Рік пройшов — вони визнають, що брехали.
«Насправді, очевидно, що «Весна прийде — саджати будемо» — політичні лозунги, які дуже часто є перебільшенням, певною алегорією. Тобто людям подається загальний меседж. І завдання – переконати їх в тому, що цей загальний меседж буде реалізований. Очевидно, що його не можна сприймати буквально і особливо через правову призму». — Рябошапка.
Простота і жорстокість цього поца вражає.
Брехати перед виборами це, виявляється, «перебільшення» і «алегорія». Заклики до крові і розправ — просто «меседж, який подобається людям». Те, що можливі жертви можливо невинні, тьху і розтерти — дрібниця. Завдання — «переконати виборця, що цей меседж буде реалізовано». Але реалізувати його, і це вам має бути «очевидно», неможливо.
Свої злодійкуваті і криваві погляди цей екс-гравець дрім-тім Зеленського ізрєкає щиро і відкрито.
Зе-команда це дві категорії: покидьки і дебіли. Дебіли — ті, що щиро повірив телевізору, в якому всякі мосєйчучки день і ніч розповідали про Свинарчуків, нестерпну ко-корупцію і Порошенка, який убив і з’їв брата. Ті, яких знайшли на смітнику, постригли, відмили і відправили на прискорені курси депутатства в Трускавці. Ця категорія хоче щиро отримати владу, щоб здійснити правосуддя. Але таких — меншість.
Більшість — покидьки. Ті, хто з самого початку все розумів, що це просто «меседж, який подобається людям».
Вся ця срана дрім-тім на чолі з Зе-клоуном це цинічні, брехливі потвори. Вони знали, що брехали. Вони хотіли одурити всіх. І вони визнають це. І ще вони вимагають від вас визнати їхнє право обманювати.
Але знаєте? Цей Рябошапка обов’язково зробить кар’єру в Україні. Він знову стане «активістом», трансперенсі інтернешнал знову дасть йому посаду «онтикорупціонера» з «бездоганною репутацією», всі ці шустери, мосєйчучки, шабуніни і проча пліснява продовжать протягувати йому при зустрічі копита і навіть не мити руку після цього. Бо вони всі такі самі.
І найпечальніше: зараз їхній час.
P.S.
День за днем «слуги» показують своє істинне обличчя. Декілька днів назад Верховна Рада провалила важливий геополітичний законопроект, про визнання агресорів в Другій Світовій війні.
Символічно, що сьогодні, в день коли вся країна вшановує жертв політичних репресій, Разумков говорить про такі речі.
СРСР для нього не агресор. Тобто країна, яка вбила трьома Голодоморами мільйони людей, розстрілювала українських селян, інтелігенцію, знищила все українське — це НЕ агресор.
Неосталіністи нової доби показують свої справжні наміри. «Нові обличчя» виявились в своїй частині звичайними комуністами, що досі дивляться на Москву. Для них «українське» це чуже, вороже, непотрібне.
Рік назад хтось кивав на минулу Верховну Раду. Теперішня не здатна проголосувати навіть проукраїнську постанову. Не здатна відстояти елементарні інтереси держави, а вище керівництво сповідує цінності вічного агресора.
Этот памятник находится в Парагвае. Его поставили парагвайцы диктатору Альфредо Стресснеру, который «избирался» править страной с 1954 по 1989 годы. Для основы памятника взяли статую диктатора и разбив ее, придавили сверху бетонными блоками и стянули арматурой. Надпись на памятнике гласит – «БОЛЬШЕ НИКОГДА!».
Хорошее напоминание всем тем, кто думает, что их власть будет вечной.
