В Бердянске 8 сентября был замечен трейлер, перевозивший малый бронированный артиллерийский катер (МБАК) ВМС ВСУ, сообщает «Український мілітарний портал» со ссылкой на источники в Генштабе и командовании ВМС.
Ожидается, что украинская армия перебросит с военно-морской базы в Николаеве на Азовское море 3 МБАКа.
Ранее СНБО Украины решил создать на Азовском море корабельно-катерное подразделение ВМС.
Отмечается, что Украина планирует до конца 2018 года развернуть на азовском побережье полноценную военно-морскую базу.
P.S.
Совет национальной безопасности и обороны (СНБО) Украины принял решение об усилении военного присутствия в Азовском море для защиты национальных интересов Украины в южных регионах, акваториях Азовского и Черного морей. Об этом сообщает пресс-служба ведомства.
Согласно указанному решению, в регионе будет создана корабельно-катерная группировка украинских ВМС и соответствующая инфраструктура. СНБО также намерен поставить войскам береговой обороны новейшее, высокоточное ракетное вооружение.
В сообщении пресс-службы украинского ведомства сказано, что принято решение также об усилении защиты ядерных установок, радиоактивных отходов и других источников ионизирующего излучения.
Ранее президент Украины Петр Порошенко заявил, что СНБО в закрытом режиме рассмотрит вопрос о безотлагательных мерах по обеспечению украинских интересов в Азовском море.
В конце августа командующий Военно-морскими силами ВСУ адмирал Игорь Воронченко сообщил, что в ближайшее время планируется увеличение корабельной группировки, морской пехоты и артиллерии для надежной защиты всех рубежей и мирной производственной деятельности в акватории Азовского моря.
P.P.S.
За результатами засідання 6 вересня 2018 року Ради національної безпеки і оборони України було прийнято рішення про посилення військово-морської присутності в Азовському морі, створення там корабельно-катерного угрупування ВМС ЗСУ, розбудову відповідної інфраструктури, забезпечення підрозділів берегової оборони новітньою високоточною ракетною зброєю тощо.
Також Кабінету Міністрів України доручено:
• невідкладно ухвалити Морську доктрину України та удосконалити нормативно-правову базу захисту національних інтересів в акваторії Азовського і Чорного морів;
• відпрацювати спільну позицію нашої держави з міжнародними партнерами щодо протидії техногенній катастрофі, яка поширюється на окупованій території північного Криму, а також забезпечити заходи протидії її поширенню на південну частину материкової України.
Про створення бази Військово-морських сил України на Азовському морі почали говорити після окупації росіянами АР Крим, але через наявність більш нагальних проблем пов’язаних з російською гібридною агресією на Донбасі про створення угрупування на Азові було відкладено.
Але проблема не зникла і у 2018 році дала про себе знати агресивною політикою росіян щодо цивільних суден які прямують до портів Маріуполя та Бердянську – їх постійними зупинками та несанкціонованими оглядами, що призводило до відтермінування доставок вантажів. Все це робилось з метою тиску аби судноплавні компанії почали відмовлятись обслуговувати клієнтів українських портів на Азовському морі.
Дійсний стан
Станом на 2018 рік на Азовському морі водним компонентом захисту України є одне військове формування – 23 загін Морської охорони Державної прикордонної служби України.
Загін морської охорони контролює узбережжя Азовського моря в межах Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
На цій важливій ділянці яка повністю оточена контрольованим росіянами узбережжям та переважаючими силами ми маємо:
Корабель морської охорони проекту 205П BG-32 «Донбас»
Відноситься до типу прикордонних сторожових кораблів (ПСКР) проекту 205П.
Короткі технічні характеристики:
Водотоннажність: 238 т.
Довжина : 39,94 м.
Швидкість: 35,6 вуз.
Екіпаж: 30 чол.
Озброєння:
2х2 — 30 мм АУ;
12 глибинних бомб «ББ-1»;
Цей корабель один з небагатьох, який з окупацією росіянами Криму не був захоплений та вийшов з анексованого півострова
Корабель морської охорони шхуна BG-59 «Онікс»
Це колишня турецька шхуна затримана українськими прикордонниками та за рішенням суду передана у власність України.
