Російська Федерація продовжує концентрувати на кордонах з Україною значні сили, головним ядром яких є бронетанкові з’єднання. Саме на танкову навалу армія РФ робить головну ставку у можливому повномасштабному наступі.
Про протистояння цій загрозі, тактиці та слабких місцях розказав Вадим Павлич — танкіст та фахівець-практик.
Від бригад до дивізій та армій
«Бої на Донбасі продемонстрували РФ, що їхній перехід на бригадну структуру — помилковий. У 2014 році це була новинка, але надалі наша артилерія звела їхні БТГ нанівець. А у 2016 році їм просто не вистачило сил, бо ми їх «перегризли» — вони застрягли у нашій обороні.
Тому вони вирішили повернутися до радянської системи з відмовою від бригад та поверненням до полків, дивізій та армій. Справа в тому, що неможливо просто скопіювати механізми, які були розраховані у СРСР на дивізії та «натягнути» їх на західну бригадну систему.
І тепер вони застосовують все те, що було напрацьовано у часи СРСР — використання масовості та старої організаційно-штатної структури, включно з технічним обслуговуванням ремонтними батальйонами.
.
Також це дозволило використати відпрацьовані десятиріччями розрахунки щодо витрат паливно-мастильних матеріалів, снарядів, добові норми маршів. Вони повернулись до цих формул. У результаті, якщо взяти нашу танкову бригаду у кращому виконанні, то це буде лише їхній танковий полк», — розповів Вадим Павлич.
Для розуміння: танковий полк (у класичному виконанні) — це три танкові батальйони — 94 танки, а танкова дивізія (класичного виконання) має два танкових полки, також танки знаходяться і у мотострілецькому полку.
.
Слід зазначити, що таке «класичне виконання» на практиці реалізовується з «місцевими особливостями» і реальна організаціно-штатна структура полків та дивізій, кількість бойових машин, їх типи та навіть особовий склад у армії РФ — різний у різних підрозділах.
Але одна дивізія фактично має трикратну перевагу над бригадою у живій силі та техніці, що за статутами часів СРСР є мінімальною умовою для наступу. І «розпис» російських сил навколо України саме у вигляді штатних угрупувань, на противагу батальйонно-тактичним групам, значно краще відображає реальний рівень загрози.
Також, як зазначив Вадим Павлич, у Сирії армія РФ відпрацювала те, що не змогла зробити на Донбасі — відпрацювання у бойових умовах взаємодії між авіацією та наземними підрозділами. Як під час безпосередньої вогневої підтримки, так і завдання удару далекобійним ракетним озброєнням.
Вірогідні напрямки ударів
З 2014 року Кремль планомірно нарощував військову присутність та інфраструктуру на північних кордонах з Україною, а фактичне перетворення Білорусі у «федеральний округ РФ» дозволило розширити плацдарм можливої атаки на додаткові 1000 км білорусько-українського кордону.
Станом на сьогодні навколо України розміщено чотири армії, а ще одна перебазовується у Білорусь, а також фактично три армійські корпуси.
.
Зокрема у напрямку лінії Чернігів-Суми розміщено 1-у танкову армію, 20-а загальновійськова армія — на напрямі Слобожанщини, а на південному кордоні Білорусі розміщуються підрозділи 41 загальновійськової армії.
Також на окупованій частині Донбасу діють 1-ий та 2-ий армійські корпуси так званих «ЛДНР», які інтегровані у загальну систему керування збройних сил РФ. За ними розгорнута 8-а загальновійськова армія, а на Кубані — 49-а загальновійськова армія.
49-а може діяти, як у напрямі Донбасу, так і через окупований Крим, в якому також зосереджені значні сили, ядром яких є 22-й армійський корпус та Чорноморській флот РФ. Не варто забувати й про невизнане Придністров’я де розташоване окреме угрупування армії РФ.
.
«На мій погляд, удар з окупованого Криму, буде мати на меті лише відволікаючий характер для розтягування оборони. А морські десанти, про які зараз активно говорять, в умовах мінусових температур — призведуть лише до втрат особового складу. Відволікаючі маневри та артилерійські удари — так, напад на зустріч російським підрозділам, які атакують зі сходу на завершальному етапі — можливо.
.
Скоріш за все, противник буде використовувати і ті засоби та сили, які зараз ще знаходяться поза межами контролю розвідки. Також помітне накопичення саме живої сили, йде перекидання особового складу з Далекого сходу РФ, з північних регіонів. Необхідно відстежувати ті підрозділи, які нещодавно пройшли навчання, були відмобілізовані та пройшли бойове злагодження.
Необхідно розуміти, що техніка для цих підрозділів накопичувалась поблизу наших кордонів протягом року. За цей час РФ неодноразово підводила та відводила підрозділи, а ось скільки техніки залишилось поблизу України — окреме питання. Тобто техніка могла бути законсервована та лише чекає прибуття особового складу», — розповів Вадим Павлич.
Тактика орди
«Для Росії досвід наступальних дій не змінився з XIII сторіччя, з часів татаро-монгольського нашестя — брати кількістю. Але варто розуміти важливу річ — людина на обороні просто втомлюється «махати мечем», а коли ворог має значну чисельну перевагу він може відвести з бою один підрозділ та одразу замінити його іншим, обійти вузол спротиву. Тобто не треба думати, що ворог впреться в оборону та буде давити до кінця.
