Росія має достатній потенціал для того, щоб здійснити збройну агресію проти України. Однак зараз головна мета Кремля — розхитати ситуацію в нашій країні, щоб посадити в Києві маріонетковий уряд, який буде танцювати під дудку Москви. Про те, як цього уникнути розповів заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони СЕРГІЙ КРИВОНОС.
Читайте першу частину інтерв’ю: тут
— Нещодавно ви провели кілька нарад, присвячених відбиттю інформаційної агресії проти України. На що зараз «тисне» наш противник?
— На жаль, ми програємо інформаційну війну і програвали її досі. З боку наших політичних лідерів не було розуміння того, наскільки це важливо. Навіть створене минулою владою Мініформполітики — просто проїдало бюджет. Головне завдання — це чітко донести до людей, що триває війна і противник вміло використовує наші внутрішні чвари. Росія зрозуміла, що їй дуже важко силовим шляхом вирішити питання приєднання України. Тепер вони змінили підходи та працюють над тим, щоб наші люди почали гризти та кусати один одного. Ми думаємо, як об’єднати народ. За 30 років Незалежності у нас ніхто не порушував питання національної ідентичності, не висував проблему національної ідеї на державному рівні. У нас тільки намагаються підкреслити, хто з якого регіону та хто якою мовою розмовляє. Але ж в 2014 році на фронті взагалі не стояло питання, хто якою мовою спілкується. Всі воювали однією бойової сім’єю.
Зараз у нас почалася робота над законопроектом щодо інформаційної протидії, який визначатиме сферу відповідальності для кожного — від влади до простого народу.
— Що ще робить Росія, крім того, що намагається вбити клин між нашими людьми?
— На політичному рівні проводиться робота щодо зниження рівня підтримки України з боку світової спільноти. Головне завдання Кремля — це розхитати ситуацію в Україні, щоб потім сказати — шановні, ось ви на нас накладаєте санкції за те, що ми агресори, але ж вони самі в своїй країні не можуть розібратися. Так, може, це не ми, а вони погані? Ми ж навпаки хочемо, як найкраще. Знімайте з нас санкції, а вони нехай гризуться далі. Я навіть не виключаю, що вони готують у нас сценарій громадянської війни. Тому що санкції створюють їм дуже багато незручностей. Їхня промисловість теж нездатна випускати всі комплектуючі, які їм потрібні.
Ми повинні розуміти, що агресію проти нас здійснила Росія, а ми — не вороги один одному. Але нас зіштовхують лобами з приводу тієї ж «формули Штайнмайєра», наприклад. Я працював в чотирьох областях — Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській. Спілкувався з людьми. Не скажу, що це спілкування було легким, але перше питання, яке ми ставили — хто з вас читав Мінські угоди та «формулу Штайнмайєра»? З п’ятисот-шестисот людей руку піднімали максимум кілька десятків. Це говорить про те, що люди не знайомі з основними документами, вони сприймають лише ту інформацію, яку їм подає телебачення, ними легко маніпулювати. Наш народ привчили не робити власних висновків, а приймати за чисту монету, все те, що їм згодовують.
— Хто винен в тому, що склалася така ситуація?
— Моменти із «формулою Штайнмайєра» — це недоробки нашого керівництва. Адже ніхто не намагався пояснити людям, що Україна укладала певні міжнародні угоди, які нам потрібно тепер виконувати. При цьому, ніхто ж на ставив питання про капітуляцію — це було штучне вкидання. Ситуація подається суспільству таким чином, ніби все це відбудеться завтра і вже завтра все буде дуже погано. Через цю «формулу Штайнмайєра» ми самі себе їмо, а противник цим користується. Хоча президент та уряд лише намагаються виконати угоди, укладені попередньою владою.
Сергій Кривонос: «Ніхто ж не ставив питання про капітуляцію — це було штучне вкидання» Фото: Дмитро Олійник
— Але ж нас не влаштовує послідовність виконання цих угод.
