ТОВ Науково-Виробнича Фірма «Адрон» представило на виставці «Зброя та Безпека-2018» свої нові розробки для створення коригованих бомбових пострілів, а також нові термобаричні бойові частини для них.
Підприємство здатне створювати декілька видів коригованих авіаційних бомб на основі радянських боєприпасів М-54, М-62, а також американської Мк-80. Найбільш проста та дешева коригована бомба оснащена інерційною системою наведення узгодженою з GPS–наведенням. Більш вдосконалені вироби, крім інерційної, мають ще тепловізійну, лазерну чи телевізійну системи наведення.
Для власне польоту такого боєприпасу до цілі, НВФ «Адрон» розробила блок аеродинамічного управління «Адрос» БАУ-01К, що може використовуватися в складі авіаційних бомбових пострілів вагою 500, 250 та 100 кілограмів. Керування авіаційною бомбою здійснюється відхиленням двох пар аеродинамічних рулів, що розташовані на блоку аеродинамічного коригування.
Вітчизняні конструктори повідомили, що найбільш досконалі кориговані авіаційні бомби їх розробки здатні, при скиданні з висоти у 6 км, пролетіти відстань до цілі у 25-30 км з похибкою не більше 1 метра. Також повідомляється, що бомба с телевізійною системою наведення націлюється не пілотом, а авіанавідником.
P.S. Підсумки міжнародної оборонної виставки “Зброя та безпека – 2018”
Під час виставки, яка стала і результативним міжнародним форумом, ДК «Укроборонпром» продемонстрував останні розробки підприємств та провів ключові переговори з іноземними партнерами.
Найбільш цікаві новинки експозиції Концерну відмітив Президент України Петро Порошенко, який підкреслив, що «підприємствам «Укоборонпрому» вдалося відмовитися від комплектуючих російського виробництва, замінивши їх на вітчизняні та виробництва країн-членів НАТО».
Наприклад, серед головних презентацій «Укроборонпрому» – реактивна система залпового вогню БМ-21 УМ «Берест» від ДП «Шепетівський ремонтний завод». «Берест» призначений для заміни БМ-21 «Град», що стоїть на озброєнні Збройних Сил України. Використання сучасних цифрових технологій та нове шасі вітчизняного виробництва надають «Бересту» ключові бойові та експлуатаційні переваги, які значно розширюють бойові можливості РСЗВ.
Однією з особливостей нової машини стала цифрова система управління вогню, яка дозволяє екіпажу, не покидаючи кабіни, проводити підготовку до стрільби, зокрема – топогеодезичну прив‘язку.
Нові цифрові технології інтегрують «Берест» у систему обміну інформацією на полі бою. Завдяки цьому розрахунок РСЗВ у режимі реального часу отримує точні координати ворога, які в обробленому вигляді поступають з дронів, контрбатарейної РЛС, а також інших систем спостереження. Така інтеграція у рази підвищує точність та ефективність ведення вогню.
«Берест» встановлений на новому шасі від «КрАЗ» – 5401НЕ з колісною формулою 4х4. Нове шасі має зручне в експлуатації компонування «кабіна над двигуном» та обладнане дворядною 4-х дверною кабіною, яка дозволяє зручно розмістити розрахунок та всю необхідну апаратуру управління вогнем.
Загалом, «Берест», у порівнянні із «Градом», має більшу потужність залпу, точність ведення вогню, інтеграцію у цифрові системи управління та наведення артилерії, більшу мобільність та потребує менше часу для відкриття вогню.
Нові цифрові технології інтегрують «Берест» у систему обміну інформацією на полі бою, що у рази підвищує точність та ефективність ведення вогню. Нова РСЗВ має потужності залпу у 50 реактивних снарядів, замість 40 – у «Граді».
Нові комплектуючи виробництва країн-членів НАТО було впроваджено і у БТР-70Д(GM) від ДП «Житомирський бронетанковий завод».
Завдяки новим двигунам GM-6.2 загальна потужність БТР-70Д зросла до 290 к.с., що на 50 к.с. більше за звичайний БТР-70. А максимальна швидкість – на 20 км/год більше, до 100 км/год. Ремоторизація значно підвищила питому потужність БТР, його мобільність на полі бою та надійність бойової машини.
