Зайшла сьогодні в стрічку і через один допис бачу текст від якоїсь дівчини, яка отримала орден від влади. Пишуть, що текст жовтневий, але виліз саме сьогодні. Мене він потішив. Щось про те, що «клоун стал прєзідєнтом, ескортніца получіла ордєн, да, так бываєт. А вы, «правільныє, нє получілі от жизні ніх…я».
Ось тут мені стало весело.
Розкажіть, друзі, про особисті досягнення, якщо буде бажання. Я знаю, що у мене в друзях чиновники, власники великих і середніх бізнесів. Професори, викладачі, дипломати. Військові (моя вам шана!), лікарі, письменники, видавці. Просто самодостатні люди будь-якого віку, які в цьому житті зробили більше, ніж новомодна «еліта» могла би собі уявити. Зробили, маючи досвід, життєву мудрість, гарні результати. Перш за все люди, які вміють розрізняти важливе від сміття. Вміють робити висновки. Вміють виправляти власні помилки.
Як нас всіх життя покоцало, ну правда ж. В кожного своя історія. Але насмілюсь припустити, що вам є за що поважати самих себе. І ордени від влади можуть мати меншу значимість, ніж ваші досягнення. Ніж ваш вклад у нашу перемогу. Ніж ваша сила духу. Ніж ваші вчинки.
Не всякий орден дотягне до висоти того, на що іноді людина виявилася здатна. І не від всякого ти, самодостатня особистість, захочеш той орден прийняти. Когось сьогодні такі ордени можуть і образити, бо потім колись справедливе покарання знайде свого героя, а ти йому на фото будеш руку пожимати. Сховаєш те фото, і той орден, щоб не соромитись перед оточуючими.
Так ось. Підсумок. Якщо природа не дала тобі критичного розуму, життя — мудрості та розбірливості, події не додали тобі розсудливості, а війна — честі, — то це ТИ не отримав від життя «ніх…я».
Співчуваю.
Олена Кудренко
Вова обласкав свій цех по повній.
Ортістів випустив за кордон, шлюхам дає посади і відзнаки.
Бо Вова підтверджує кредо вівці на скріні.
Ви всі, хто намагається бути правильним, маєте отримувати від життя ніх*уя.
Щоб не намагалися.
А отримувати все має він і його дружки. Ті, хто тримають нос по вєтру і знають до кого прімкнуть.
Джон Сміт
.
Прочитав тут днями якусь зарубіжну статтю, де доводили, що Зеленський виявився значно успішнішим президентом у війну, ніж у мирний час. Одразу ж після цього стало відомо, що Юрія Луценка, щойно призначеного командиром взводу безпілотників під Бахмутом, повертають у ТРО, а самий підрозділ переводять на якийсь інший напрям. І обидва питання на щоденному контролі ОПи.
Іншими словами, Верховний Головнокомандувач довідався, що нєкто капітан Луценко, близький до екс-президента Порошенка, має дуже гарне паблісіті через своє бажання служити на передку. І він (ВГ) негайно особисто втрутився в це абсолютне неподобство.
Як на мене, на тлі цього ницого, дрібнодушного, закомплексованого, ревнивого, мстивого Маленького Зеленого Чма навіть Янукович виглядає титаном благородства й великодушності.
П.С. Про те, що хлопці під Бахмутом, котрі гинуть там сотнями, залишилися без «очей», я не згадую. Це ж така дрібниця для ефективного президента війни
Karl Volokh
.
Життя змусило серйозно відноситись до коміків, навколо них обертаються симпатії народа.
Тому заява стендапера про «гинути — це вибір самих хлопців» (с) буде підхоплена в якості самовиправдання багато ким, можете не сумніватись;
обурення то для тієї меншості, яка ще с 2014 не врубалась в йумор про «кускі зємлі» та «руская армія просто пєрєдвігаєт граніцу», та і до того не дуже сприймала малоросійський «квартал».
Більшості заходить, тому Скрипіні покликав те чмо до себе, потім покличе Іванов спитати про «найсмішнішого політика», і всі дружно поржуть під той же ублюдочний «квартал», якого на «єдиному» стало тільки більше.
…….
Спроба просувати «армію, мову, віру» тими ж рожами і засобами, що і «какую разніцу», очікувано призвела до якоїсь несуразиці, бо кєпки «pоhuy!» ніяк не в’яжуться з одностроєм ЗСУ.
