Україна лише нещодавно увійшла до групи з двадцяти країн світу, що можуть виготовляти гелікоптери. Це було досягнуто завдяки зусиллям колективу та власників приватного підприємства – ПАТ «Мотор Січ».
Однак чи вдасться українським виробникам утримати нашу країну серед передових в технологічному відношенні держав на одному ентузіазмі – це велике питання. Особливо в ситуації, коли з боку чиновників лунають заяви про закупівлю гелікоптерів іноземного виробництва. А що найбільш дивно – таких, що за типом та літно-технічними характеристиками не переважають, а в дечому і уступають українським машинам.
МВС вимагає французьких гелікоптерів…
29 травня 2018 р. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков підписав з державним секретарем Міністерства економіки та фінансів Франції Дельфін Жені-Стефан угоду на закупівлю 55 гелікоптерів французької компанії Airbus Helicopters.
Згідно з повідомленням, у МВС підписали угоду на закупівлю гелікоптерів трьох моделей – Н145, Н125 та Н225.
«Сьогодні ми підписали угоду між французькою і українською стороною, загальна вартість якої близько 551 мільйона євро. За умовами угоди, французька сторона в два етапи передасть Україні спочатку 37 вертольотів компанії Airbus, а потім ще 18 вертольотів. З них 21 гелікоптер – моделі Н225 – гвинтокрили, які мають вантажопідйомність більше 10 тонн. Така техніка не випускається в Україні, а нам вона дуже потрібна. Уже цього року ми отримаємо перші чотири машини», – розповів Аваков.
29 травня 2018 року Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков підписав з державним секретарем Міністерства економіки та фінансів Франції Дельфін Жені-Стефан угоду на закупівлю 55 гелікоптерів французької компанії Airbus Helicopters / Фото: Прес-служба МВС України
Ця новина і вислів Міністра внутрішніх справ України про те, що «така техніка не випускається в Україні» сколихнули «Мотор Січ» та багатьох експертів, адже ці слова Арсена Авакова явно викривляють реальний стан речей та дисонують з затвердженою Українським Урядом на початку травня ц.р. Стратегією відродження вітчизняного авіабудування…
На початку травня ц.р. Уряд України затвердив Стратегію відродження вітчизняного авіабудування. яка дисонує з оголошеним наприкінці березня ц.р. рішенням про придбання у франції 55 гелікоптерів компанії Airbus Helicopters. На фото: Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков та міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан потискають руки після підписання угоди про придбання 55 гелікоптерів компанії Airbus Helicopter/Фото: Прес-служба КМУ
Це, досить суперечливе рішення, йде всупереч тим заявам високопосадовців, що раніше звучали під час презентацій можливостей вітчизняного гелікоптеробудвання та схвальними відгуками з боку експлуатантів вітчизняних машин, що вже поступили до силових структур України. Крім того, воно йде в розріз з неодноразовими твердженнями урядовців України про необхідність підтримки вітчизняного виробника, що особливо актуальним є під час економічної кризи, з якої наша країна ціною неймовірних зусиль намагається вибратись.
На початку травня ц.р. Уряд України затвердив Стратегію відродження вітчизняного авіабудування на період до 2022 року. Серед основних заходів стратегії: організація для потреб армії і силових структур, а також на експорт поглибленої модернізації та виробництва гелікоптерів Мі-2МСБ і Мі-8МСБ; створення і організація багатоцільового легкого гелікоптера злітною масою 4-5 тонн у рамках НДДКР «Корольок» МСБ-2; організація виробництва гелікопера злітною масою 7-8 тонн; організація виробництва лопатей і головних редукторів для гелікоптерів сімейства «Мі».
В експертному середовищі виникає запитання, яким чином узгоджуються дії представників МВС з основними цілями Стратегії відродження вітчизняного авіабудування. Також здивування викликає і той факт, що подібне рішення навіть не передбачало проведення попереднього конкурсу на задоволення потреб МВС у гелікоптерах, відповідно до затверджених Урядом тендерних процедур, де б національний виробник хоча б зміг заявитись та показати свої можливості.