11,6-тонний БТР-70Д(GM) оснащений новим бойовим модулем «Дельта», який озброєний 23-мм автоматичною гарматою та 7,62-мм кулеметом. Новий бойовий модуль за своїм озброєнням перевищує штатне озброєння БТР-70, на який встановлено 14,5-мм та 7,62-мм кулемети. Окрім того, бойовий модуль «Дельта» оснащений сучасною цифровою багатофункціональною системою управління вогнем з тепловізійною камерою, лазерним далекоміром, стабілізатором озброєння та системою захвату та супроводження цілей. Також, на БТР-70Д можуть бути встановлені інші бойові модулі, в залежності від бажання замовника.
Оновлена бойова машина отримала нові двигуни від американської корпорації General Motors та бойовий модуль «Дельта» з 23-мм автоматичною гарматою та цифровою системою управління вогнем.
Загалом, БТР-70Д(GM), у порівнянні із звичайним БТР-70, що стоїть на озброєнні Збройних Сил України, має потужніше озброєння, двигун, більшу швидкість та кращу маневреність на полі бою. А використання сучасних бойових модулів дозволяє значно підвищити точність та ефективність вогню за будь-яких погодних умов та часу доби.
Житомирське підприємство також представило на виставці і БМП-М1С, яка є конверсією бойової розвідувальної машини БРМ-1К, зі значним підвищенням вогневої потужності, рівня захисту та заміною застарілого радянського двигуна на німецький Deutz. Завдяки цьому БМП-М1С може транспортувати до 8 військовослужбовців та ефективно підтримувати дії піхотних підрозділів завдяки великій вогневій потужності бойового модулю «Стилет».
Завдяки ремоторизації 15,5-тонна БМП-М1С з новим німецьким двигуном розвиває швидкість у 70 км/год та долає водні перешкоди вплав на швидкості 7,5 км/год.
Бойовий модуль «Стилет» оснащений 30-мм гарматою, протитанковим ракетним комплексом «Бар’єр» та кулеметом. В цей же час, нова система управління вогнем «Синтез» забезпечує точний вогонь в будь-яких метеорологічних умовах та в будь-який час доби.
В цей же час тайські військові висловили зацікавленість у БТР-4МВ1, яка була розроблена фахівцями «Харківського конструкторського бюро ім. Морозова».
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов під час переговорів із заступником командувача ВМС Таїланду адміралом Сангкорном Понгсірі обговорив питання розширення двосторонньої військово-технічної співпраці. За словами тайських військових, українські БТР-4МВ1, «можуть стати основними бойовими машинами морської піхоти Королівства».
БТР-4МВ1 створений з максимальним урахуванням бойового досвіду українських військових та останніх конструкторських рішень країн-членів НАТО. Завдяки змінам у фронтальній частині броньованої машини, а також її технологічному рішенню у відповідності до останніх тенденцій бронетехніки НАТО, вдалось досягти принципово нового рівня захисту.
Окрім того, під час виставки були досягнуті ключові домовленості із компаніями країн-членів НАТО. Зокрема, підписано Меморандум між ДК «Укроборонпром» та компанією Excalibur (Чехія). Мета документу – об’єднати зусилля української і чеської сторін для розробки, виготовлення та маркетингового просування інноваційної продукції у галузі бронетехніки.
Співпраця ДК «Укроборонпром» та Excalibur також передбачає можливість спільного постачання високотехнологічної продукції на ринки третіх країн. На думку Генерального директора Укроборонпрому Павла Букіна, підписання Меморандуму із чеської компанією для Концерну є нагодою отримати стратегічного партнера на території країни-члена Альянсу.
Держкомпанія «Спецтехноекспорт», що входить до складу ДК «Укроборонпром», підписала з турецькою компанією Aselsan Меморандум про організацію спільного виробництва турецьких засобів радіозв’язку в Україні. Домовленості планується реалізувати за механізмом офсетних зобов’язань між компаніями. Налагодження виробництва турецьких систем радіозв’язку в Україні дозволить Міністерству оборони України отримати доступ до найсучасніших технологій у сфері зв’язку.
«Промоборонекспорт», що входить до складу Концерну, та Міністерство оборони Республіки Молдова підписали Меморандум про взаємодію. Документ передбачає надання сторонами послуг із капітального ремонту та модернізації бронетанкової та авіаційної техніки. Також домовлено про можливість постачання української військової техніки Збройним силам Республіки Молдова.
ДП «Антонов», що входить до складу ДК «Укроборонпром», 12 жовтня домовилось з новою українською авіакомпанією FANair про поставку двох літаків Ан-158 на умовах фінансового лізінгу. Українські авіабудівник та авіапервізник підписали відповідний меморандум, який стане підґрунтям для запуску фінансування проекту.
