Ви знаєте, я не хочу зловтішатися через результати Вільнюського саміту. З простої причини. Тезу «Зеленський повністю провалився у Вільнюсі» активно смакують зараз російські медіа-смітники. А я аж ніяк не збираюся співати в унісон з Москвою.
Тому. Давайте реально поглянемо на результати Вільнюсу – спокійно і об’єктивно.
* Країни-члени НАТО прийняли програму військової допомоги Україні по $500 мільйонів на рік для модернізації ЗСУ і переходу на стандарти НАТО;
* Скасування ПДЧ для України;
* Німеччина анонсувала пакет військової допомоги Україні на 700 мільйонів євро. До нього увійдуть кілька установок Patriot, інші ПЗРК, додаткові танки Leopard-1, БМП Marder, 20 тисяч снарядів артилерії та снарядів для танків Leopard, а також техніка для розмінування;
* Франція заявила, що надала Україні далекобійні ракети. Про це повідомив президент країни Еммануель Макрон. Він не зазначив, про які саме ракети йдеться, однак за інформацією ЗМІ, до України нібито прибуло 50 ракет Scalp/Storm Shadow.
* Коаліція з 11 країн почне підготовку українських пілотів на F-16 у серпні.
* Ну й символічне. Рада Україна-НАТО.
Безумовно, це взагалі не те, чого хотів Зеленський. Але це зовсім немало. Особливо ПДЧ. Проте.
Чи заслуга це Зеленського? Ні. Це заслуга українців. Очевидно, ПДЧ нам прибрали як раз на знак пошани до українців, які захищають свою країну. До всіх – від стрільця до комбригів і головнокомандувача, і від громадянина який жертвує на ЗСУ до топового волонтера.
Простий приклад. На фронті зараз один з найбільш масових безпілотників, це «Валькірія». А чому так? А тому, що команда волонтерів з АрміїСОС свого часу створила максимально простий, надійний і недорогий БПЛА. З початком вторгнення АрміяСОС змогла його реанімувати (у 2019 р. виробництво зупинилося), а потім фірма «Бойові птахи України» налагодила масовий випуск «Валькірій». Інші волонтери їх придбали і передали на фронт. В тому числі – мені, у 72-у. Ви участі держави не помітили? Я теж. А участь українців? Ну, і мій скромний внесок там є.
І це лише один приклад з тисяч.
НАТО іде на зустріч не владі, а нам. Нам, людям які захищають свою країну. Але цього недостатньо. Цитую.
«Шкода, що не всім на Заході ще до кінця зрозуміло, що ключем до перемоги над російським агресором, що загрожує всьому демократичному світу, є саме членство України в НАТО. А гарантії, які зараз обговорюють, мають бути не гарантіями безпеки від НАТО, а гарантіями безпеки в НАТО». Знаєте, хто це сказав? Це Петро Порошенко. І думаю, не треба пояснювати чому він правий.
Двері до НАТО відкриті і чи запросять нас до НАТО залежить як раз таки від влади. «Ми зможемо надіслати запрошення для України приєднатися до НАТО, коли з цим погодяться союзники і коли всі умови будуть виконані», — говориться у підсумковому комюніке саміту. Про які умови ідеться? Про це сказав генсек НАТО – боротьба з корупцією, реформи і сумісність зі стандартами НАТО. Про які реформи він говорить?
Очевидно, ідеться про те, про що країни Заходу говорять регулярно. Повернути повноцінну свободу слова без владних мономарафонів. Повернути корпоративне керування держкорпорацій. Повернути реальну незалежність антикорупційним органам. Припинити втручання в самоврядування на місцях. Коротше. Країни НАТО вимагають повернути все, зроблене президентом Порошенко. І розвивати далі.
Зеленський хоче в НАТО? Все в його руках. Для цього треба не випускати Безуглу і штатних пропагандистів з тезами «ми воюємо за безпеку Європи, а нас в НАТО не беруть», а працювати. Важко і ретельно працювати. Зеленський не знає як? Хай запитає у Порошенка – Петро Олексійович підкаже.
Треба працювати, а не влаштовувати політичні істерики. Дорогу долає той хто іде.
Печера Дракона
.