Крім того, в інформаційному просторі відсутня інформація про будь-які офсетні умови, що має бути дуже актуальним для випадків з іноземними постачальниками. Постачальники такого рівня, як Airbus вже давно звичні до того, що виграючи тендери в іноземних країнах на постачання власної продукції, мають також (у випадках з країнами які дбають про своє майбутнє) передавати технології, вкладати у розвиток виробництва країни-покупця, або залучати місцеві компанії до опанування процесів технічного обслуговування та забезпечення експлуатації поставленої техніки.
Також наразі невідомо, чи обізнані в Уряді з тим, що закупівля техніки іноземного виробництва – це лише вершина айсбергу тих витрат, що слідують за цим. Чи розуміють посадовці, які, нібито, націлені на тривалу перспективу перебування у владі, що для нової техніки треба з нуля створювати усю експлуатаційну інфраструктуру та протягом всього життєвого циклу бути зав’язаними на закордонного постачальника послуг з обслуговування та ремонту закупленої техніки?
Ще більш важливим є те, що в Уряді не до кінця розуміють те, що факт закупівлі гелікоптерів іноземного виробництва, при наявності альтернативного національного виробника, виступає фактором дискредитації національного виробника, а саме ПАТ «Мотор Січ» та його продукції на міжнародному ринку. Адже потенційні замовники вправі задавати запитання типу, «якщо ваша машина така хороша, як ви це представляєте, то чому ваш уряд закуповує французькі гелікоптери?» бо для закордонних споживачів є досить важливим, як і яким чином вже використовується техніка, що їм пропонується – особливо в країні походження.
Крім того, в умовах безальтернативності та відсутності конкуренції не можна зрозуміти, чи виглядають ТТХ французьких гелікоптерів та їх цінові показники достатньо привабливо та економічно обґрунтовано. Може саме відсутність об’єктивної інформації завадила урядовцям прийняти зважене та таке, що відповідає інтересам Держави, рішення?
Українська альтернатива
Заявлені в МВС до закупівлі французькі гелікоптери Н125, Н145 та Н225 за віком розробки та своїми льотно-технічними характеристиками та призначенням відповідають добре відомим з радянських часів Мі-2 та Мі-8 відповідно. Останні знайшли розвиток та були удосконалені у версіях модернізації від ПАТ «Мотор Січ» Мі-2МСБ та Мі-8МСБ, відповідно, які суттєво випереджають по льотно-технічних характеристиках їх радянських попередників. А що стосується легкого багатоцільового гелікоптеру МСБ-2 «Надія», то це вже новий гелікоптер українського виробництва. Хоча в основі він і має спорідненість з Мі-2, але застосовані в ньому технічні та конструктивні рішення дозволяють вести мову про нього, як про нову машину, причому повністю української розробки.
Тож гелікоптер в Україні — поняття не нове. Україна завжди мала потужні підприємства по ремонту гелікоптерів радянського виробництва та розвинену інфраструктуру з їх обслуговування. А з Незалежністю, ще й отримала зусиллям ентузіастів конструкторську школу, власну сертифікаційну базу та серійне виробництво.
Мі-2МСБ — це модернізована версія польського пасажирсько-транспортного гелікоптера Мі-2, на якому встановлені більш потужні вітчизняні двигуни, сучасна авіоніка, системи управління, супутникового зв’язку і моніторингу місцевості. Гелікоптер також спеціально обладнано для проведення пошуково-рятувальних робіт, для переміщення хворих і постраждалих в якості засобу екстреної медицини. За словами командувача Національною гвардією України Юрія Аллерова, який приймав Мі-2МСБ в кінці 2017 року, гелікоптер від «Мотор Січ» «чудова машина и буде використовуватись по всіх напрямках діяльності Національної Гвардії».