Від сучасної танкової навали взагалі захищаються іншими методами. Найефективніший — це не дати йому заправитись — ліквідувати маневровий компонент. Для того, щоб танковий підрозділ йшов у наступ його забезпечує безліч додаткової техніки з «наливайками».
.
На мій погляд, противник буде робити стрибки до 120 км максимум де буде захоплювати опорні точки та розгортати на них бази забезпечення. Скоріш за все це будуть великі залізничні станції, бо армія РФ відпрацювала взаємодію залізничних військ, які мають забезпечити логістику. З цих вузлів автомобільна техніка вже буде розвозити паливо та боєприпаси вже на відстань 30-40 км, де будуть розміщені передові бази постачання.
Також слід звернути увагу на управління танковими підрозділами армії РФ, яка використовує автоматизовані системи управління. Особливо на масове використання БПЛА типу «Орлан-10». І це насправді ще одна «калька» з нашого досвіду, бо до 2016 року РФ робив ставку на великі дрони типу «Форпост». Але пункти керування БПЛА та всі командно-штабні машини можливо доволі легко зафіксувати засобами радіотехнічної розвідки та отримати їх точні координати.
.
Тобто якраз по логістичним та командним вузлам і треба буде бити далекобійним ракетним озброєнням — «Вільхою», «Смерчем», «Точкою-У».
Також необхідно використовувати весь потенціал того, що ми на власній землі. Це дії сил спеціальних операцій, які мають «полювати» за тиловими колонами. Використовувати дистанційне мінування для того, щоб ворог був змушений йти у потрібному нам напрямі — у вузості-дефіле. Використовувати засідки, мережу хибних та оборонних позицій, тобто у наших командирів має бути ціла низка тактичних прийомів.
Вважати те, що достатньо лише створити взводні опорні пункти — це помилка. Жодний танкіст не ризикне йти на ВОП у лоб. Для цього необхідна велика концентрація сил і все одно це призведе до значних втрат. Бо на кожному ВОПі є мінні поля, ПТРК, протитанковий резерв. Тобто армія РФ буде намагатися йти там, де вони будуть впевнені у відсутності спротиву. І наші командири повинні розуміти, де саме ворог буде намагатись їх обійти.
Якщо це станеться, то багато чого буде залежати від зустрічного бою, який є найбільш неприйнятним для обох сторін, бо втрати розподіляються 1:1. Але він дає час для цементування оборони», — вважає Вадим Павлич.
Не тільки танки
Але окрім танків, які в армії РФ є головним засобом прориву особливу увагу треба приділити БМП-3. Кремль зробив окрему ставку на цю машину, не тільки розгорнувши її масовий випуск, а й провівши її модернізацію, встановивши уніфіковану башту «Бахча».
Це дозволило значно розширити бойові можливості БМП-3, яка озброєна 100-мм та 30-мм гарматами завдяки тепловізору, панорамному командирському прицілу та новій системі управління вогнем.
.
«БМП-3, якщо говорити відверто, це вже легкий плаваючий танк. У випадку, якщо танки, за старою радянською традицією, відірвуться від піхоти, або навпаки зав’язнуть, то БМП-3 здатна виконувати широкий спектр задач самостійно. Вони мають кращі показники прохідності, форсувати водні перешкоди без підготовки та діяти автономно. До того ж БМП-3 — це єдина радянська машина, яка мала доволі високий рівень комфорту, що дозволяло механіку водію здійснювати довгі марші.
Також слід звернути увагу, що РФ уніфікувала БМП-3 та встановила «Бахчу» на БМД-4. Тобто десантні підрозділи російської армії мають доволі потужні машини. У випадку, якщо централізована система протиповітряної оборони України буде знищена, то це дозволить РФ проводити масові десантні операції — так званий «вертикальний маневр».
.
Це найбільш загрозливий момент, який ворог постійно відпрацьовує на навчаннях. Тобто Кремль розраховує знищити наше ППО, а після цього провести захоплення важливих вузлів у тилу за допомогою десантних підрозділів.
Якщо РФ повернулась до досвіду СРСР, нехай і модернізованому шляхом нової техніки, засобів керування, розвідки та вогневого контакту, то необхідно уважно подивитись на досвід НАТО часів Холодної війни. Точніше — на засоби Альянсу у західній Європі, які мали знешкодити армії СРСР під час його «стрибку до Ла-Маншу». І Захід якраз і зробив ставку на всеосяжне насичення протитанковими засобами.
Тобто ми маємо шляхом іноземної допомоги, власними ПТРК, дронами-камікадзе, ударними БПЛА створити потужну систему захисту проти бронетанкової загрози армії РФ. Необхідно відійти від ілюзій, що в цій сфері ми вже зробили все що могли. Шукати нові підходи в організаційно-штатній структурі наших бригад та підрозділів. А головне — не втрачати час та зупинитись на тому, що, як ми вважаємо, ми вже досягли та навчились», — підкреслив Вадим Павлич.
Слід зазначити, що саме для протистояння танковій навалі СРСР була розроблена ціла низка озброєння. Починаючи від ПТРК TOW, а у подальшому — Javeline, до керованих ракет Hellfire, ударного вертольоту AH-64 Apache, штурмовика A-10, суб-елементів з індивідуальним наведенням для тактичних ракет і багато чого іншого. Навіть танки у країнах Альянсу свого часу розглядались, як, в першу чергу, протитанковий засіб. А той же Abrams отримав осколово-фугасний снаряд лише у 2000-х роках.
defence-ua.com
