Між днем народження Путіна і нашою Покровою російські окупанти виклали на стіл всі козирі — ракетний тероризм, мобілізація і ядерні удари. Так старався налякати українців, що роздраконив нарешті Євросоюз, ПАРЄ, НАТО. І урешті Україні, хоч і запізніло, але дають системи ППО
Ранок 10 жовтня для багатьох став флешбеком у трагічний світанок 24 лютого. Ракети та ірансько-китайські «шахіди» (там таки знайшли китайські компоненти й про це можна говорити, — Ред.) стали перевіркою для наших ТЕЦ, університету Шевченка і просто людської фортуни. Десятки українців так і не доїхали на роботу. Їх убив Путін і його збочена Росія. В «Охматдиті» стало менше на одного талановитого лікаря, яка рятувала онкохворих дітей. Хлопчик в Миколаєві не витримав кількагодинного знаходження під завалами. Некрологів стало більше. Така ціна того, що чортове небо над нами стає захищенішим.
Ми просили про захист неба з перших днів війни у лютому. І серйозний злам стався лише зараз. Коли Путін на власний ювілей не свічки на торті задмухував, а ламав людські долі.
Станом на зараз уже відомо, що Німеччина передає обіцяні IRIS-T. Для того, щоб урешті їх надати — Олафу Шольцу довелось пережити сором «кротів» в урядовому відомстві, яке займалось кібербезпекою місцевих політиків. Арно Шенбом завів на важливі проєкти російських айтівців і кремлівську корупцію — і тому Москва могла в режимі онлайн бачити все листування німецьких урядовців.
Далі, паралельно з ударами по наших містах — 11 жовтня стався витік нафти на одній із двох ниток західної ділянки нафтопроводу за 70 кілометрів від Плоцька. Цією ділянкою нафта йде до Німеччини. У німецькому виданні Spiegel це напряму пов’язали із заявою Путіна про «просто відкрутіть кран на ПП-2». Окремо німців насторожила диверсія на залізниці на півночі країни.
Німецький безпековий експерт Петер Нойман допускає, що за диверсією потенційно могла стояти РФ, зокрема через те, що зловмисники добре знали, що потрібно пошкодити. «Росії вигідно посіяти паніку у Європі та подавати сигнали, що вона може дуже помітно паралізувати нормальне повсякденне життя. Щоб пошкодити ці комунікації, потрібні специфічні знання. Дуже ймовірно, що це не були «аматори», це схоже на роботу професіоналів». Тобто чи не вперше німці замислились, що погрози «пойти на Берлін» і «жахнути Рейхстаг ядерною бомбою» від РФ — не жарти. І треба робити висновки. Голова комітету Бундестагу у справах Європи Антон Хофрайтер чи не уперше висловився дуже чітко:
«Ми не можемо виключити, що за нападом на залізницю також стоїть Росія. Можливо, обидві були попереджувальними пострілами, тому що ми підтримуємо Україну».
Тому Німеччина активізувала свої обіцянки й нарешті є шанс почати «нову еру протиповітряної оборони».
США передає NASAMS, Франція передає Crotale, Іспанія передає HAWK 23. Останнє взагалі дуже цікаве та абсолютно нове для нас — іспанці нам дадуть 4 штуки. Ще кілька під‘їдуть пізніше.
У складі Improved Hawk Phase III знаходиться оглядовий радар AN/MPQ-50 з дальністю виявлення цілей до 100 км, який відповідає за середні та більші висоти, РЛС для виявлення маловисотних цілей AN/MPQ-62 та РЛС підсвітки цілі AN/MPQ-61. Також у склад комплексу входить командний пункт та машини забезпечення. Як кажуть військові — ця не дуже нова, але робоча машина добре підійде під збиття «мопедів».
Нідерланди передають ракети до ППО та ПРО. На суму в 15 мільйонів євро.
Міністр оборони Великої Британії й наш друг Бен Воллес оголосив про передачу Україні ракет AMRAAM для систем протиповітряної оборони NASAMS.
«Останні невибіркові удари Росії по цивільних районах України вимагають подальшої підтримки тих, хто прагне захистити свою країну. Тому сьогодні я санкціонував постачання протиповітряних ракет AMRAAM до України», – сказав Воллес 13 жовтня.
Польща передала нам радянські комплекси ППО. З повідомлень Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного можна зрозуміти, що частина з них уже оперативно прибула і стала в стрій.
«За дві доби розрахунками зенітного ракетного дивізіону було збито 9 з 11 БпЛА «Shahed-136″. Це результат якісної підготовки наших зенітників, що її проводили польські побратими», — написав Залужний.
Тут же зауважив, що Польща дає комплекси, з яких радянськими ракетами українці збивають іранські дрони, запущені росіянами.
З відкритих джерел можна зрозуміти об’єми допомоги по закриттю неба, які нам дають поляки. Частину їхнього неба тепер закривають британці.
«Я радий оголосити, що ми продовжимо нинішнє розміщення наших середньодальніх засобів ППО… на наступний період, щоб переконатися, що, оскільки Польща продовжувати логістичну підтримку Україні, вона робить це безпечно», — сказав Бен Воллес журналістам.
Тому намагаючись налякати українців, повернути їх у страх нового 24 лютого — Путін лише об’єднав наших західних партнерів, щоб вони активніше давали нам нових снарядів для ППО. Все, що роблять рашисти протягом кількох останніх днів — це був істеричний вихлоп з мінімальним результатом. Тривога українців за життя була, але зібраність, твердість і розуміння, що треба іти в укриття — дуже чітке і впевнене. Ніхто не побіг штурмувати офіс Зеленського з проханням просто перестати стріляти й організувати фейковий мир. Така ціна дорослішання.
Ракетний тероризм на кілька днів вибив звичний режим життя українця воєнного часу. Але частина ракет не долетіла, частина потрапила хіба у тротуари. Це були дорогі та високоточні ракети — «іскандери», «кинджали», ті самі, які готували для атаки Вашингтона. Вони ще є у них на озброєнні, але немає такої кількості, щоб Росія ефективно зруйнувала наше життя.
Навіть, якщо РФ де-не-де попадатиме в ТЕЦ і підстанції — а наші феноменальні електрики й комунальники потребуватимуть часу на відновлення — ми на одну зиму повернемося до 90-х. Нинішнє покоління, народжене у кінці 80-х, яке витягує на спинах логістику війни — цим не налякаєш. Бо усі мають досвід уроків під каганець, кількамісячних вечорів при свічках і спання в спортивних костюмах під перинами. Можна вижити з холодною водою з-під крана і з віяловими відключеннями електрики. Це неприємно. Але десь на Півдні чи під Бахмутом в окопах під дощами та без електрики комусь набагато тяжче. І без нашого ударного кулака, єднання фронту і тилу не буде того, чого ми бажаємо найдужче — перемоги й кари окупанту.
