До 2022 року глухівський кар’єр кварцитів 90% своєї продукції поставляв в росію, де її використовували для виробництва зброї. (Цитату взяла у Павла Нарожного)
ВАСУ нарешті задовольнив позов про націоналізацію підприємств, які належали російському олігарху і другу Путіна Олегу Дерипасці.
Рішення суду стосується Миколаївського глиноземного заводу, а також надровидобувних компаній «Глухівський кар’єр кварцитів», «Хустський кар’єр» та «Жежелівський кар’єр».
Особливо цікава позиція два.
Отже, компанія російського олігарха Олега Дерипаски видобуває унікальні високоякісні кварцити в Баницькому кар’єрі на Сумщині, які потім через через його ж заводи у вигляді кремнію потрапляють на підприємства російського оборонного комплексу для виробництва зброї.
Із матеріалу РС «Схеми» півроку тому: У 2018 році половину видобутої сировини купував один із найбільших виробників кремнію в Росії – завод «Кремній-Урал», що також входить до «Русалу».
У свою чергу, у цей завод Дерипаски протягом 2019-го відвантажив 12 тонн кремнію на виконання державного замовлення російському державному замовнику – «Новосибірському механічному заводу «Іскра».
Журналісти звернули увагу на інший контракт на поставку кремнію – йдеться про співпрацю «Кремній-Урал» Дерипаски із російським державнимКонструкторським бюро приладобудування імені Шипунова.
Це одна з провідних організацій оборонного комплексу Росії, яка розробила і поставила на серійне виробництво для озброєння російської армії більш ніж 150 зразків озброєння і військової техніки. Там і надалі створюють системи найсучаснішої високоточної зброї, для яких потрібен кремній.
Нащо РФ кремній?
Безпосередньо в ракетних технологіях – це вхід і вихід сопла двигуна, як приклад – тактично-ракетний комплекс «Точка-У», де кремній використовується як антиоксидант. А ще для формування гільз, капсулів. Воно вимагає надвисоких потужностей, де безпосередньо відбувається навантаження на механічні вузли, з’єднання механічні. І в цьому випадку застосування сплаву титан-кремній дозволяє зменшити таке навантаження і збільшити термін роботи цієї виробничої лінії.
Давайте так, у 2018 році РФ на повну готувалась до повномасштабної війни з Україною. Але ми торгували. І збагачували ВПК окупанта. Які молодці. Саме цікаве, що Глухівщину розносять зараз на м’ясо. Але РФ донедавна була дуже хороша.
Це до питання, як ми докотилися до такої війни.
До питання — для того, щоб це рухалось в Україні — кілька тижнів тому людей Дерипаски цапнули в США.
.
P.S. Голова парламентської фракції «Слуги народу» Давид Арахамія вважає, що наразі Україна не зможе забезпечити прибуткову роботу Миколаївського глиноземного заводу, який вона конфіскувала у російського олігарха Олега Дерипаски.
Про це він написав, коментуючи пост у Facebook.
На думку Давида Арахамії, цей завод стане проблемою для держави, оскільки наразі немає змоги завозити туди сировину і відправляти глинозем на експорт.
— На жаль, для держави цей завод стане не перлиною, а проблемою. Більше 7 тисяч працівників, яким немає з чого сплачувати ЗП. Завод працював наступним чином: завозив морем боксити з родовищ Дерипаски в Південній Гвінеї (зараз морських перевезень вже немає, як немає і контрактів з родовищами) — далі переробляли в глинозем і відправляли морем на експорт на заводи Дерипаски. Як зараз буде це працювати ніхто не знає, але витратна частина велика і тепер держава матиме цю проблему замість Дерипаски, — відзначив Давид Арахамія.
На його думку, забирати завод треба було тільки після розробки зрозумілої бізнес-моделі або наявності інвестора, готового ним займатися. Конфіскацію підприємства зараз він назвав «ура-патріотизмом».
— Я ще тоді казав, поки не з’явиться зрозуміла бізнес модель, або інвестор для цього підприємства — не треба його чіпати — але ура-патріотизм переміг. До таких «активів» має бути застосована «смарт стратегія», але, на жаль, не всі це розуміють, — додав він.
Давид Арахамія також поки не бачить можливості виготовляти алюміній із сировини МГЗ на Запорізькому алюмінієвому комбінаті.
— ЗАЛК мені здається це утопія, з електрикою все погано, сподіваюся, поки що. Боксити можна купувати, згоден, але поки що їх нема чим привозити, а витрати вже із завтрашнього дня, на зарплати, на підтримку нормального стану шламових полів. Гроші чималі, бюджету нема. Тому я казав, давайте цей актив забирати тоді, коли ми матимемо план його утримання хоча б у беззбитковому стані, а зараз тупо отримаємо видаткову статтю та соціальну кризу (це цілий мікрорайон міста), — резюмував він.