Знаю, що ви не сильно любите «мову оригіналу», тож зробила для вас переклад повного інтервʼю рідною українською.)
_____
Головний український Генерал Валерій Залужний жадає снарядів, літаків і терпіння.
Київ, Україна. Генерал Валерій Залужний, Головнокомандувач Збройних сил України, зазначає: щоб пришвидшити український контрнаступ, йому потрібно більше зброї. Він говорить про це всім, хто його готов почути, включаючи свого американського колегу — генерала Марка Міллі, і наголошує, що йому потрібні ці ресурси якнайшвидше.
У великому ексклюзивному інтерв’ю The Washington Post Залужний поділився своїм розчаруванням у тому, що від України очікують швидкої деокупації своїх територій при тому, що Україна досі не отримала сучасних винищувачів, хоча найбільші західні партнери самі б ніколи не почали контрнаступ без переваги в повітрі. А літаки американського виробництва F-16, обіцяні нещодавно, у найкращому випадку надійдуть не раніше осені.
Залужний також зазначив, що українським військам необхідний паритет із ворогом у артилерійських снарядах, але через обмежені ресурси перевага ворога іноді була вдесятеро більшою.
«Це виводить мене з себе», — говорить Залужний, про те, коли чує, що довгоочікуваний контрнаступ на сході та півдні України розпочався повільніше, ніж очікувалося. Цю думку публічно висловлювали західні офіційні особи, військові аналітики, а також президент Володимир Зеленський. Хоча Залужний не мав на увазі Зеленського. За його словами, його війська кожного дня досягають певної позиції — навіть якщо це лише 500 метрів.
«Це не шоу», — заявив Залужний, перебуваючи в своєму кабінеті в Генштабі України. «Це не шоу, яке дивиться весь світ і робить ставки. Кожен день, кожен метр дається кров’ю». «Без повного забезпечення ці плани взагалі неможливі», — додає він. «Але вони виконуються. Можливо, не так швидко, як хотілося б учасникам та спостерігачам “шоу”, але це їхні проблеми».
Протягом останніх 16 місяців у 49-річного Залужного було грандіозне завдання: очолити українські сили оборони проти більшої, краще озброєної російської армії, якій вдалося окупувати і утримувати близько однієї п’ятої України, навіть після успішних українських контрнаступів восени минулого року. Залужному це вдалося: перетворивши своїх солдатів на сучасну, моторну силу, навчену тактиці НАТО, а також позбувшись надмірно централізованої командної структури радянського зразка, яка все ще мала місце, коли він тільки розпочав навчання.
Питання, які турбують Залужного щодня: коли західні партнери нададуть Україні необхідну зброю, зокрема більше боєприпасів і F-16? І як можна сподіватися, що очікуваний контрнаступ успішно відбудеться без вкрай потрібного озброєння?
Залужний наголосив, що кілька разів на тиждень у багатогодинних розмовах висловлює свої занепокоєння Міллі, яким він надзвичайно захоплюється і вважає другом. «Міллі розуміє мою стурбованість, і я думаю, він може допомогти мені позбутися цих хвилювань», — говорить Залужний, додаючи, що нещодавно він оголосив Міллі, скільки ще йому потрібно артилерійських снарядів на місяць.
Залужний ділиться, наскільки він відвертий у розмовах з Міллі: «У нас домовленість: ми на зв’язку цілодобово. Тож іноді я можу зателефонувати і сказати: «Якщо я не отримаю 100 000 снарядів за тиждень, 1000 людей загине». Поставте себе на моє місце».
Але «не Міллі вирішує, отримуємо ми літаки чи ні», — додає Залужний. «Просто поки це рішення приймається, щодня гине дуже багато людей. Просто тому, що це рішення досі не прийнято».
Незважаючи на те, що президент Байден ухвалив у травні рішення з підтримки міжнародної коаліції щодо підготовки українських пілотів, і F-16 зрештою прибудуть до України, ще одним викликом є дефіцит боєприпасів.
У лютому генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг попереджав, що «поточний рівень витрат Україною боєприпасів у багато разів вище за рівень їхнього виробництва». Це означає, що кількість необхідних Залужному снарядів може ще зменшуватися — чим довше триватиме війна.
Напередодні заздалегідь запланованого контрнаступу Україна вперше отримала західні бойові танки, у тому числі німецькі «Леопарди» та БМП. Російські війська встановили сухопутний коридор між материковою Росією та Кримом — українським півостровом, незаконно анексованим у 2014 році — де Росія розташувала свої військові об’єкти. Несполучність цього зв’язку завдасть суттєвого удару по здатності Росії поповнювати свої сили.