— Значить потрібно шукати нові шляхи. Цим займається МЗС. Головна теза полягає в тому, що вибори в ОРДЛО мають пройти під контролем української влади. Ми демонструємо своє бажання все виконати, але цей процес повинен бути дзеркальним. І я б не поспішав робити висновок про те, що там всім заправлятимуть сепаратисти. Український народ вже отримав шикарний бойовий досвід — він не допустить нічого подібного.
— Ви вірите в те, що процес буде дзеркальним?
— Я думаю що ні. Тільки посилення санкцій та міжнародний тиск здатні змусити Росію вивести свої війська з Донбасу. Але це не таке вже швидка справа. Роботу потрібно вести не тільки на зовнішньополітичному рівні, домагаючись від наших партнерів продовження та посилення санкцій, а й готувати народ до того, щоб він міг дати організовану відсіч Російської Федерації. Якщо ми підготуємо свій народ, то противник точно знатиме, що сюди вхід гривня, а вихід — десять. Наше завдання за короткий час зміцнити армію, підготувати територіальну оборону, організувати воєнно-патріотичну підготовку населення, створити фундамент для розгортання руху опору.
Отже це все ще дуже надовго. Ворог підступний, добре оснащений, має бойовий досвід й теж проводить інформаційну обробку населення. Зверніть увагу, росіяни звикли звинувачувати своїх бідах кого завгодно, але не себе. Це і є наслідки такої роботи.
— Що найближчим часом може зробити Росія? Якими ви бачите сценарії розвитку подій?
— Вони розробляють різні варіанти. Політичний передбачає розхитування ситуації всередині країни та приведення до влади проросійськи налаштованих людей. На минулих виборах у них це не вийшло. Тому зараз для них головне завдання — це розхитати ситуацію всередині країни. Дискредитувати нашу владу, щоб не дозволити їй виконати ті зобов’язання, які вона на себе взяла. Потім внаслідок перевороту або дострокових виборів привести до влади в Україні своїх ставлеників.
— А відкрите військове вторгнення можливе?
— За своїм потенціалом вони здатні це зробити. Адже вони щороку проводять навчання уздовж нашого кордону, в тому числі й на території Білорусі. Розробляються різні варіанти — нанесення ракетних ударів, щоб повторити у нас югославський варіант, а потім ввести війська. Або ж не вводити війська, а просто високоточними ракетними ударами поставити Україну на коліна.
Вони зміцнюють свої війська в Криму, створюючи там організаційно-штатні структури, які дозволяють в найкоротші терміни здійснити розгортання військ, щоб завдати удару з боку Криму. З боку Чернігівської та Сумської області (київський напрямок) у них взагалі не виникатиме проблем…
Сергій Кривонос: «Росіяни зміцнюють свої війська в Криму» Фото: Дмитро Олійник
— Ваші слова лякають …
— Військові частини у нас є. Але потенціал РФ — занадто великий. Тому головне наше завдання — це організація територіальної оборони. Вони можуть здійснити проти нас агресію, але їм потім вкрай важко буде втримати все під контролем. Тому для Кремля дуже важливо — якнайшвидше поставити тут маріонетковий уряд, який почав би танцювати під їхню дудку. Їм буде ще простіше домогтися успіху, якщо вони заздалегідь зроблять так, щоби ми один одного ненавиділи. Ми повинні якомога швидше організувати реалізацію програми п’яти кроків.
— Що це за програма?
— Програма п’яти кроків (затверджена указом президента №200 від 7 травня 2019 роки) — як раз і включає організацію руху опору, територіальної оборони, військово-патріотичного виховання молоді, інформаційну протидію РФ та довійськову підготовку населення?
— Тобто допризовну підготовку?
— Не тільки. Це більш широке поняття. Наприклад, в її рамках школярі старших класів опановуватимуть спеціальності подвійного призначення — ставатимуть зв’язківцями, водіями, ремонтниками. Те, що може стати в нагоді і в мирний, і у воєнний час. Головне завдання — це підготувати нашу молодь. Людей нашого з вами віку перевиховувати набагато складніше. А через 10-15 років ми отримаємо покоління, яке вже не знатиме, що таке РФ та російська мова.