Україні, як повітря, необхідне НАТО, бо без парасольки альянсу ми не вистоїмо. Україні, як повітря, необхідні реформи, бо без них ми навіть з допомогою Заходу звернемо на шлях Афганістану.
Для вступу в НАТО потрібна виважена політика з незаперечними аргументами, а не протилежні за змістом заяви:
• то нас в НАТО ніхто не чекає,
• то Байден, чому ми не в НАТО,
• то НАТО неефективне, а тому візьмем рашу як гаранта нашої безпеки,
• то створимо власне НАТО,
• то саміт НАТО –політична вистава,
• то не варто витрачати час на саміт НАТО,
• то виконуйте наші ультиматуми, бо найвеличніший не поїде на саміт.
Невже це заяви президента, який прагне в НАТО? Невже бикування до лідерів, від яких залежить ухвалення рішень щодо нашого членства, наближає нас до НАТО? Невже лідери країн не помічають, що це шантаж і спроба відкосити від вимог Заходу перетворити Україну на європейську країну, яка зміцнить, а не послабить альянс?
Захід поганий, бо не хоче брати Україну в НАТО, а бубочка так прагне в НАТО, що взяв курс на наступ на свободу слова та місцеве самоуправління, на згортання антикорупційних реформ, на підміну боротьби з корупцією боротьбою з опозицією, не бажає позбуватись кротів на ключових посадах, марнує міжнародну допомогу, кидаючи гроші Міноборони на вітер. Невже такі зміни курсу наближають нас до НАТО?
Зеленський тицяє НАТО, що ЗСУ переросли НАТО. Наші ЗСУ справді переросли НАТО і вже сьогодні можуть посилити НАТО. Але рівень ЗСУ досягнутий до 2019 року. А неготовий Верховний Головнокомандувач, який напередодні вторгнення готується до шашликів, стелить дороги під танки, не закупляє військову техніку, боєприпаси та амуніцію, істерить, коли Захід надсилає допомогу, бо це нагнітання, не будує укріплення.
З початком вторгнення змінюється тільки риторика Верховного Головнокомандувача з какойразніци на патріотичну, а от в діяльності і далі змін не видно. Зеленський усуває від командування ефективного Марченка та Ковальчука, переслідує Кривоноса, кидає за грати суперефективного Червінського, забирає з передової бойових командирів (Купол, Охріменко), не спішить позбавлятись кротів і ховає від суспільства дружбана Баканова. При Зеленському чомусь не зриваються мости і ворог за кілька днів захоплює південь та північ, ЗСУ всім необхідним забезпечують Захід та волонтери, а Міноборони умудряється про@бати навіть закупівлю зимової, а потім літньої форми, закупляє золоті яйця та яблука, неякісне взуття та амуніцію і випаровує десятки мільярдів гривень, на які мали бути закуплені дефіцитні боєприпаси. То такий стан справ управління в Україні наближає нас до НАТО і лідери країн мають зробити з цього висновки, що прийнявши Україну, їх життя стане безтурботним?
Ми можемо проклинати Байдена і Шольца, які вперлись і не хочуть прийняти Україну в НАТО, але будемо підтримувати Бубочку, який на словах прагне в НАТО, а насправді тягне нас в протилежний бік, щодня нарощуючи темпи відтягування. А Банкова буде тішити нас великим проривом, що Зеленський добився відміни ПДЧ.
Тільки не треба писати, що фото постановочне і вирване з контексту. Воно ситуативне, але дуже добре вписане у контекст.
Як на мене, контекст цей означає, що в Україні не буде диктатури Єрмака-Зелегського ні хард, ні лайт стайл. Не буде прописаних на коліні виборів і голосування в Дії.
А також не буде безконтрольного розкрадання, і їм не дадуть очолити Велике Відбудівництво.
Такі суто суб’єктивні враження з огляду на те, як Зеленський збирався на самміт, скільки істеричних заяв було, скільки капризів. Так капризувати можна, коли ти впевнений, що весь світ крутиться довкола тебе.
Але судячи з того, що поїхав, і чемно стоїть де сказали, і добуде до кінця — знайшлися люди, які пояснили, кого і довкола чого прокрутять у разі чого.
