешті союзники починають активно діяти».
До речі, знаєте з ким пані Пріцкер провела першу зустріч? З очільниками САП та НАБУ.
Дякуємо США за пані Пріцкер. Там в очах написано: ану дайте но мені цього Єрмака…