Катери морської охорони проекту 1400М «Гриф»
(BG-110, BG-114, BG-118, BG-119 (був підбитий у 2014 році), BG-112, BG-105 та BG-108)
Сторожові катери проекту 1400 (1400М) — патрульні катери призначені для дій в прибережних районах, протоках і на відкритих рейдах портів
Короткі технічні характеристи:
Водотоннажність: 39,7 тонн
Довжина: 23,8 метрів
Ширина: 5,0 метрів
Екіпаж: 10 осіб
Озброєння: в/к кулемет калібром 12,7 мм
Малі катери морської охорони проекту 50030 «Калкан»
(б/н BG-303, BG-304, BG-305, BG-308, BG-309, BG-310, BG-311)
Короткі технічні характеристики:
Водотоннажність: 7,8 т.
Довжина:10,6 м.
Швидкість: 30 вуз.
Екіпаж: 2 осіб
Малі катери морської охорони
Проекти: «Galia 640», «UMS-600» — по одному, «UMS-1000» (б/н BG-22, BG-24)
Катер UMS – PATROL 1000 розроблений для несення патрульної служби та інших аналогічних функцій, призначений для перевезення людей і малогабаритних вантажів на річках, водосховищах і в прибережній зоні морів.
Загалом це 18 катерів та кораблів, 7 з яких від початку базувались у Маріуполі та ще 11 які вийшли з Керчі спочатку до Бердянську, а потім до Маріуполя.
Під час активної фази боїв у 2014-у році Морська охорона втратила один катер – BG-119:
Також був потоплений катер BG-22, це сталось 7 червня 2018 року. Тоді пополудні під час виконання завдань за 2 милі від входу в порт Маріуполя малий катер Морської охорони ДПСУ UMS-1000 підірвався на плавучому вибуховому пристрої — прикордонники сприйняли невідомий предмет за радіобуй та намагалися його підтягнути до судна, в цей момент спрацював вибуховий пристрій.
На борту катера перебувало 4 військовики ДПСУ, 3 військовослужбовці ЗСУ та 1 особа. Шістьох постраждалих доставили в лікарню Маріуполя, один з них згодом помер — 45-річний мешканець Маріуполя, волонтер, чиновник міської служби Віталій Анатолійович Татар. 8 червня були знайдені фрагменти тіла зниклого командира катера — Антон Маслій загинув під час вибуху.
Згодом пошкоджений 7 червня 2015 року катер UMS-1000 було піднято й відремонтовано та повернуто до строю 26 травня 2017 року (витрати на ремонт склали 2,5 млн. гривень).
Перспективи ВМС ЗС України на Азовському морі
На жаль прямого вільного виходу до Азовського моря у українських Військомо-морських Сил ЗС України немає, та і корабельно-катерне угрупування не дозволяє у повному обсязі виконувати поставлені завдання на Чорному морі. Тому все що може протиставити на – це катера військового флоту, що можуть бути перекинуті на Азовське море за допомогою спеціальних автомобільних чи залізничних платформ.
Малі броньовані артилерійські катери
Ці катери проектувались для використання на річках та ближніх акваторій морів для охорони та оборони інфраструктури портів, супроводу суден, патрулювання та інше. У складі ВМС ЗС України зараз перебувають 6 таких катерів – P174 «Аккерман», P175 «Бердянськ», P176 «Нікополь», P177 «Кременчук», P178 «Лубни» та P179 «Вишгород».
За умовами контракту підписаного у 2012 році планувалось збудувати 9 катерів «Гюрза-М» до 2017 року, але через недофінансування Збройних Сил та бойові дії, що розпочались у 2014 році відтермінували продовження того контракту.
Всі наявні малі броньовані артилерійські катери озброєні двома бойовими модулями КАУ-30М які мають:
• 30-мм автоматична гармата ЗТМ-1 (2х150 пострілів)
• 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17 / КБА-117 (29 пострілів)
• 7.62-мм кулемет КТ-7.62 (400 набоїв)
Катери проекту В-376 (“Ярославець”)
Ці катери мають десятки різноманітних модифікацій – водолазні, рейдовий, артилерійські та інші. У складі ВМС ЗС України знаходяться чотири катери проекту В-376 у артилерійському виконанні.
Вони озброєні 12,7 мм. кулеметно-тумбова двохствольна установка ТУ-2М-1.