Ці танки та бойові машини дебютували на полі бою під час контрнаступу на початку цього місяця. Декілька вже знищено, визнав Залужний, додавши, що «ми не каталися леопардами на парадах і не фотографували поруч із ними політиків чи знаменитостей. Ми отримали ці танки, щоб воювати. А Леопард на полі бою — не Барс, а мішень».
Україна ще не розпочала основний удар контрнаступу, кажуть аналітики. Не всі сили оборони України знаходяться на лінії фронту, є такі, які займаються ослабленням оборони Росії. Українські посадовці повідомляють, що загалом звільнено близько 50 квадратних миль.
Але Залужний також підкреслює доктрину НАТО — яка, за його словами, схожа на російську, — і вимагає переваги в повітрі перед початком наземних глибокосяжних операцій.
«А Україна, переходячи до контрнаступу, якої доктрини повинна дотримуватися?» – каже Залужний. «Натовської? Російської? Або вас це не стосується?»…
«У вас є своя доктрина. У вас є танки, у вас є гармати, у вас є бойові машини. Ви можете це зробити.» «Але що саме?».
На командному пункті у Залужного є екран, який показує йому все, що є в повітрі в поточний момент: авіацію країн НАТО на західному кордоні України, власні літаки в українському небі, та російські — на східних краях. «Скажімо так, кількість літаків, які чергують біля наших західних кордонів, вдвічі більша, ніж кількість російських літаків, які нищать наші позиції. Чому ми не можемо взяти звідти принаймні третину літаків і розподілити їх сюди?» — питає Залужний.
Оскільки російські сучасні літаки Су-35 мають значно кращий радар і дальність пострілу ракет, старіші українські літаки не можуть конкурувати. Внаслідок цього наземні війська легко стають цілями.
«Ніхто не говорить, що завтра ми повинні переозброїтися і отримати 120 літаків», — каже Залужний. «Мені не потрібно 120 літаків. Я не збираюся погрожувати всьому світові. Нам достатньо обмеженої кількості літаків — але вони потрібні, бо іншого шляху немає. Ворог використовує авіацію іншого покоління. Це те саме, якби ми зараз пішли в наступ із луками та стрілами, і всі сказали б: «Ви збожеволіли?», але — «Даруйте, нічим не можемо допомогти».
Якщо хтось думає, що українському контрнаступу допомогли якось події минулих вихідних — коли командир «Вагнера» Євгєній Прігожин очолив заколот найманців та пішов штурмом на Москву — то Залужний не впевнений у цьому. За словами Головнокомандувача, вагнерівці вийшли з лінії фронту вже після того, як місяць тому заволоділи східним містом Бахмут, тому на полі бою не відбулося помітних змін, коли стався заколот.
«Ми не відчули, що їхній захист десь ослаб, чи щось таке», — сказав Генерал.
Вагнерівці, які не захочуть залишитися в Росії або підписати контракти з Міноборони Росії, матимуть можливість приєднатися до Прігожина в Білорусі, заявив президент Росії Владімір Путін. Отже, в той час, як деякі з найманців, вірогідно, залишають поле бою, де українські командири відзначали їхню жорстоку, але ефективну тактику, Залужному тепер, можливо, доведеться розглянути нову, додаткову загрозу — на українському північному кордоні, оскільки частина вагнерівців переміщується туди.
«У мене багато страхів, і «Вагнер» — один з них» — каже Залужний. «Якщо ми почнемо говорити про всі мої побоювання зараз, у мене запаморочиться в голові… Наше завдання — підготуватися до найгірших і найможливіших сценаріїв. І ми будемо намагатися мінімізувати можливі наслідки того, що може бути».
Один із найгірших сценаріїв, який має розглянути Залужний — це загроза застосування Путіним ядерної зброї. Минулого тижня Зеленський попередив, що українська розвідка отримала інформацію про те, що російські війська готують «терористичний акт із викидом радіації» на окупованій Запорізькій атомній станції — найбільшій атомній електростанції в Європі.
Чи стримує це Залужного спробувати повернути контроль над ЗАЕС в рамках контрнаступу України?
«Мене це не зупинить» — стверджує Залужний. «Ми виконуємо свою роботу. Всі ці сигнали постійно надходять ззовні: «Бійтеся ядерного удару». Ну і що тепер, здаватися?»