— А президент розуміє масштаби проблем і загроз?
— Цілком розуміє. І підтримує ідею створення територіальної оборони.
— Скоро виповниться рівно рік з дня інциденту в Чорному морі, в результаті якого російські військові захопили наших моряків та наші кораблі. Моряків відпустили, а ось про ситуацію в Чорному та Азовському морях майже нічого не чути. Російська блокада триває?
— Блокада триває. І той факт, що ми про неї майже нічого не чуємо, свідчить про спроби відвернути увагу громадськості від цієї проблеми. Введення в дію високоточних ракетних комплексів «Вільха» та «Нептун» — це одна з наших відповідей на дії противника. Вони дозволяють вражати ворога на віддалених рубежах.
— Ще одна наша відповідь — це відродження флоту. Нещодавно в Україну прибули американські катери типу Island. І в той же час зайшла мова про те, щоб відновити будівництво корвета. В якому напрямку ми рухаємося?
— Я прихильник концепції москітного флоту. Досвід Фолклендської війни показує, що чудово оснащений англійський есмінець «Шеффілд» був потоплений одним літаком, який скинув лише одну бомбу. Москітний флот — це найбільш прийнятний для нас варіант. Безліч маленьких катерів, здатних атакувати за принципом «вовчої зграї». Їх важче відстежити, а відтак і знищити. Плюс не будемо забувати і про економічну вигоду для нашої країни.
Сергій Кривонос: «Я прихильник концепції москітного флоту» Фото: Дмитро Олійник
— А як же автономність плавання? На малих кораблях далеко в морі не зайдеш.
— Ми ж говоримо про перший етап відродження нашого флоту, чи не так? Спочатку потрібно зробити таким чином, щоб противник до нас не підійшов, а потім вже будемо думати, як зробити так, щоб вже ми могли підійти до супротивника. Один корвет завдання не вирішить.
— Мова йде, щонайменше, про чотири таких кораблі.
— Давайте спочатку побудуємо хоча б один.
— Добре. До того, як ви почали працювати в РНБО, ви були першим заступником командувача Силами спеціальних операцій. Ви підтримуєте контакти з товаришами по службі? Як зараз йдуть справи в ССО?
— Звичайно, підтримую! Нещодавно я зустрічався з першим заступником командувача ССО, який мене змінив. Необхідність створення ССО назріла ще років за 10 до початку війни. Але цей процес штучно гальмувався проросійськи налаштованими генералами. Нам вдалося створити Сили, в тому числі й за допомогою наших міжнародних партнерів. Зараз ССО наростили свої можливості. У 2017-2018 ми активно працювали та давали серйозні результати. У нас не було втрат, а от з боку ворога втрати були значні. Ми відпрацювали систему підготовки, створили навчально-тренувальний центр та навчили своїх інструкторів. Тепер головне — не допустити відтоку кадрів з армії. Наприклад, в тому ж спецпідрозділі СБУ «Альфа» бійці отримують в 2-2,5 разів більше, ніж у нас.
У США, до речі, вирішили цю проблему по-своєму. Там існують приватні військові компанії, в яких продовжують служити військові, які повернулись до цивільного життя. Таким чином вони продовжують використовувати свої навички та приносити користь державі. Ось чому в Україні з’явилася нагальна необхідність прийняти законопроект про створення ПВК. На них, можна, наприклад, покласти функції охорони військових об’єктів, щоб звільнити військовослужбовців від виконання невластивих функцій.
— Українські Сили спеціальних операцій уже стали тим інструментом, які можуть асиметрично відповісти на вороже вторгнення?
— У складі ССО вже є військові частини, призначені для здійснення диверсійних та інформаційно-психологічних операцій. Я вже казав, що ми демонструємо добрі результати. Наприклад, одним з таких результатів стала сертифікація однієї з частин ССО за стандартами НАТО. Першою в Україні! Тобто, зроблено реальний крок на шляху до відповідності стандартам та вимогам Альянсу.