Легкий, малогабаритний, маневрений, модернізований за останнім словом техніки гелікоптер Мі2-МСБ із запорізьким авіадвигуном АІ-450В — справжня знахідка для тих, хто обороняє свою країну. Так охарактеризував цю гвинтокрилу машину командувач Національної гвардії України генерал-полковник Юрій Аллеров, який 20 грудня 2017 року прийняв її від президента підприємства «МОТОР СІЧ» Вячеслава Богуслаєва / Фото: alextv.zp.ua
Військова версія цього гелікоптера прийнята на озброєння Збройних Сил України і з 2014 року 3 гелікоптери Мі-2МСБ вже використовуються армійською авіацією.
МСБ-2 – це вже фактично новий вітчизняний гелікоптер розробки ПАТ «Мотор Січ» з корпусом з композиційних матеріалів та масою до 4 тонн. У гелікоптері використовуються сучасні вітчизняні двигуни, новітнє пілотажно-приладове обладнання, новий редуктор та лопаті з композиційних матеріалів. За рахунок установки додаткового обладнання цей гелікоптер може застосовуватися в якості транспортного, рятувального, медичного і протипожежного гелікоптера, а також для оперативного моніторингу місцевості в міських умовах.
Мі-8МСБ – це глибоко модернізована версія гелікоптера Мі-8. За рахунок застосування сучасних двигунів розробки АТ «Мотор Січ» і сучасного пілотажно-навігаційного обладнання гелікоптер встановив 12 світових рекордів. Ця гвинтокрила машина може використовуватися для транспортування вантажів і перевезення людей, для виконання пошуково-рятувальних робіт, десантування та вогневої підтримки. Близько 20 гелікоптерів цього типу знаходяться на озброєнні ЗСУ та Національної гвардії.
Близько 20 гелікоптерів Мі-8 МСБ-В вже знаходяться на озброєнні ЗСУ та Національної гвардії
Цей невеличкий екскурс показує, що не такими вже й безальтернативними виглядають французькі гелікоптери для МВС України, в якому до того, ж вже давно обізнані з перевагами вітчизняних машин та вже мають розвинену експлуатаційну базу та підготовлених фахівців для роботи з цими типами гелікоптерів.
А по своїх льотно-технічних характеристиках гелікоптери Мі-2МСБ та МСБ-2 повністю перекривають показники французьких машин Н125, Н145. Своєю чергою Мі-8МСБ розробки та виробництва ПАТ «Мотор Січ» впевнено конкурує з Н225 від Airbus Helicopters.
Неупереджене порівняння мовою цифр
Для того, щоб було легше розібратись з характеристиками французьких та вітчизняних гелікоптерів та експлуатаційними витратами на них, пропонується ознайомитись з двома порівняльними таблицями легких та середніх багатофункціональних гелікоптерів, що було підготовлено фахівцями Інформаційно-консалтингової компанії Діфенс Експрес шляхом аналізу відкритих джерел та опитування експертів галузі.
Порівняльні характеристики французьких та українських легких багатоцільових гелікоптерів
Порівняльні характеристики французьких та українських середніх багатоцільових гелікоптерів
Ці таблиці є самі по собі красномовними, а якщо до них додати ще й декілька експертних ремарок, то висновки можуть бути очевидними…
Так, якщо порівнювати ТТХ французьких гелікоптерів H125(AS 350) H145(ВК117, EC145) з українськими Мі-2МСБ, МСБ-2, то можна зрозуміти, що в Україні є власні гелікоптери, що могли б задовольнити національне МВС. Теж саме можна побачити і порівнюючи ТТХ гелікоптерів H225 та Мі-8МСБ. При цьому, слід зазначити, що витрати можуть бути чи не на порядок нижчими…
Вартість гелікоптера, один з найважливіших показників сьогодні для України. Якщо французький новий гелікоптер H-125 коштує 2,3 мільйона євро, H-145 майже десять мільйонів, то наш базовий гелікоптер Мі-2МСБ — коштує трохи більше мільйона євро. Якщо говорити про гелікоптер H-225, то тут ціна стартує з позначки у 22 млн. євро, в той час, як вітчизняний Мі-8МСБ можна придбати 4-5 рази дешевше.
