Залишається тільки гадати — наївність це або зловмисність, лінія захисту, запропонована політтехнологами або повний розрив з реальністю
Але те, що ми бачимо, не залишає сумнівів — Володимир Зеленський не розуміє наслідків міжнародного журналістського розслідування, присвяченого офшорним схемам політиків і бізнесменів. Наслідків особисто для себе і наслідків для країни і її репутації. Він цілком серйозно вважає, що вбивче викриття, яке не залишає каменю на камені від брехливого образу “Голобородька” — це лише привід для чергових пропагандистських атак на Петра Порошенка.
Зеленський відповідає на звинувачення “як професіонал”. Але він не професіонал у журналістиці, не професіонал у політиці, не професіонал у мистецтві. Він професіонал у офшорах, це факт. І, можливо, саме тому не бачить для себе ніяких проблем. А ось будь-який професіонал у журналістиці легко зрозуміє, що такий гігантський витік інформації жоден Порошенко не організує. І навіть жодна журналістська корпорація. Це вимагає злагодженої роботи спецслужб, наглядових органів та журналістських агенцій з багатьох країн цивілізованого світу. І коли у результаті такого розслідування з’являються імена — це чіткий сигнал того, що у фігурантів розслідування немає майбутнього у цивілізованому світі. Ні політичного, ні підприємницького, ніякого. Зрозуміло, що це не має особливого значення для Путіна, фотографія якого поруч із зображенням Зеленського з’явилася на перших сторінках провідних видань, які висвітлювали офшорне розслідування. Але для Зеленського це значення має та ще й яке!
У цій ситуації, дійсно непростій, можна було б зробити чимало відповідальних кроків. Звільнити з посад соратників, які фігурують у розслідуванні. Заявити про негайну відмову від офшорних юрисдикцій і вибачитися перед співвітчизниками. Почати розслідування дій Коломойського, чого безуспішно домагаються американці. Але замість цього Зеленський дратується, що не всі його люблять і лає Порошенка. Професіоналізм рівня “Бог”.
У результаті він не просто топить себе — це особливого значення не має, сам по собі він і так був приречений самим фактом свого обрання на пост президента України. Але він ще й топить країну, якою керує. Топить її репутацію, топить залишки цікавості до неї у міжнародному співтоваристві, топить повагу до неї.
Топить її майбутнє.
