Вночі окупанти атакували Одеську область крилатими ракетами.
Про це повідомив речник Одеської ОВА Сергій Братчук.
«Цієї ночі над Одещиною силами ППО було збито чотири з чотирьох ворожих ракет типу «Калібр», — йдеться в повідомленні.
Згодом в ефірі телемарафону речниця оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк повідомила, що «Калібри» були випущені з російського підводного човна у Чорному морі.
«Сили протиповітряної оборони відпрацювали відмінно. Усі чотири ракети, які були спрямовані на Одеську область, були знищені на підльоті до узбережжя. Влучань не допущено», – сказала капітан першого рангу.
Гуменюк додала, що пуски з підводних човнів вважаються дуже складними для виявлення.

Стрічка новин принесла відео «Обстановка в Одесі». Там чуваки біля басейну кружляють шампусик і хизуються качаними дупцями перед дівчатами. Під час війни.
Чи буду я обурюватися? Аж ніяк. А сенс?
Що, цих бичків заберуть в армію, а мене відпустять відпочити? Ні фіга. Залишиться все як є. Я вже більше року в ЗСУ (і службі моїй кінця-краю не видно). А ровні чувачки залишаться біля басейнів. Ба-більше, до мене набіжать коментатори з ниттям штибу «а вам треба таких солдат в армії?!», «а операція «Бусик»!!», «а невинно-косящщі які тонуть в Тисі аби не йти до ЗСУ!!»
І толку мені обурюватися? Сенс який?
Я й так знаю, шо є два світи. В одному — басейни, шампусик, панянки і чувачки в яких в житті усе гаразд. І нитики про те що «хай спершу держава нас правильно мотивує, а лише тоді ми подумаємо чи йти в армію». В іншому — я, до якого приїздять хлопці з фронту аби освоїти БПЛА і поїхати назад на фронт визволяти українську землю. Де ми з напарником наприкінці дня валимося з ніг, а зранку знову на службу. І знову і знову. І ще мої хлопці з 72-ї, які виходять на бойові в режимі 24/7 під Вугледаром.
Що змінить моє обурення? НІ ФІГА. Мій світ з тим не перетинається. І до перемоги не перетнеться. Та й далі. Обов’язково знайдуться ті хто скаже, шо я неправильно воював, бо не сидів у траншеї, а коли сидів то сидів неправильно. Заявили ж Прозапасу, що він на фронті для піару — знайшлися «талановиті люди»?
Тож і толку з обурення буде лише моя попсована нервова система. Не більше. Відтак, хочете — обурюйтеся. А я спати піду. Мені на службу завтра.