Подібну ситуацію можна побачити і на прикладі так званих супутніх витрат: експлуатаційних, витрат з ремонту та технічного обслуговування, на створення інфраструктури та підготовку персоналу.
Для того, щоб експлуатувати гелікоптери, потрібні обов’язкові умови: підготовка екіпажу, зокрема, пілота, який вміє і здатний керувати літаком, підготовка технічного персоналу, який вміє їх обслуговувати, підготовка фахівців-ремонтників, які вміють і знають, як ремонтувати цей гелікоптер – тут також порівняння не на користь французів. Вартість підготовки персоналу для обслуговування французьких та українських гелікоптерів відрізняється чи не на порядок…
Забезпечення запасними частинами та ремонт – також суттєвий фактор. Все ламається, все зношується, в тому числі і в гелікоптері, або нашому, або у французькому. Є вузли і комплектуючі, які будуть зношуватися в процесі експлуатації. Так ось є таке поняття у авіаторів «вартість льотної години», тобто, яких витрат вимагає експлуатація гелікоптера за одну годину. За оцінками експертів для французьких гелікоптерів вартість льотної години становить від 1300 до 1800 євро – для легких гелікоптерів та близько 4000 євро – для середніх, в той час як для вітчизняних цей показних значно менший — 340 та 1000 євро відповідно.
Ще одним з дуже важливих факторів є те, що для французьких гелікоптерів необхідно будувати окрему інфраструктуру – вони усі є гелікоптерами ангарного зберігання. Якщо наші машини мають таку конструкцію, яка дозволяє зберігати, запускати та експлуатувати їх в умовах аеродрому, тобто, під відкритим небом, то для французьких гелікоптерів потрібно побудувати спеціальні ангари, що обладнані усім необхідним для їх зберігання та підготовки до польоту.
Крім того, в експертів є одне суттєве зауваження: французький гелікоптер H125(AS 350) є одномоторним і за міжнародними та українськими авіаційним правилами така машина не має права літати над населеними пунктами. Тож не зовсім зрозуміло, для яких цілей може використовуватись легкий одномоторний гелікоптер для потреб поліції, так що має діяти саме в населених пунктах. Цього недоліку немає у вітчизняних гелікоптерів, так як вони всі мають по 2 двигуни.
Підсумовуючи, можна відзначити, що на цей час є багато запитань стосовно спірного рішення МВС про закупівлю французьких гелікоптерів на тлі того, що в Україні створено та успішно діє виробництво власних національних гелікоптерів.
Епілог
Протягом багатьох років практично на одному ентузіазмі колектив ПАТ «Мотор Січ» створює в Україні виробництво багатоцільових гелікоптерів на основі наявного власного виробництва авіаційних двигунів. Треба відмітити, що Україна наразі входить в ще більш вузьке коло з 10 країн, які створюють та мають технології виробництва авіаційних газотурбінних двигунів. Однак, щоб утриматись у цій 10-ці потрібно йти далі, відповідаючи трендам четвертої технологічної революції.
Без допомоги Держави цього досягти підприємству, яке втратило через об’єктивні обставини величезну частку ринку збуту власної продукції, цього не зробити. Якщо зараз не підтримати національного виробника, який намагається шляхом створення замкненого циклу виробництва гелікоптерів вирішити власні проблеми збуту та заодно утримати позиції серед технологічних лідерів (для себе та України) то завтра у високотехнологічному майбутньому для нашої країни може і не настати.
«Мотор Січ» – унікальний сплав людей, знань і технологій. При правильній політиці держпідтримки ми можемо отримати для країни унікальні можливості промислового розвитку. Бо на «Мотор Січ» не просто створюють гелікоптери та двигуни, тут створюють майбутнє.
